Чи справді є 200 пілотів на F-16, нові подробиці про бійців КНДР та новий дрон-імітація росіян "Пародія". Колонка Сергія Згурця

Навчання українських пілотів у Великій Британії

У Великій Британії завершила навчання група українських пілотів. Наступним кроком буде поглиблена підготовка на швидкісних реактивних літаках і навчання вже на F-16. Про це повідомили британські військово-повітряні сили. На цьому заході був присутній посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Але надмірного оптимізму цій новині несподівано додало повідомлення у соцмережі X заступника міністра оборони Сполученого королівства Люка Полларда, який написав, що Велика Британія підготувала 200 українських пілотів, які невдовзі будуть літати на західних винищувачах F-16. 

Фото: Telegram/Валерій Залужний

Проте, якщо ми зважимо на фотографії, то насправді на процедурі випуску було вісім наших пілотів, і це, за нашими оцінками, друга група, попередня була так само вісім пілотів, які пройшли навчання у Великій Британії. І вони пройшли цю підготовку на літаках первинної льотної підготовки, а вже далі буде підготовка на F-16, але вже в інших країнах. Ми знаємо, що загалом у нас пілоти проходять навчання у Сполучених Штатах, незабаром почнуться навчання у новому учбовому центрі в Румунії. А Велика Британія з минулого року здійснює підготовку випускників Харківського національного університету Повітряних Сил, яка розрахована на два роки. Власне, вона включає все: від опанування технічної англійської до навичок на легкомоторних літаках. І після цього буде наступний курс вже на літаках F-16. 

Але в цілому можемо говорити, коли йдеться про 200 українських пілотів, про які написав заступник міністра оборони Британії Люк Поллард, що, ймовірно, йдеться про весь спектр фахівців льотної підготовки, які можуть проходити навчання у Великій Британії. Це не лише пілоти, а й техніки, інженерний склад тощо. І ми знаємо, що зазвичай для одного пілота треба щонайменше 10 інших військових, які обслуговують літак і забезпечують функціонування цієї складної машини. Тож у будь-якому разі можемо говорити про позитивні тренди, які пов'язані з тим, що  на закордонних майданчиках збільшується підготовка наших військових, які дійсно будуть основою для використання у перспективі літаків F-16 на полі бою. 

Війська Північної Кореї на війні проти України

А далі до іншої реальності, яку нарешті визнали і у Сполучених Штатах. Йдеться про північнокорейських військових. Ми знаємо, що буквально днями в Києві був міністр оборони США Ллойд Остін, який перед тим казав, що немає інформації про те, що північнокорейські військові пересуваються до Російської Федерації, а далі до бойових дій в Україні. А от сьогодні агенція Reuters, із посиланням на міністра оборони Остіна, повідомила, що в Пентагоні визнали їхню присутність. “Дійсно є докази, що в Росії є війська з КНДР. Що саме вони роблять - залишається спостерігати. Це речі, з якими ми повинні розібратися”, - сказав той же міністр оборони США Ллойд Остін. 

Сьогодні також була інформація від посадовців з Південної Кореї, які повідомили, що Північна Корея вже відправила 3 тисячі військових до Росії для підтримки дій війни проти України, що ці військові зосереджені на кількох полігонах, і що Росія завербувала значну кількість перекладачів для того, аби якимось чином спілкуватися з північнокорейськими солдатами. І про те, що зараз ці північнокорейські військові намагаються опановувати, зокрема, безпілотники й інші зразки військової техніки. 

Пілоти з КНДР

І окрім, умовно кажучи, суходольної компоненти використання північнокорейських військових, з'явилася ще одна цікава складова. Були повідомлення про те, що також до Росії прибули і пілоти з Північної Кореї, які так само мають опановувати російські літаки. Тут насправді питань багато, тому що використання північнокорейських пілотів надзвичайно складна історія. Адже в небі треба забезпечити взаємодію, це надзвичайно складно з урахуванням мовних проблем, з іншого боку ми знаємо, що в Північній Кореї досить обмежена кількість, зокрема тих же МіГ-29, які, власне, в Росії використовуються вкрай обмежено. Тут багато версій, навіщо північнокорейські пілоти в Росії. Були навіть припущення, що в тому числі Росія хоче таким чином створити передумови, аби потім постачати до Північної Кореї, зокрема, літаки Су-35 і таким чином ще поглибити військово-технічну співпрацю з Північною Кореєю.

Своїми оцінками щодо залучення пілотів із КНДР поділився заступник генерального директора однієї з провідних компаній, яка займається засобами РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

"Літак, який найбільше підходить для використання корейських пілотів, це Су-25. І корейські пілоти допущені до цього літака, але є мовне питання, пов'язане з координацією безпосередньо військ, які будуть знаходитися або виконуватися певні операції. Дійсно, скоріше за все, Путін хоче підготувати пілотів для того, щоб у подальшому можна було продавати їм літаки Су-35, чи Су-30, чи Су-34. В принципі це передбачає можливість зараз пройти їм певне навчання, але тут треба розуміти, що таке перенавчання може тягнутися від 9 до 12 місяців, це знов-таки з урахуванням мовного бар'єру. Чи будуть вони використовувати пілотів, наприклад, для керування літаками Су-25 або МіГ-29, до яких допущені, тут треба не забути ще й гелікоптери класу Мі-24, Мі-26, Мі-8, які теж активно використовуються корейськими пілотами, це під питанням, повертаючись до основної проблематики, щодо координації пілотів у повітрі", - зазначив експерт. 

