Американська розвідка показала плани потенційного вторгнення Росії в Україну, - Bloomberg

Протягом минулого тижня ці розвідувальні дані передали кільком членам НАТО для того, щоб підтвердити занепокоєння США можливими намірами Путіна і щоб дипломатичними методами стримати його від наступу. Ці дані також передали європейським лідерам, які напряму спілкуються із російським президентом. Американці повідомили дипломатам свої припущення про те, що Путін може готувати вторгнення на початку наступного року, оскільки його війська знову масово накопичуються поблизу кордону.

Згідно з цієї інформацією, майже 100 батальйонно-тактичних груп, а це близько 100 тисяч солдатів, перейдуть кордон України збоку Криму, збоку Росії і через Білорусь. Джерела повідомили, що операція відбуватиметься на місцевості з нерівним рельєфом і за низьких температур. Захопивши великі території вони готуватимуться до потенційно довгої окупації.

Двоє людей сказали, що близько половини цих тактичних груп вже на своїх позиціях. І що вторгнення підтримуватимуть із повітря.

Ще двоє людей сказали, що Москва призвала десятки тисяч резервістів. З часу розпаду Радянського Союзу таке відбувається уперше.

Одна людина повідомила, що США також поділилися інформацією про значне зростання дезінформаційний атак на Київ, і що Москва найняла людей, які повинні дестабілізувати ситуацію в самій Україні.

Минулого тижня Путін заперечив інформацію про наміри щодо вторгнення. Але назвав цей переполох доказом того, що його дії привабили увагу США і союзників. Він також звинуватив їх у тому, що вони не серйозно сприйняли російські “червоні лінії” щодо України.

Америка разом із іншими державами не каже, що війна неминуча або що вони переконані в серйозності намірів Путіна. Джерела повідомили, що ймовірно він ще поки не вирішив, що робити. Цього місяця державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен сказав: “Я не можу говорити про наміри росіян. Я їх просто не знаю”.

Один із ключових американських чиновників повідомив, що США за президентства Байдена продемонстрували свою волю використати цілу низку засобів для того, щоб протистояти шкідливим російським діям, і продовжуватимуть робити так і надалі. Більше коментарів у Білому Домі давати відмовилися.

Російський лідер в минулому неодноразово балансував на межі війни. Раніше він також накопичував війська, але тоді все нічим не завершувалося. Втім, чиновники кажуть, що якщо він захоче, то буде діяти. Вони також наголошують, що навіть якщо після квітневої ескалації війська відвели, то обладнання все-одно залишили на місці. Таким чином нове накопичення відбуватиметься швидше і легше.

Україна для Путіна — це справа, яку він не завершив після анексії Криму в 2014-му році. Він бачить Україну частиною Росії і лютує через будь-які її взаємини із Заходом. Особливо його дратують взаємини з НАТО, які перебувають у процесі формування. Хоч він і каже, що не хоче війни, але минулого тижня повідомив, що його ціль — це якомога довше стримувати США і союзників для того, щоб “ніхто навіть думки не мав провокувати непотрібний нам конфлікт на наших західних рубежах”. Він розкритикував США та інші країни через те, що вони розбудовують військову інфраструктуру в Україні, нарощують військові навчання у Чорному морі, а військові літаки літають біля російських кордонів.

Російські чиновники сказали, що вони хочуть, щоб НАТО припинило розширення співпраці з Україною. Оскільки Москва вбачає в цьому накопичення військ біля своїх кордонів. Говорили також і про те, що останній саміт між Путіним і президентом США Джо Байденом мав послабити напругу. Водночас, російська влада розуміє, що будь-яка спроба захопити велику частину української території стикнеться із серйозним громадським спротивом на землі та потягне за собою швидкі західні санкції, які можуть сильно вдарити по російській економіці. Про це сказали люди, наближені до керівництва.

Надалі можливі дипломатичні проблеми. Хоча в США думають над тим, щоб продовжити і розширити пакет стримувальних заходів, який запровадили цього року під час попереднього накопичення військ. До цього пакету можуть включити санкції.

