Про україномовні квоти на музику в ефірі

Юрій Крайняк
8 червня, 2016 середа
09:47

Єдина причина, через яку вони не працюють, це відсутність відповідних механізмів

Емоційна злива, якою минулого тижня ознаменувався розгляд парламентом законопроектів про квоти на україномовну музику, органічно перейшла в шпурляння вбивчими аргументами в соціальних мережах.

Тема мови в сучасній Україні настільки болюча, що мало хто, у кого є аккаунт в соціальній мережі, може відмовитись від можливості висловитись по ній.

Але, як то часто буває в українській політичній традиції, обговорення двох альтернативних законопроектів практично ніколи не стосувалось  їхнього змісту. І у випадку, якщо хтось захоче дійсно розібратись, про що саме посварились Іван Іванович з Іваном Никифоровичем, ми спробуємо коротко роз’яснити суть питання.

1. Квоти? Які ще квоти?

В 2010 році Україна прийняла Закон про культуру, яким визначила для себе системні пріоритети в культурній сфері. Одним з них названа підтримка вітчизняного виробника шляхом «встановлення квот демонстрування та розповсюдження вітчизняного україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі» (статті 3, 14 Закону).

Таким чином, питання введення квот на україномовний продукт, в тому числі пісні в теле- і радіоефірі, на законодавчому рівні вирішене. Проте єдина причина, з яких вони не працюють, це відсутність відповідних механізмів в спеціальному законі про телебачення і радіомовлення. І вирішенням цих проблем Верховна Рада України і займалась 2 червня 2016 року, намагаючись запровадити конкретні значення квот на україномовну музику.

2. Як ці квоти пропонувалось запровадити?

Для запровадження квот необхідно внести зміни до Закону про телебачення і радіомовлення. Для цього в парламенті були зареєстровані два законопроекти - 3822 (автори Олег Медуниця та ще п’ять депутатів), та 3822-1 (автори Олена Кондратюк та ще 10 депутатів), який зареєстрований як альтернативний до першого.

Обидва законопроекти були підтримані профільним комітетом та запропоновані для прийняття Верховною Радою.

3. Що значить альтернативний законопроект?

Альтернативними називають конкуруючі між собою законопроекти, які пропонують різні шляхи вирішення одного й того самого питання, і прийняття одного з них автоматично унеможливлює прийняття іншого.

Який саме законопроект слід прийняти – це зазвичай питання профільного парламентського комітету. Стаття 110 Закону про регламент Верховної Ради вказує, що «при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект».

Очевидно, в даному випадку мала місце помилка профільного комітету, який всупереч Регламенту рекомендував Верховній Раді прийняти обидва законопроекти, замість визначення кращого з них чи створенні на їх основі нового, що втілював би найкращі ідеї з них обох.

За відсутності однозначної позиції профільного комітету, питання обрання кращого з них фактично було передано на розсуд парламенту, тобто людям, більшість з яких не розбирається ні в нюансах законодавства про мови, ні в галузі телерадіомовлення взагалі.

Як результат, Верховна Рада провалила обидва проекти, а суспільство традиційно розділилось на «зрадників» і «зраджених».

4. Про що саме ці проекти?

Насправді це два схожих за назвою, але різних за ідеологією законопроекти.

Головна відмінність першого з них (3822) в тому, що він передбачав загальну квоту україномовної музики в 35% від всіх пісень (тобто «словесно-музичних творів»), яка мала б витримуватись окремо в трьох проміжках часу впродовж доби.

Тобто випадки, коли з 6:00 до 12:00 україномовної музики в ефірі немає, проте з 6 до 9 вечора її було б 100%, і таким чином добова квота формально витримувалась, автори визнали неприйнятними, і вирішили з ними боротись.

Альтернативний законопроект (3822-1) набагато складніший. Перш за все, в ньому замість трьох часових проміжків, про які йдеться в первісному, квота контролюється впродовж одного – 35% впродовж доби.

При цьому з цих 35% не менш як 70% має транслюватись у проміжку часу з 6:00 до 22:00. Таким чином фактична квота в денному ефірі становитиме 24,5%, а решта – вночі.

5. Чому альтернативний законопроект так багато критикують?

Основна проблема альтернативного в тому, що він передбачав можливості легального зменшення квот.

По-перше, радіостанція може назвати себе «форматною», і таким чином вивести себе з-під загальної квоти (тобто 24,5% в денному ефірі). Проект передбачає для деяких форматів значно менші квоти – наприклад, 20% україномовної музики мало б бути для станцій формату «рок» або «хіп-хоп» або 25% для класичної музики чи фольклору.

Але що важливіше, форматні радіостанції не мають зобов’язань з трансляції більшої кількості музики вдень. Як зазначалось вище, «неформатне радіо» має транслювати не менше 24,5% музики вдень.