Нові імпровізації росіян з використанням "шахедів"

У бойовому порядку росіян з’явились нові дрони, які виглядають достатньо спрощено. Я бачив у російських джерелах, що вони мають назву “Пародія”. На додачу до "Герані" та "Гербери" тепер "Пародія", які в своїй конструкції мають кульки і начебто суттєво ускладнюють протидію цим безпілотним літакам. Не стільки протидію, скільки збільшують навантаження на нашу протиповітряну оборону.

"Основна мета цих дій - навантаження засобів протиповітряної оборони. Треба розуміти, що це на 3D принтері надрукована куля пластикова, обгорнута фольгою, яка створює ефективну площу розсіювання, таку саму, як, наприклад, у "шахеда". Тому ми кажемо про те, що на класичних засобах радіолокації або детекції, вона ідентифікується як повітряна ціль, як "шахед", і це ускладнює роботу нашим Силам протиповітряного оборони. Тому що вони мусять відреагувати на неї так само, як вони реагують на "шахеди" з бойовим навантаженнями. Треба не забувати, що за рахунок от таких імітаторів, за рахунок тих самих "Гербер" Росія здійснює удари близько 1400 ударними дронами за місяць. Тобто ми кажемо про значне збільшення навантаження на протиповітряну оборону. І тут треба розуміти, що складність детекції цих дронів полягає в тому, що взагалі ці дрони почали ми детектувати за рахунок звуку, за рахунок інших засобів відеовиявлення. І тепер цих цілей стало ще більше", - розповів Анатолій Храпчинський. 

За його словами, постає питання створення систем більше заточених під виявлення повітряних цілей на кшталт "шахедів" або інших ударних дронів.

"Щодо тактики використання імітацій треба повернутися до, наприклад, радянських зразків, були ракети Е95М, Х-55 теж є імітаційна, яка використовувалась для перевірки роботи повітряних сил, протиповітряної оборони. А в американців є славнозвісна АDМ-160 і АDМ-20 - це старий зразок імітації повітряної цілі. Тому методика застосування як фізичних імітацій, так і засобів радіоелектронної боротьби, які використовуються, наприклад, для імітації пуску ракети або інших засобів, ми можемо сказати, що це в принципі доволі поширена практика. Але ж знов-таки треба повернутися до того, що нам треба навчитися правильно виявляти ці засоби, аби розуміти і правильно відпрацьовувати. Додатково треба розуміти, що треба шукати рішення щодо перехоплення цих повітряних цілей, які б відбувалися в автоматичному режимі. Тому що якщо на початку свого застосування Росія використовувала 20-60 "шахедів" на місяць, зараз ми бачимо майже півтори тисячі на місяць", - вважає він. 

Тобто це свідчить, що треба збільшувати можливість перехоплення.

"За рахунок чого: мобільні групи свого часу стали якісним рішенням для цього питання, але це все одно фізичне виснаження цих мобільних груп, тому що таку кількість повітряних цілей треба перехопити. Тому ми кажемо про потребу створення систем, які б автоматично перехоплювали. Так, є вже певні рішення з боку українських інженерів, але треба шукати рішення або штучного інтелекту, або набору алгоритмів, які б відпрацьовували це автоматично в парі. Наприклад, із засобами радіолокації, які б наводили їх безпосередньо на цю ціль", - розповів авіаційний експерт. 

Також Анатолій Храпчинський розповів про можливість створення засобів, які б відрізняли "шахеди" від імітацій. 

"Давайте почнемо з того, що ми взагалі потерпаємо від малої кількості засобів радіолокації, які могли б виявляти на таких висотах такі повітряні цілі. Тому що ці дрони летять на висоті до 500 метрів, тобто класична радіолокація не працює. Ефективна площа розсіювання на цих об'єктах замала і ми їх детектуємо на малих відстанях. Тобто на засобах радіолокації, які бачать, наприклад, до 30, до 20 кілометрів, це в принципі достатньо для перехоплення. Але треба зрозуміти, що з урахуванням такої кількості, скільки таких мобільних груп або засобів радіолокації повинно бути на 100, на 400 квадратних кілометрів для того, щоб це виявити і перехопити. Так, звісно, можна знайти рішення за рахунок більш складних засобів радіолокації - з фарами, тобто зі складними антенами, але це дороговартісне рішення. За рахунок цього Росія в принципі і використовує велику кількість "шахедів", для того, щоб ускладнювати наші можливості. Тому що насправді зараз головна мета - це шукати дешеве рішення, яке зможе закрити, максимально закрити низьку висоту. Тобто створити низьковисотне радіолокаційне поле, яке дозволить нам виявляти і знешкоджувати такі об’єкти”, - зауважив він.