Минулого тижня міністр оборони України Олексій Рєзніков побував у Вашингтоні та попросив Пентагон більше допомоги в захисті повітряного простору країни та її узбережжя. Повторюючи занепокоєння США, очільник військової розвідки України розповів виданню Military Times про те, що Росія може готувати напад вже наприкінці січня або на початку лютого. Під час цього нападу можуть використовувати авіацію, морську піхоту і вторгнення через Білорусь.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який минулого тижня побував у Брюсселі, сказав на вихідних в ефірі українського телебачення про те, що вторгнення точно є одним із варіантів Москви. І щоб його стримати, Києву потрібна допомога інших. 

Речник Кремля Дмітрій Пєсков у неділю спростував такі розмови, сказавши, що “цю істерику створюють штучно”.

“Ті, хто звинувачують нас в незвичній військовій активності на нашій власній території, самі відправляють свої збройні сили за океан. Я маю на увазі Сполучені Штати Америки. Це не дуже логічно і не дуже чесно”, - сказав він під час інтерв’ю на державному телебаченні. 

Для Байдена дії російського президента представляють багато викликів. Вони можуть перевіряти бажання його адміністрації військово втрутитися в конфлікт за океаном. Лише кілька місяців тому Америка незлагоджено виводила свої війська з Афганістану після двадцятирічного конфлікту, який тривав там. Зараз Байден мав би зосередити свою політичну силу на внутрішніх проблемах: на економіці, зростанні цін на бензозаправках і в магазинах.

Останні тертя з’явилися на ширшому тлі. Питання не тільки в масовому накопиченні військ. Рекордне зростання цін на газ зробили Європу вразливою перед російськими поставками. Члени Європейського Союзу, включаючи Польщу, звинуватили Росію в тому, що вона підтримує кризу з мігрантами, коли її союзниця Білорусь намагається перекинути біженців до ЄС. А випробування російської зброї, яка підірвала на орбіті супутник від якого залишилося дуже багато уламків, потягнуло за собою звинувачення збоку США. У Вашингтоні кажуть, що такі діє загрожували безпеці команди Міжнародної космічної станції.

Втім, одна людина, яка знайома з американськими розвідувальними даними сказала, що це все не вважають частиною ширшого плану. Російський президент просто використовує такі речі з вигодою для себе.

Напружені взаємини між Росією та Україною вибухнули в 2014 році, коли Москва анексувала Кримський півострів і підтримала сепаратистів на сході країни. Це спровокували швидкі американські та європейські санкції. Але конфлікт триває. За цей час на сході України загинуло близько 14 тисяч людей. Два джерела сказали, що зараз будь-який напад буде значно серйознішим ніж сім років тому.

Одна людина повідомила, що союзникам потрібно швидко узгодити потенційну спільну відповідь. Якщо її застосують, вона має бути безкомпромісною і повною. Хоча можливість стримати Путіна досі залишається. На цій фазі поки неясно чи сюди включатиметься можлива військова відповідь. У неділю міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан сказав, що будь-яке порушення українського кордону приведе до “надзвичайно серйозних наслідків”.

Інша людина повідомила про те, що можуть припинити співпрацю з Росією. Чиновники звертали увагу на невеличкі зрушення у взаєминах із Росією після червневої зустрічі Байдена і Путіна у Женеві. Приміром, тоді вони домовилися боротися із кліматичними змінами. Саме тому останні маневри Москви ще більше вражають, додала ця людина. 

У Москві американське попередження про вторгнення сприймають як ознаку того, що Вашингтон, принаймні поки, не має наміру йти на компроміс, і створює проти Росії транс-атлантичний альянс. “США закладають підвалини для спільної санкційної відповіді”, - сказав Дмітрій Суслов, експерт із взаємин Росії зі США та Європою у московській Вищій школі економіки.

Хоча західні країни поки не знають намірів Кремля, вони переконані, що військові варіанти є можливими. І вони майже не сумніваються в тому, що якщо в новому році Путін вирішить щось робити, то побачене і почуте ними показує, що це може бути повномасштабний наступ. Люди, які знайомі з інформацію, котрою США поділилися із союзниками, кажуть, що впевнені в її надійності. 

Альберто Нарделлі та Дженніфер Джейкобс, Bloomberg

Переклад: Юрій Фізер