Натомість для форматного радіо автори законопроекту передбачили можливість повністю заповнювати квоту за рахунок в тому числі нічних ефірів. У сукупності з другою підставою для зменшення квоти, про яку йтиметься в наступному абзаці, україномовна музика ризикувала повністю перейти в нічні ефіри.

Друга можливість зменшення квоти – використання «подвійного тарифу» для нової музики. Тобто трансляція музики, створеної менш ніж за 18 місяців до дати виходу в ефір, обчислюється за подвійним коефіцієнтом. І хоча це дійсно може бути стимулом для представлення в ефірі більшої кількості новітньої музики, одночасно з цим створюються умови для зловживань, які ставлять під сумнів всю ідею проекту.

Наприклад, з урахуванням подвійних коефіцієнтів, вся добова квота україномовної музики якої-небудь форматної «хіп-хоп-станції» може бути повністю виконана за рахунок трьох годин нічного ефіру, де транслювалась лише нова україномовна музика.

Окрім того, поняття «форматне мовлення» в законопроекті не розкрито. А раз так, то будь-яка станція може назвати себе «форматною» і державні регулятори не матимуть змогу цьому заперечити. А у випадку, якщо обраний станцією формат не підпадатиме під формати, вказані в частині 5 нової редакції статті 9 Закону про телерадіомовлення, то він взагалі не матиме зобов’язань навіть з мінімальних квот.

Адже частина 4 цієї ж статті дозволяла форматним радіостанціям не застосовувати загальну квоту. Натомість спеціальні квоти запроваджені лише для жанрових форматів («рок», «джаз», «блюз» тощо), проте для інших форматів, типу радіо «Шансон» або «Русское радио», мінімальні квоти проектом не встановлені.

6. Якщо у альтернативного стільки недоліків, чому тоді парламент не підтримав первісний законопроект?

Насправді є помилкою називати будь-який з цих проектів ідеальним. Наприклад, альтернативний 3822-1 за юридичною технікою виписаний набагато якісніше за первісний 3822.

Ще одним безумовним плюсом альтернативного є те, що квоти запроваджуються як для радіо, так і для телебачення. Натомість первісний 3822 встановлював квоти лише для радіо і ніяк не регулював телевізійні трансляції.

Окрім того, альтернативний проект регулює питання мови ведення передач, що також є досить актуальним, і що випало з поля зору розробників основного законопроекту.

За таких умов, завданням профільного комітету було підготувати спільний законопроект, який би вбирав в себе найкращі приклади регулювання з обох проектів, та забезпечував необхідний баланс інтересів як держави, так і глядачів та медійного ринку.

На жаль, цього не було і, як наслідок, обидва законопроекти провалені Верховною Радою.

Також слід додати, що під час підготовки до розгляду законопроекту 3822-1 профільний комітет вирішив прибрати пункти 4 і 7 нової редакції статті 9 Закону про телебачення і радіомовлення. Ці пункти передбачали подвійні коефіцієнти для нової музики, а також можливості станції не жанрових форматів взагалі ігнорувати квоти, про що згадувалось вище.

Проте, це лише частково поліпшувало ситуацію, адже питання заповнення квот за рахунок нічних ефірів для форматних станцій залишалось невирішеним (пункт 5 нової редакції статті 9 передбачав занижені квоти впродовж всієї доби, тобто нічні ефірі включаються в квоту).

7. Обидва проекти провалені. Що це означає?

За наслідками розгляду обох проектів Верховна Рада України прийняла рішення відправити їх на повторне перше читання.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради, після прийняття такого рішення впродовж 10 днів здійснюється збір пропозицій «щодо його основних положень, принципів, критеріїв». Тепер законопроект обов’язково має бути викладений профільним комітетом в новій редакції та впродовж 30 днів поданий на повторний розгляд Верховної ради України (статті 109, 115 Регламенту).

Тобто та сама робота, від здійснення якої профільний комітет ухилився під час первісного розгляду справи, має бути проведена, і парламент має побачити новий, компромісний варіант.

 

