Без гарантій безпеки від США та ЄС українську армію потрібно збільшити до 1,5 мільйона військовослужбовців. Колонка Сергія Згурця

 Мюнхенська безпекова конференція

Поки що невідомо, як буде змінюватися ситуація на тлі переговорів і що буде ухвалено за підсумками Мюнхенської конференції, де пролунала низка гучних і часом суперечливих заяв. Зокрема, представники США заявляли, що Україні треба забути про НАТО, змиритися з втратою територій, захоплених ворогом, обговорювали можливість повернення ядерної зброї до України та появу американських військових в Україні.

Проте для України найважливіше – отримати гарантії безпеки від США та європейських країн. Якщо таких гарантій не буде і Україна не стане членом НАТО, Зеленський знову наголосив, що чисельність української армії має збільшитися до 1,5 мільйона військовослужбовців.

Зараз Збройні сили України налічують 110 бригад, які ведуть бойові дії на лінії зіткнення, у противника – понад 200 бойових бригад, в той час як у НАТО – лише 83 бригади. Росія планує підготувати ще 15 дивізій для тренувань і посилення на Білоруському напрямку, що становить 150 тисяч військових з російського боку. Зеленський також говорив про те, що ці сили можуть бути направлені на Польщу чи Балтику.

За словами президента, однією з гарантій безпеки може бути введення іноземного військового контингенту в Україну, що налічуватиме близько 110 тисяч військових. Міністерство оборони України вже прорахувало оптимальні місця для розміщення цих контингентів.

Також Зеленський наголосив на необхідності збільшення постачання зброї для України. Зокрема, йшлося про потребу в 150 літаках F-16 і 25 системах Patriot. Постає питання, чи готові наші партнери забезпечити таке постачання.

Київ передав Сполученим Штатам проєкт меморандуму щодо рідкоземельних металів як один з напрямків нового формату співпраці, можливо як плата за гарантії або оплата за постачання зброї. Попри різні версії, вони ще не кристалізувалися в конкретний план дій. Ймовірно весь переговорний процес йтиме паралельно з подіями на лінії фронту.

Втрати росіян

За оцінками Міжнародного інституту досліджень миру зі штаб-квартирою в Лондоні, з 2022 року російські втрати в живій силі становлять 783 тисячі солдатів і офіцерів, з яких вбитими – 172 тисячі. Решта поранені, частина з них повернулася в стрій. Попри втрати, чисельність російських військ в Україні суттєво зросла з 120 тисяч у 2022 році до понад 617 тисяч осіб зараз.

Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк зазначав, що чисельність мобілізованих у російській армії складає близько 36 тисяч військових на місяць. При цьому втрати ворога в минулому кварталі і в січні становили понад 40 тисяч, що означає, що Росія не може накопичувати резерви, необхідні для подальших наступальних дій. Питання знищення сил противника залишається вкрай важливим для української сторони.

За минулий рік російська армія втратила близько 1500 танків та 3000 бронемашин. Однак, Росії вдалося відновити приблизно таку ж кількість танків та бронетехніки. Головне питання зараз – які запаси мають росіяни для відновлення цієї техніки, зокрема танків, БМП і бронеавтомобілів. Експерти з Лондона роблять висновки, що втрати та способи їхнього відновлення, з урахуванням запасів Радянського Союзу, дозволяють Росії вести наступальні дії з такою інтенсивністю до кінця 2025 року або до першого кварталу 2026 року.

Українській стороні потрібно шукати способи для знищення ворожої бронетехніки. За останні три роки показники знищення техніки були досить високими: за оцінками Генерального штабу ЗСУ йдеться про 10 тис. знищених і пошкоджених танків. За підтвердженими фотофактами, гарантовано знищено близько 3 тис. танків за попередні етапи бойових дій. Постає питання, як технологічно розширювати можливості для знищення живої сили противника, його озброєння та арсеналів. 

