The Wall Street Journal: Європа не встигає постачати Україні зброю - тому платить Києву за її виробництво

Про це йдеться в статті The Wall Street Journal, переклад якої наводить Еспресо.

Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї, які перебувають у скрутному фінансовому становищі, на виробництво обладнання для Збройних сил країни, у тому числі ракет дального радіусу дії і безпілотників, здатних завдавати ударів по території Росії. Київ вказує своїм союзникам, з якими компаніями працювати і яке озброєння купувати, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди.

Україна, як і раніше, покладатиметься на західних союзників у питанні передових озброєнь, таких як ракети-перехоплювачі Patriot. Але європейські урядовці кажуть, що новий підхід дозволить Києву купувати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, поки європейська зброя буде вироблена. Україна може це зробити, оскільки її оборонна промисловість працює набагато нижче своєї виробничої потужності. За деякими оцінками, на 30% від свого потенціалу - через недостатнє фінансування.

Прихильники такого підходу стверджують, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше і дешевше, ніж західні постачальники. Українські фірми також пристосовують обладнання до потреб фронту, які постійно змінюються, зміцнюючи при цьому свою оборонну промисловість на майбутнє.

Метте Фредеріксен. Фото Getty Images

Система, що отримала назву “данська модель” після того, як Копенгаген розробив цей підхід разом з Україною на початку цього року, привертає все більше уваги і зацікавленості з боку інших країн. За словами міністра оборони Данії Троельса Лунда Поульсена, Норвегія, Швеція і Литва надали гроші, а інші країни висловили зацікавленість. Німеччина вже застосувала подібний підхід, а Нідерланди паралельно укладають контракти безпосередньо з українськими компаніями.

Данія розробила свій підхід, оскільки, як і багато союзників, вона вже передала Києву майже всю свою наявну зброю, кажуть офіційні особи. Нідерланди, Швеція, Норвегія та Балтійські країни також належать до цієї групи.

Ця модель є частиною ширшої ініціативи північноєвропейських та балтійських країн щодо зміцнення співпраці для підтримки України. Вона з'явилася після того, як Франція, Німеччина та інші великі країни не змогли об'єднати континент за єдиним планом, а також на фоні очікувань щодо можливого скорочення залучення США в європейські справи через прихід до влади адміністрації Трампа.

Президент України Володимир Зеленський разом з прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, відзначаючи 1000-й день з початку повномасштабного вторгнення Росії, особливо відзначив данську модель. Він сказав, що це дозволило Україні виробляти артилерію, ракети, безпілотники дальнього радіусу дії та гаубиці.

“Це дозволяє нам об'єднати інші країни навколо інвестицій у виробництво зброї в Україні”, - зазначив він.

Фінансування поки що обмежене. Данія забезпечила близько 650 мільйонів євро, або 680 мільйонів доларів, з яких понад 400 мільйонів доларів надійшли від конфіскованих відсотків від російських фінансових активів, заморожених в Європі. Копенгаген має намір надати ці кошти до кінця року.

Данія виділила понад 180 мільйонів доларів з власних коштів, Норвегія - понад 42 мільйони доларів, а Швеція, яка минулого тижня оголосила про фінансування безпілотників і ракет дальнього радіусу дії, - понад 20 мільйонів доларів.

Поульсен сподівається, що наступного року через цю систему пройде щонайменше 1,4 мільярда доларів.

“Це приклад того, як можна забезпечити більш швидке постачання, одночасно зміцнюючи власне виробництво озброєнь в Україні і, зрештою, зменшуючи їхню залежність від пожертв”, - сказав Поульсен в одному з інтерв'ю.

Минулого місяця Зеленський заявив, що інвестиції дозволили Україні виробляти майже 20 гаубиць “Богдана” щомісяця. У грудні минулого року Україна виробила лише шість.

“Минулого року ми зіткнулися з реальністю, що технічні можливості військово-промислового комплексу України значно перевищують фінансові можливості українського бюджету,” - зазначив Владислав Бельбас, генеральний директор “Української бронетехніки”, виробника озброєнь, який отримав субпідряд на виробництво деталей для гаубиці “Богдана”.

