Пласка Земля, формула кохання і смажений шампунь - 5 книжок про те, як протистояти обману

Джон Петрочеллі. Що за маячня? Ефективна протидія фейкам, конспірології та обману. – К.: Наш Формат, 2025

"Я - професор експериментальної соціальної психології, який вивчає маячню професійно, - повідомляє автор цієї книжки. - Усе моє життя мене оточували маячнярі - як і майже всіх нас, - хоча я їх так ніколи не називав". То як протидіяти цій дурні й розвинути критичне мислення? У книжці Джона Петрочеллі "Що за маячня? Ефективна протидія фейкам, конспірології та обману" ви знайдете поради, що допоможуть адекватно оцінювати інформацію і відокремлювати факти від вигадок. Загалом у книжці задокументовані безглузді переконання, які нас об’єднують і розділяють: про вино, їжу, діаманти, політику, пласку Землю. "Повірити в плоску Землю можна було б, - зауважує автор, - якби існували справжні докази всесвітньої змови з метою фальсифікації десятиліть космічних досліджень, спростовувалися цілі галузі науки або відкривалися нові сили й закони природи. Але фактично нічого із цього не потрібно. Вистачить лише світогляду, який повністю ігнорує істину й справжні докази. Іншими словами, вистачить маячні". Тож автор книжки аргументовано пояснює, що таке маячня і чому люди надто довірливі до всілякої необґрунтованої дурні. Ви довідаєтеся, як Берні Медофф обдурив топових фінансистів на мільярди доларів, а після слів Трампа про лікування від COVID-19 люди потруїлися відбілювачем. Або ж як нас дурять за допомогою фейкових новин, теорій змов, заяв популістів, рейтингів вина чи історій про наших геніальних дітей, які після спортклубу за кругленьку суму стануть чемпіонами. Як бути, спитаєте, щоб протидіяти цьому? "Науковий підхід і критичне мислення, - підказує автор, - наші найкращі інструменти для пошуку істини, мудрості й фундаментального розуміння".

Володимир Саркісян. Хімія повсякдення. Від шампуню і прального порошку до смаженої картоплі. – К.: Віхола, 2024

У переліку речей, які знаходять своє справжнє призначення у цій книжці, можна заплутатися й скоїти щось не те. Посмажити шампунь, зварити пральний порошок, знайти важкі метали в картоплі. Адже наше повсякденне життя — суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами — від прянощів до антисептика — стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший, незрозумілий для нас спосіб. Тому, щоби ми не втрапили в халепу, у своїй книжці "Хімія повсякдення" Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Варто додати, що в книжці не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади. Наприклад, коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти? За яким принципом працюють марихуана, пестициди й шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми "все в одному"? Про все автор докладно й цікаво розповідає, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті.

Джей Шетті. 8 правил кохання. Як знайти, зберегти і відпустити почуття. – Х.: Віват, 2024

Ця книжка - переконливе поєднання духовної мудрості та прикладної науки в галузі такого крихкого почуття, якому можна або чудуватися, або радіти, або дякувати за нього Вищим силам. У будь-якому разі, "8 правил кохання" Джея Шетті — це доступна, майстерно осучаснена ведична мудрість. В науці про те, як знайти, зберегти й відпустити почуття - замість ідеалізації кохання – автор пропонує чітко визначені кроки, як навчитися практикувати та плекати це справжнє інтимне диво. "Спершу любов вабить нас, мов квітка - красою і чарами, - нагадує він, - однак єдиним способом зберегти їй життя є постійна турбота про неї. Любов - це щоденна праця. У цій книжці я хотів би прищепити вам звичку до неї. Пояснити, які засоби й вправи, яке мислення спроможні навчити вас любити так, щоб кожного дня і кожної пори року це давало вам свої плоди". Тож автор ділиться думками про те, як перемагати й поступатися разом, як визначити, кохання у вас чи ні, а також пояснює, чому пари інколи не можуть справді розійтися, навіть уже розлучившись. Перше побачення, рішення з’їжджатися, розрив стосунків — хай на якому ви етапі, книжка захистить від фальшивих обіцянок, ненадійних партнерів і вестиме вас до нового світосприймання, у якому ви любите себе, своє життя, кохані й кохаєте.