Технологічні рішення для ЗСУ

Павло Кишкар, народний депутат України VIII скликання, підполковник, старший офіцер Командування Сухопутних військ ЗСУ зазначив, що процеси мобілізації важливі, але мобілізувати людей для наповнення піхоти не дуже розумно, зважаючи на те, що потенціал ворога в рази більший. Новий командувач сухопутних військ зміщує акцент на технологічний прогрес і підготовку людей, використовуючи переваги української зброї та розробок, і це може змінити хід боїв. 

Зараз є щонайменше чотири структури, які займаються розробкою та виготовленням керованих авіаційних бомб. Ці структури представили свої зразки, частина з яких пройшла успішні випробування. Тепер постає питання, як пришвидшити реалізацію цих технологій шляхом масштабування. 

Розробки тривають, і вже є уніфіковані рішення, які дозволяють перетворювати некеровані бомби на керовані, каже Кишкар. Проте для масштабування потрібна підтримка влади, яка б ці процеси фінансувала. 

"На жаль, поки що немає замовника в особі головнокомандувача чи президента. Якби була відповідальна людина, призначена президентом, це було б важливим кроком для масштабування проєкту, який військові вважають найкращим. Контракти повинні бути оплачені. Це розробка суто українська, яка підвищує валовий внутрішній продукт, створює робочі місця і покращує ситуацію на полі бою. Для зміни ситуації потрібно використовувати 100-150, а краще 200 керованих авіаційних бомб", - зазначив він.

Часто процес формування потреб і їх реалізації має проблеми. Юридично цей процес контролює Міністерство оборони. Немає гарантії, що запит буде реалізовано, навіть якщо буде звернення про потребу відповідних засобів. Процес є політичним рішенням, зазначив підполковник.

"Те, що ми успішно використовуємо на полі бою, має бути закуплено. На жаль, це не завжди так, і багато необхідного закуповується за волонтерські і бізнесові кошти. Хотілося б побачити більшу роль держави та Міністерства оборони в цьому процесі, а також зважену співпрацю Генерального штабу з Міністерством оборони. Сподіваюся, реформування Агенції оборонних закупівель цьому сприятиме", - додав він.

Керівник підприємства, що виготовляє дрони на оптоволокні, розповів, що вони витратили півроку на проходження етапу кодифікації і лише днями були внесені до реєстру для державних закупівель. Це занадто довгий термін в умовах війни. Кишкар зазначив, що підрозділи зацікавлені у швидкій кодифікації таких речей, і процес нескладних засобів займає до 60 днів. Зараз це відбувається в онлайн форматі, можна подати документи до Департаменту військово-технічної політики Міноборони. 

За його словами, у нас є напрацьовані комплексні рішення щодо використання різних засобів ураження, таких як наземні комплекси, стаціонарні наземні комплекси і безпілотні авіаційні комплекси. Це мінімізує участь людини у відбитті атак. Такі комплексні рішення вже представлені на розгляд керівництва. Однак без політичного рішення впровадження таких систем неможливе. Для цього потрібен замовник на найвищому рівні.

"Нам поки не вдалося довести до керівництва необхідність автоматизованих систем ведення вогню, зокрема мінування, розмінування, спостереження та ураження з використанням безпілотних авіаційних комплексів. Але напрацювання є, і я вважаю, що з часом ми донесемо це до Міністерства оборони та відповідних командувачів Збройних сил. Наступного тижня заплановані дві великі зустрічі з новими керівниками напрямків. Ми проведемо презентацію комплексних рішень, включаючи керовані авіаційні бомби та нові розробки для захисту міст від шахедів. Все, що ми напрацювали, обов'язково покажемо новопризначеним заступникам міністра", - резюмував він.

Удар дрона по ЧАЕС

В ніч на 14 лютого Росія атакувала безпілотником укриття зруйнованого 4-го енергоблока Чорнобильської атомної станції. Пожежу вдалося ліквідувати. Радіаційний фон не підвищувався, але терористичний удар ворога є демонстраційним. Президент Володимир Зеленський заявив, що такі дії Росії вказують на те, що Путін не готується до перемовин. Саме тому потрібен об'єднаний тиск на агресора, і Росія повинна нести відповідальність за свої дії.