Компоненти для засобів РЕБ

Компанія, яку представляє Анатолій Храпчинський, здійснює постачання до Збройних Сил різних зразків і для боротьби з безпілотниками ворога. Він розповів, які загальні тенденції, що відбувається з виробництвом і з комплектуючими. Тому що часто доводиться чути, що насправді треба переходити від китайських комплектуючих до українських або до європейських.

"Почнемо з того, що більшість компонентів, які зараз використовуються для створення засобів радіоелектронної боротьби, це здебільшого українські компоненти, але ж це не стосується мікроелектроніки. Тут зрозуміло, що є бажання перейти на, наприклад, європейські, американські зразки. Але це в три рази здорожчення по ціні. І ми повертаємося до потреби, наприклад, тих самих тактичних засобів: антидронових рушниць, засобів захисту окопів або транспорту, які передбачають масований випуск. Тобто на кожній машині, в кожному окопі мусить бути засіб протиелектронної боротьби, який би захищав наших військових. І треба не забувати, що це розхідний матеріал, тому що, наприклад, при неможливості здійснення ударів дронами росіяни використовують або мінометні снаряди, або навіть артилерійські снаряди, що призводить до втрати, наприклад, певних засобів електронної боротьби. І тут тенденція повертається більше створювати потужніші системи, які би працювали, наприклад, на відстань 30-35 кілометрів, але теж були мобільні", - зазначив експерт. 

На його думку, остання тенденція - це збільшення кількості систем, які можна буде активно використовувати на великій відстані, при цьому захищаючи, зокрема, пересування окремих родів військ.

"Або, якщо ми кажемо про використання мобільних засобів радіоелектронної боротьби, воно, можливо, може бути на роботизованій платформі, що дозволить, наприклад, створювати певні проблематики для ведення ворожих атак. Знов-таки треба не забувати про деякі рішення, які були свого часу навіть ще з радянських часів. Болгарська компанія, яка робила засоби радіоелектронної боротьби, мала артилерійський снаряд, який вистрілював і на певній відстані спрацьовували датчики, які закривали по колу 500 метрів засоби радіозв'язку, що унеможливлювало спілкування певних підрозділів при наступі. Тому в принципі таких рішень дуже багато і скоро ми побачимо ще цікаві речі. Тому що треба не забувати, що основною задачею зараз перед засобом радіоелектронної боротьби є якісна комунікація з пілотами, що дозволить працювати нашим пілотам під нашим же РЕБом. І тут ми вже кажемо про імплементацію безпосередньо штучного інтелекту саме в засобах радіоелектронної боротьби, і зараз, найближчим часом, я думаю, побачите деякі дуже цікаві рішення", - анонсував експерт.

Розповів він і про те, як компанія, зокрема, встигає підлаштовувати РЕБи до зміни частот російських FPV-дронів.

"Я би сказав, що нам з цим не складно боротися, тому що в нас розроблені генератори, які працюють від нуля до 8 тисяч мегагерц. Це дозволяє нам оперативно бути у вирі подій і пропонувати військовим модернізувати деякі засоби для того, щоб можна було працювати після зміни або переходу певних частот. Зараз ми кажемо про більшість продуктів, які пропонуються: вони модульного типу, що дозволяють нам оперативно додати або прибрати певний діапазон. Також купольне рішення, вони використовуються модульним принципом, що дозволяє додавати або зменшувати, наприклад, певні частоти. Ну і додатково зараз буде впроваджена більшість систем, які будуть випускатися нашою компанією, будуть із детекцією, що буде дозволяти виявляти і автоматично працювати засобам радіоелектронної боротьби, які стоять на машинах. Це дуже важливо, тому що саме за рахунок втрати енергетики під час непотрібної роботи, тобто коли, наприклад, машина йде в бойовому порядку, але немає якихось загроз, а РЕБ працює - витрачається енергетика. Тому при детекції це збільшить час роботи, і буде більш якісне використання", - наголосив Анатолій Храпчинський. 

Він також зауважив, що конкуренція серед виробників засобів радіоелектронної боротьби в Україні є.

"Безумовно, є конкуренція, є пропозиції різного цінового діапазону. Але треба розуміти, що українські виробники зараз потерпають від недозавантаженості. І насправді, якщо б усі виробники були завантажені, то вони могли б забезпечити повністю наші Сили оборони. Але для цього є певні програми, які дозволяють, наприклад, Данії або іншим країнам закуповувати наші продукти і постачати безпосередньо для військових на лінію фронту. Для цього в принципі є ще два рішення, які можуть допомогти нашим виробникам. Перше - це відкриття продажу за кордон деяких засобів, які б дозволили нам наповнити фінанси щодо розробок, тому що у нас є потреба в модернізації постійно, або запропонувати щось нове. Це потребує певних коштів. Також треба казати про зміну закону щодо державно-приватного партнерства, щоб розподілити ризики між компаніями та безпосередньо державою. Для того, щоб закордонним інвесторам було цікаво заходити в Україну і пропонувати сумісне виробництво з українськими компаніями", - додав експерт.