Амністія капіталів дозволяє легалізуватися не тільки найбагатшим, — експертка Ольга Трифонова

Також очолює команду фахівців, яка консультує Державну фіскальну службу та Міністерство фінансів України щодо розробки та вдосконалення нових правих трансфертного ціноутворення.

Ольга є членом Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (АССА) з 2011 року.

В ефірі програми “Еспресо: капітал” вона розповіла, що таке амністія капіталів, на що спрямована ця ініціатива, які активи можна буде легалізувати і на яких умовах. Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Ми з вами домовлялися поговорити про амністію капіталів. Розкажіть, будь ласка, що це таке? Навіщо це потрібно?

Дякую за ваше питання. Амністія капіталів, в принципі, якщо простими словами, — це можливість людям, фізичним особам, задекларувати свої активи, якщо вони були раніше придбані за кошти, з яких не були сплачені податки.

Навіщо це робити? Багато причин: це можливість обілитися; можливість сплатити податки з тих коштів, з яких вони не були сплачені.

Плюс, я думаю, ви теж чули, що зараз дуже багато нових ініціатив саме щодо оподаткування фізичних осіб. По-перше, введення правил контрольованих іноземних компаній з 2022 року. По-друге, Україна як держава працює над приєднанням до автоматичного обміну інформацією між податковими органами щодо банківських рахунків резидентів України. По-третє, також є ідея ввести так звані непрямі методи контролю за витратами фізичних осіб.

Тобто я зрозумів, що таким чином підштовхують фізичних осіб легалізувати всі свої заощадження або якісь активи, які були придбані за такі заощадження.

А в інших країнах була така практика, чи це якась українська інновація?

Ні, це взагалі не є українською інновацією. Ми не вигадуємо велосипед. Україна напрацювання, які були в інших країнах. Тому що дуже багато країн у певний час проводили податкову амністію. Тому це нормальна світова практика.

А які конкретні країни? Ви можете перелічити? Я чув, що Грузія, здається, щось таке намагалася зробити.

Це недавно було. Так, щоб досить недавно — це була і Грузія, і Росія, і Казахстан, і Мальта, і Ізраїль. А у деяких країнах було декілька хвиль цієї податкової амністії. А декілька десятиліть тому навіть Сполучені Штати Америки проводили податкову амністію, і Індія, і Аргентина.

Тобто у світі дуже багато прикладів податкової амністії.

А в Україна раніше намагалися таке зробити, чи не можна сказати, що щось комплексно проводилося?

Ні, в Україні нічого не проводилося. В Україні були вже перемовини…

Мені просто здалося, пані Ольго, коли депутати декларували свої статки, то щось таке в нас наче відбулося. Бо ми стільки дізналися про їхні активи і про їхні заощадження, що і досі дивуємося. У них біткоїнів на 70 млрд, виявляється.

У того декларування трошки інша задача. Там не є на меті немає сплати податків. А податкова амністія — це саме для декларування для податкових цілей і сплата податків. Тобто це не безкоштовно.

Але ж є побоювання, що таким чином якийсь криміналітет зможе легалізувати свої ці гроші, зароблені на поганих речах, а не просто на ринку торгуючи якимись овочами. Стануть цивілізованими такими підприємцями. Зараз поліція може мати до них претензії, а після такої легалізації — ні. Як можна уникнути такої ситуації із легалізацією саме кримінальних коштів?

Ну, так не можна сказати. Тому що, ви праві, треба ділити: є несплата податків з доходів з легальних джерел, а є несплата податків з якихось кримінальних джерел. І податкова амністія має певні державні гарантії і вона звільняє від кримінальної відповідальності, але тільки за статтями, що стосуються ухилення від сплати податків.

А якщо це, як ви кажете, отакі джерела нелегальні, де є кримінальна відповідальність за іншими статтями, що не стосуються несплати податків, податкова амністія не звільняє. Тільки від ухилення від сплати податків та за деякі інші порушення — наприклад, валютне законодавство. Тобто жодних тяжких кримінальних злочинів.

