Заключний виступ Александра Квасьневського: Три сценарія розвитку подій

Сценарій 2. Оптимістичний. Росія готова на пом'якшення своєї позиції. В такому випадку Україна має, перш за все, розширити формат переговорів: Евросоюз, США, Канада (так, Канада дуже важлива). Питання повернення Криму є найскладнішим, його залишити наостанок переговорів. В першу чергу наполягати на виконанні Росією Мінських угод. Зрозуміти, що переважна більшість країн НАТО не готова сьогодні запропонувати Україні членство, аби не поглиблювати конфлікт. Наполягати на тому, що взаємини України та ЄС -- це не російська справа. Домагатися поглиблення економічної підтримки України з боку Європи. Вимагати різноманітних гарантій, у тому числі в рамках Будапештського меморандуму.

Сценарій 3. Реалістичний. Путін непередбачуваний, тому не намагаймося його передбачити. Займіться справами: боротьба проти корупції, проти бюрократії, зміцення власної обороноздатності.

Путін недооцінив готовність українців захищатися, недооцінив українську ідентичність (сам себе переконав, що її нема, хоча Путін сам зробив величезний внесок у її формування), а також він недооцінив європейську єдність, жорсткість німецької позиції та можливість падіння цін на нафту.

Для багатьох росіян неможливо позбутися синдрому "старшого брата", неможливо зрозуміти дві речі. Перше, що Крим, де вони були малюками, де вони отримали свій перший сексуальний досвід, не є частиною їхньої Великої Росії. Друге, що їхня улюблена команда Динамо Київ не є російською командою.

Ваше завдання -- незворотньо змінити країну через діалог та залучення людей.

Повсякчас думайте про те, що Україна може дати світові.