Теги:
Читайте також:
Київ
+14°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 39.05
    Купівля 39.05
    Продаж 39.52
  • EUR
    Купівля 42.21
    Продаж 42.93
  • Актуальне
  • Важливе
2024, четвер
28 березня
13:48
Еспресо та “Голка”: “Бачимо прояви цензури і спробу зняти матеріал про Шуляк і Кубракова з сайту”
13:48
"Свідчення потепління": українські науковці виявили новий вид рослин біля станції "Академік Вернадський"
13:45
Інфографіка
долар євро валюта обмін
Курс валют на 28 березня: скільки коштує долар, євро та злотий
13:39
корупція
Ексголову ДФС Насірова залишили під вартою ще на два місяці
13:35
Ексклюзив
Александар Вучич
Заява Вучича про загрозу національним інтересам Сербії - його внутрішня політична потреба, - політолог Варґа
13:31
Естонія
Посол України: росіяни в Естонії мають більше прав, ніж у Росії
13:27
Президент України Володимир Зеленський
"Призначив бойового генерала": Зеленський сказав, чого чекає від СЗР під керівництвом Іващенка
13:10
телемарафон
Маніпуляції за бюджетні кошти: уряд просять віддати гроші з телемарафону та Freedom на ЗСУ, створено петицію
13:09
акторка Іванна Сахно
"Винна їм половину зарплати": українка в Голлівуді Іванна Сахно розірвала контракт з Netflix, щоб не грати росіянку
13:09
відключення електроенергії
На Харківщині діють графіки відключень електроенергії: ситуація в енергосистемі станом на 28 березня
13:02
"У Росії немає ресурсів": ЦПД спростував фейк щодо підготовки росіян до наступу на Харків
12:59
Оновлено
річниця деокупації Ірпеня
Друга річниця деокупації Ірпеня: у місті вшанували пам'ять полеглих військових і цивільних
12:55
окупанти, орки
Росіяни не відпускають із фронту своїх військових, які укладали контракти на пів року, - Спротив
12:47
Ексклюзив
прикордонники
"Надзвичайно серйозно": у Раді резервістів ЗСУ назвали ймовірні завдання російських ДРГ у разі появи на Київщині
12:45
Росія ДНР ЛНР окуповані території
Британська розвідка розповіла про заходи русифікації на ТОТ України
12:24
США перекинули у Червоне море понад 3 тис. військових
Єменські хусити атакували військовий корабель США дронами
12:16
Чорне море, Крим
Росіяни готуються відбивати атаки українських ДРГ у Севастополі, - "Атеш"
12:14
Росія щодня продукує нові фейки
"У відповідь на теракт в Москві РФ знищила штаб-квартиру СБУ": добірка фейків і маніпуляцій світових ЗМІ за 28 березня
12:01
OPINION
Юрій Ніколов
Чим не догодив "слугам" "Уклон"
11:55
україна українці
Населення України може скоротитися до 25,2 млн у найближчі 26 років: Мінсоцполітики пропонує рішення
11:37
Оновлено
Стрілянина в Житомирі: поранений на вулиці чоловік помер у лікарні
11:28
Прем'єр міністр України Денис Шмигаль та прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск
Зброя для України, ситуація на кордоні, розвиток торгівлі: українська делегація прибула до Польщі
11:20
За матеріалами ДБР судитимуть працівника військкомату та правоохоронця, які на Одещині торгували "білими квитками"
На Одещині судитимуть працівника ТЦК та правоохоронця, які торгували "білими квитками"
11:05
тарифи на електроенергію, лічильник
Атаки РФ на енергосистему: в Міненерго розповіли, чи підвищать тарифи на світло
10:50
Ексклюзив
"Через Курахове на Вугледар": військовослужбовець ЗСУ "Магнат" про спроби просування росіян
10:37
Намагався скоригувати удар по ТЕС та військовому шпиталю у Дніпрі: СБУ затримала підозрюваного
10:35
Огляд
світ, міжнародний огляд
Сіярто заявив про загрозливий ризик третьої світової війни, а українська армія окопується, щоб стримати атаки Росії. Акценти світових ЗМІ 28 березня
10:30
Наслідки руйнування житлового будинку після ракетного удару в Дніпрі
ООН: щонайменше 14 085 цивільних загинуло внаслідок російського вторгнення
10:15
Ексклюзив
гроші
З 29 березня збільшиться коло осіб, які мають право на допомогу в разі загибелі військового, - правозахисниця Денісова
10:10
ДБР викрило злочинну групу посадовців, яка зрубала 100-річні дуби на 60 млн грн у Чорнобильському заповіднику
Зрубали 100-річні дуби у Чорнобильському заповіднику на 60 млн грн: ДБР викрило посадовців держпідприємства
10:02
OPINION
Олексій Голобуцький
"Гаряча картоплина" мобілізації: з ким грають у пінг-понг?
09:56
Дмитро Пєсков
"Використовується терористами": у Кремлі закликали Дурова уважніше стежити за Telegram
09:36
Київ літо спека
КМВА не виключає загрозу проникнення російських ДРГ у Київ
09:24
Саміт ЄС, Олаф Шольц
Низка країн, включно з Україною, обговорюють можливу мирну домовленість з Росією, - Шольц
09:02
Оновлено
Удар балістикою по Миколаєву 27 березня: 12 людей поранені
08:59
ЄС - Китай
Сі Цзіньпін заявив прем'єру Нідерландів, що Китай готовий поглиблювати взаємодію з Європою
08:48
діти війна
Через російську агресію в Україні загинули 537 дітей
08:40
Оновлено
Еммануель Макрон
Bloomberg припустив, що заява Макрона щодо іноземних військ в Україні могла розлютити чиновників у США. У Держдепі відреагували
08:36
Оновлено
Обстріл Запоріжжя
Росія вночі запустила ракети Х-22 та "шахеди": Повітряні сили знищили 26 БПЛА
08:25
Партизани зафіксували прибуття нової партії військової техніки РФ в окупований Крим
Більше новин