Ви трохи пояснювали, що має підштовхнути людей до легалізації своїх статків. Що це переважно міжнародні правила. А якщо людина, наприклад, не збирається за кордон або купувати якісь активи за кордоном, то в неї фактично немає жодних стимулів платити податки. Нащо ж платити, якщо він вже користується цим майном або витрачає кеш на веселощі, але в Україні, не за кордоном.

Це не зовсім так. Тому що останній пункт, про який я говорила як мотивація для людей, навіть які не ведуть бізнес за кордоном — це якраз ідея ввести непрямі методи контролю за витратами фізичних осіб. Тобто що це означає? Що якщо людина задекларувала 100 грн, а купила будинок, навіть в Україні, який коштує 2 млн, то податкові органи будуть мати інструменти, щоб запитати — а де ви взяли ці два мільйони, якщо у вас офіційний дохід, який ви задекларували, був тільки 100 грн. І навіть у такому випадку це ще не є законодавча ініціатива.

Але вже ходять перемовини, що такі непрямі методи контролю — це буде наступним кроком після запровадження податкової амністії. Саме для цієї мети, яку ви озвучили. Щоб можна було зрозуміти, що відбувається у податкових справах фізичних осіб. Навіть тих, які не мають жодної діяльності за кордоном.

Пані Ольго, ми спитали людей на вулицях Києва про те, як вони ставляться до можливості декларувати свої заощадження, сплачувати з них податки.

Вони доволі одностайно вважають, що цей законопроєкт по-перше, лише для багатих людей. Тобто що люди середніх статків не можуть ним скористатися. По-друге, вони вважають — чого це всі платять 18% зі своїх доходів, ще єдиний внесок, ще військовий збір і так далі, — а чому всі люди, які не сплатили цих грошей, тепер мають платити якісь пільгові гроші. Можете пояснити?

Да, я повністю згодна, з одного боку, з думкою цих людей. Тому що я теж чесно сплачую податки. Сплачую за ставкою, як ви сказали, і 18%, і військовий збір, і так далі. Але все ж таки ці люди вже податки не сплатили. І це є можливість таки змусити їх ці податки сплатити і додатково поповнити державний бюджет. Проти того, що вони взагалі їх не сплачували — і можуть і ніколи не сплачувати, ми не знаємо.

Тому, по-перше, це, в принципі, все ж таки мотивація для тих, хто не сплатив, вийти на новий шлях. Задекларувати зараз, навіть за пільговими ставками. І надалі вже чесно сплачувати податки, як і всі інші громадяни, які це чесно роблять.

А по-друге, я ще хочу прокоментувати, — люди вважають, що це тільки для заможних людей. Але ні. Тому що це для будь-яких податкових резидентів України. Тобто людей, які тут проживають і мають сплачувати податки. Цим можуть скористатися і люди, які продають якісь товари на ринку. Можуть скористатися заробітчани, які працюють за кордоном.

А можуть також скористатися і заможні люди, які мають якийсь бізнес за кордоном або закордонні компанії — і теж користувались якимось новим інструментом, щоб не сплачувати податки.

Тобто це інструмент, яким може скористатися будь-яка людина в Україні. Не тільки заможні люди.

Коли оцінюють тіньову українську економіку, зазвичай називають якісь дуже великі цифри. І кажуть, що наче в українців під подушками є навіть якісь десятки мільярдів доларів. Я так розумію, що кешем. Тобто ці гроші ніде не обліковуються і в жодній банківській системі не перебувають, а ось як у одного відомого судді, вже колишнього, я так сподіваюся, в скляних банках прикопані десь на городі.

І ці гроші, фактично, можна буде легалізувати, спокійно ними розпоряджатися, купувати за них нерухомість, автомобілі — і ніхто не буде мати до вас жодних претензій.

Але поки що закон про амністію капіталів не прийнятий. І ми з пані Ольгою, представницею PwC Україна, обговорюємо один із законопроєктів. Я так розумію, їх кілька? Чи поки що один?

Я би хотіла зробити один крок назад. Те, що ви прокоментували, що це можливість задекларувати якісь там неіснуючі кошти або кошти, які перебувають під матрацом.