Метью Вілсон. Мистецтво без таємниць: 50 мистецьких творів - знайомство, дослідження, пояснення. – К.: ArtHuss, 2024

Попри те, що історія мистецтва сповнена містифікацій, а іноді навіть обману, заявленого в назві нашого огляду, у ній ще чимало складних правил і професійних термінів, які нерідко відлякують від себе. Іноді навіть досвідчені поціновувачі можуть сушити голову над таємницями художніх витворів. Тож недаремно "Мистецтво без таємниць" Метью Вілсона пропонує новаторський підхід — захопливу наочну подорож, що принесе читачу багато відкриттів. Загалом у книжці розбирається 50 важливих мистецьких творів і знаходиться те, з чого, власне, складається шедевр. "П'ятдесят творів, поданих тут, - уточнює передмова, - охоплюють величезний період: від найдавніших відомих образів, створених людьми близько 30 тисяч років тому, до інсталяції на кордоні між США й Мексикою, яка з'явилася у 2017 році. Це необов'язково найвизначніші шедеври, але вони свідчать про різні підходи до творчого процесу та показують розмаїття форм і значень у мистецтві". І це, додамо, важливе уточнення, оскільки що таке мистецтво кожен розуміє по-своєму, і так само на звання шедевра може заслуговувати річ, яка заходиться у вашій власній оцінювальній системі координат. Автор лише вчасно (і обережно) корегує наш захват. "Під час написання цієї книжки, - зауважує він, - я передусім прагнув стерти межу між видами культурних артефактів; тому, крім живопису та скульптури - традиційних мистецьких форм, - тут представлено малюнки, фотографії, гравюри, прикраси, маски, книжкові ілюстрації та плакати. Моєю другою метою було встановити зв'язки між "західним" мистецтвом і мистецтвом решти світу. Тож поруч із відносно відомими творами та знайомими жанрами я обрав для розгляду зразки інших культурних традицій. Я намагався показати універсальні цілі та прагнення митців й водночас підкреслити культурні відмінності, що надають творам унікального характеру".

Оксана Лущевська, Дзмітрий Бандаренка. Теплі речі для Татами. – Х.: Ранок, 2024

Це неправда, що малі діти зазвичай нічого не розуміють. Вони розуміють, відчувають, люблять і хочуть нам допомогти. І допомагають! Принаймні у книжці Оксани Лущевської та Дзмітрия Бандаренка "Теплі речі для Татами", де мала Устина збирає теплі речі для тата, який служить в ЗСУ. Светр із карпатської вовни. Светр різдвяний із коником. І обов’язково светр із веселим поросятком. А ще камізеля. Звісно ж, без рожевого помпона. "Дійшла черга до шкарпеток. Устина бере з кошика: шкарпетки з редькою, шкарпетки гуцульські. Шкарпетки "як вареник у маслі". — Що це? — розглядає Устина. — Усі розпарова­ні? — кладе до коробки. — З ким не буває! І додає ще й свої смугасті гетри-ногогріви. "Та хай будуть…" І нарешті додає найголовніше: маскувальну сітку та "кікімору". Щоб татові було не лише тепло, а й безпечно". А ще в цій книжці нам нагадують про найважливіше. Це коли ми, говорячи про теплі речі, називаємо светри, шкарпетки, рукавиці, шарфи, шапки, хоч слово "теплий" має переносне значення. Це тоді, коли воно викликає найщиріші думки і спогади. Загалом ця історія сподобається всім, хто любить читати вголос самостійно і разом. А тим, хто чекає та допомагає своїм рідним, книжка подарує найтепліші емоції.