Данський підхід завойовує прихильників, оскільки інтегрований аудит і нагляд обмежують потенційну корупцію у сфері закупівель озброєнь - проблему, яка дошкуляє оборонним зусиллям України. Копенгаген перевіряє одержувачів перед тим, як виділити кошти, а аташе з питань оборони данського посольства стежить за тим, щоб компанії виконували свої зобов'язання відповідно до домовленостей. Поки що жодна компанія не провалила аудит.

Такий підхід може також зменшити тиск на союзників, які змушені вилучати озброєння із власних арсеналів.

“Якщо ви збільшите потенціал в Україні, тоді нам самим доведеться надавати менше зброї і ми зможемо знову нарощувати свій потенціал”, - сказав голландський адмірал Роб Бауер, який очолює комітет воєначальників Організації Північноатлантичного Договору.

“Завдяки данській моделі ми можемо гарантувати, що пожертвувані кошти підуть на виробництво зброї, яка найбільше потрібна Україні”, - заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон. “Українські побажання і українські потреби на полі бою можна буде легше задовольнити”.

Україна має добре розвинений потенціал виробництва озброєнь і розробляє технології для задоволення своїх потреб - зокрема, для безпілотників - швидше, ніж це можуть зробити іноземні компанії, вважає Ерік К’ярамелла, старший науковий співробітник програми “Росія та Євразія” Фонду Карнеґі.

Він зазначив, що “Україна була серцем радянської оборонної промислової бази, тому вони мають багато ноу-хау, коли справа доходить до виробництва складних систем”. За його словами, підтримка української оборонної промисловості дозволяє Заходу допомогти забезпечити довгострокову самодостатність України.

Безпілотник українського виробництва. Фото Getty Images

Багато виробників зброї кажуть, що вони могли б збільшити потужності, якби мали більше виробничих контрактів, але вони опинилися в умовах воєнного часу. Уряд заборонив експорт зброї, і військові є єдиним замовником, але мають обмежені ресурси. Цього року на закупівлю озброєнь буде витрачено 6 мільярдів доларів, заявив раніше цього року Олександр Камишин, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України.

Данська модель спрямована на вирішення цієї проблеми.

“Єдине, що змушує компанію виробляти більше, - це наявність контракту”, - зазначив Томаш Копецни, посланник чеського уряду з питань відновлення України. Він очолює чеську ініціативу з постачання боєприпасів, у рамках якої цього року в Україну буде поставлено близько 500 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм. За його словами, Данія, Нідерланди і Чехія тісно співпрацюють у роботі над тим, щоб найбільш ефективно надати Україні зброю, якої вона потребує. “Данці та голландці дуже креативні”, - відзначив він.

Прихильники такого підходу кажуть, що він також усуває участь урядових структур, які можуть сповільнити постачання озброєнь і підвищити вартість.

Минулого тижня в Данії відбувся перший саміт нового формату за участю України та 12 європейських країн: п'яти північних, трьох балтійських, Великобританії, Нідерландів, Німеччини та Польщі.  

Більшість західних донорів України уникають прямого фінансування її оборонних компаній через побоювання фінансових зловживань, корупції або через те, що донори хочуть, щоб платежі спрямовувалися їхнім власним виробникам озброєнь. Данія, Нідерланди та їхні сусіди-однодумці або не мають великої оборонної промисловості, або не бачать перспективи швидко залучити вітчизняні компанії, щоб допомогти Києву.

Данія оплачує свої контракти через український уряд, але взаємодіє безпосередньо з компаніями. Нідерланди надсилають платежі безпосередньо українським компаніям через голландські закони, згідно з даними Міноборони.
Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас заявив, що його країна приєднується до данської ініціативи з початковим внеском у розмірі понад 10 мільйонів доларів і має намір зробити більше.

“Це один з найефективніших способів отримати гроші в Україну”, - сказав Кащюнас. За його словами, протитанковий ракетний комплекс “Стугна’ українського виробництва вдесятеро дешевший за американський протитанковий ракетний комплекс Javelin і доступний у більшій кількості.

За його словами, Литва також розглядає можливість придбання ударних безпілотників українського виробництва для своїх збройних сил. Після відвідин українських виробників зброї Кащюнас сказав, що він був вражений їхньою здатністю працювати, незважаючи на російські атаки. “Вони знаходять способи”, - заявив він.