Такого не можна зробити.

От я помилився.

Важливо сказати, що такий інструмент якраз є, щоби такої можливості не було. Тобто готівкові кошти не можна декларувати. Якщо ви маєте готівкові кошти, ви маєте віднести їх в банк, покласти на рахунок — і тільки тоді задекларувати, от так. Тому такий запобіжний інструмент є.

 Добре.

До вашого запитання щодо альтернативних законопроєктів. Ну, по-перше, законопроєкт, про який ми розмовляємо, основний і вже прийнятий Верховною Радою в першому читанні. І він є основою і буде, певно, якимось чином модифікований, а може — ні. Але він є основою для другого читання і прийняття його вже як закон.

Є певні альтернативні законопроєкти. Вони були. Деякі незначні речі відрізнялися, такі як ставки, строки і так далі. Але вони всі були відхилені Верховною Радою.

Тобто зараз фігурує тільки той законопроєкт, який був прийнятий у першому читанні, і про який ми розмовляємо.

Пані Ольго, давайте тоді про нього більше розкажемо. Які там ставки і які можливості. Ось, вже зрозуміло, що готівку не можна буде задекларувати. Тобто готівку, якщо в когось є, приносьте в банк, кладіть в банк. А далі які кроки мають бути?

Так, саме так.

По-перше, хто може скористатись. Може скористатись будь-який податковий резидент України. Тобто людина, фізична особа, яка проживає в Україні. Або яка була податковим резидентом України і виїхала. Тобто така можливість також є.

Це добровільно, я хочу сказати. Це не є таке обов’язкове декларування, яке кожна людина має задекларувати. Це повністю добровільно.

Що можна задекларувати. Якщо ви вважаєте, що у вас є активи, які ви придбали за кошти, з яких не були сплачені податки, тоді це і є можливість декларування таких активів і сплати податків.

Як я вже казала, це не безкоштовно.

Існує декілька ставок. Якщо ваші активи перебувають за кордоном — це або майно, або банківські рахунки, будинки, нерухомість, або компанії, корпоративні права закордонних компаній і так далі, — ставка буде 9%. Це найвища ставка.

Якщо ви будете декларувати майно, яке перебуває в Україні — теж, або банківські рахунки, або рухоме/нерухоме майно, — ставка буде 5%. І це, в принципі, мотивація перевести капітал в Україну. Тому що ставка нижча. Тобто якщо ви переведете, наприклад, гроші з іноземного банківського рахунку на український, вже можна 4% зекономити.

І найнижча ставка — це 2,5% за придбання державних облігацій. Тобто, якщо у вас є кошти, за які ви готові придбати державні облігації, ви такі облігації можете придбати, і усі кошти, які будуть перебувати у вигляді цих державних облігацій, ставка 2,5%. Тобто це мотивація кредитувати державу.

І найголовніше питання, яке точно нікого не залишить без емоцій. Навіть якщо людина не скористується вашим законопроєктом… Чому вашим — бо ви були долучені до розробки, треба було про це з самого початку зазначити.

Людина все одно зацікавлена, щоб гроші зайшли в бюджет. Чи ви намагалися оцінити, скільки приблизно залучити до бюджету завдяки цій легалізації?

Дякую, за це питання. Я тут хочу трошки додати, що це не мій законопроєкт. Я була долучена до консультування Офісу президента при розробці цього законопроєкту. І ми не робили оцінку. Ми, PwC, не робили оцінку, бо це не було наше завдання. І наскільки я знаю, навіть держава не робила таких якихось точних оцінок. І це дуже складно зробити. Я знаю, робилися оцінки щодо відсотку виведення економіки з тіні і так далі.

Але дуже складно зробити якусь конкретну оцінку. І я хочу сказати, що, по-перше, не є основною поповнення бюджету від цієї податкової амністії. Це одна з вигод від цієї податкової амністії. Але це не є основна мета.

Основна мета — це детінізація економіки і мотивація фізичних осіб почати чесно сплачувати податки в Україні.