Нова атака українських БПЛА по російських летовищах, доповідь Сирського Зеленському. Колонка Сергія Згурця

Атака по російських військових аеродромах

Сили оборони України продовжують серію ударів по російських військових летовищах. Цієї ночі черга дійшла до авіабази "Маринівка", що під Волгоградом, це за 450 км від лінії фронту в Україні. Базу "Маринівка" ворог використовує для бомбардувань, на авіабазі зазвичай розміщувалися літаки-розвідники Су-24МР, були Су-24. Але головне — це 15 фронтових бомбардувальників Су-34, які були зафіксовані на супутникових знімках перед ударом, і які ворог використовує для того, аби бомбардувати нашу лінію оборони плануючими авіабомбами. 

Тож, вночі ця авіабаза була накрита доволі значною кількістю українських дронів. Внаслідок на аеродромі всю ніч та ранок вибухали склади з авіаційними КАБами, вибухав боєкомплект, і горіли паливо-мастильні матеріали. Також чекаємо підтвердження щодо знищення частини російських літаків, але поки що про це достеменно невідомо.

Подробиці "найбільшої атаки українських дронів по РФ"

Але сьогодні стало відомо про те, які саме цілі вражали українські дрони в Росії, коли керівництво Москви заявляло, що то була найбільша атака українських дронів по Московії та сусідніх областях. Деталі розповів керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов американському виданню The War Zone. Це видання, здається, має добрі стосунки з нашим генералом, бо дізнається подробиці набагато швидше, ніж українські засоби масової інформації. Так от Буданов сказав, що цілями безпілотників, які у ніч на 21 серпня завдавали ударів по об'єктах у Росії був центр радіотехнічної розвідки — без деталізації, аеропорт та авіабаза.

Для цього було використано 50 безпілотників, причому удар по аеродрому "Остаф'єво" був відвертальним, бо основною ціллю був саме центр радіотехнічної розвідки у Підмосков'ї. Ми детально проаналізували, що саме за об'єкт - на нашому сайті є детальний опис його важливості. Але коротко скажу, що йдеться про об’єкт, який був створений ще за часів Радянського Союзу, потім постійно доопрацьовувався, дооснащувався. Він був створений для відстежування польотів стратегічної та розвідувальної авіації країн НАТО та Сполучених Штатів. І фактично ми розуміємо, що він активно використовується управлінням Російської Федерації ГРУ, яке здійснювало за допомогою цих об'єктів аналіз повітряного простору. І бачимо, що ці удари є системною роботою безпілотних комплексів, які забезпечує й організовує Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Події на фронті 

Ми знаємо, що Володимир Зеленський і Олександр Сирський відвідали Сумщину, де головком прозвітував, що здійснено подальше просування українських військ на Курщині. Зеленський сказав, що там захоплено ще один населений пункт, але не деталізував назву. Можемо все-таки припустити, що насправді йдеться про селище Краснооктябрський, і цей населений пункт фактично закорковує зі сходу ділянку, де між річкою Сейм і державним кордоном знаходиться певне угруповання російських військ. Але тепер, після ударів по мостах і "пантонах", ці росіяни мають вирішити: або надалі намагатися там чинити оборону, або спробувати якимось чином вийти через цю річку, бо ситуація для них стає критичною.

Також важливо, що Сирський доповів Зеленському і про кроки з посилення оборони на Торецькому та Покровському напрямках. Тому що там ворог, хоч повільно, але просувається. І ця заява про посилення оборони на цих ділянках, можливо, призведе до реальних результатів стримування просування противника за рахунок додаткових сил і засобів, які керівництво Збройних Сил і Сил оборони скеровує на цей напрямок.

Українські розробки зброї 

Неабияк підтримують наших оборонців українські компанії-розробники. Виконавча директорка об'єднання "Технологічні сили України" Катерина Михалко розповіла про їхню роботу. 

"Технологічні сили України об'єднують майже 4 десятки потужних українських виробників: всіх найбільших виробників дронів, БПЛА, наземних дронів, морських і FPV, звісно. Також компоненти для цих дронів, боєприпаси, інші інноваційні українські розробки, які посилюють лінію фронту і дають Україні перевагу. Ми створилися для того, щоб посилювати галузь, посилювати тих, хто допомагає захищати Україну. Ми напрацьовуємо рекомендації до законодавства, робимо так, щоб виробництво озброєння і контрактування працювало більш ефективно, і наші військові отримували найкращі зразки озброєння швидко легко і доступно”, - каже вона. 

Також Катерина Михалко розповіла, що в нашій державі існує проблема передбачуваності контрактування. Вона зауважила, що країні критично необхідні державні контракти на 2-3 роки вперед на українське озброєння. За її словами, з цим досі є проблеми, передбачуване озброєння не контрактується через обмеження бюджетним роком та інші виклики.

"Ми перебуваємо зараз в діалозі з державним замовником для того, щоб це виправити. Також викликом є закритий експорт, бо коли українське озброєння не контактується передбачувано, коли є недозавантаження спроможностей українських компаній, звісно, експорт був би допоміжним і допомагав би Україні ставати багатшою країною і мати надходження валюти всередині країни. Тема експорту трохи зрушилась, ми сподіваємось, що державні органи влади нас почують, відкриють експорт для надлишкової продукції, для продукції, яка не потрібна нашій армії для того, щоб український бізнес міг лишатися в Україні, не виїжджати за кордон і посилювати нашу обороноздатність", - зазначила вона.

Окремі компанії, які входять до об'єднання "Технологічні сили України", мають філії й закордоном, деякі збираються виїжджати, деякі вважають, що це нераціонально і неправильно. Катерина Михалко розповіла, що, в рамках об'єднання, нещодавно провели опитування серед компанії. Цифри показали, що 85% підприємств уже релокували свої потужності або планують це зробити. За її словами, головними причинами є закритий експорт - це причина номер один, яку всі називають. Також серед причин - відсутність державних контрактів або їхня недостатня кількість, нестача обігових коштів на підприємствах, що не дає можливість інвестувати ресурси в новітні розробки: "Ми звертаємо увагу держави на це, дуже просимо розв'язати ці питання, бо буде дуже сумно, якщо ці компанії вийдуть з України. А в якийсь момент, якщо ситуацію не виправляти, вони це зроблять. І ми втратимо такий великий потенціал, який жахливою ціною ми всі разом здобули".

Коли підприємство відкриває філію або створює базу за кордоном,  воно не обмежене експортом та не стикається із постійними перевірками. Отже, має більшу гнучкість у взаємодії із закордонними партнерами.

"Компанія отримує доступ до світового ринку. Щобільше - ми звертаємо увагу держави на те, що коли один дрон не випускають з країни, коли експортний контроль забороняє вивіз одного дрона, це призводить до того, що компанія задумується, щоб спакувати валізи та вивезти все підприємство. Державі набагато раціональніше випустити разову продукцію тимчасово на виставки або на разовий продаж, аніж втратити ціле підприємство. До того ж в Україні досі існує перевага імпортерів перед українським приватним сектором, що абсолютно жахливо. Ми як держава маємо давати перевагу українському локальному виробнику, у нас має бути протекціонізм щодо нашого бізнесу", - розповіла Катерина Михалко.

Вона зауважила, що українське озброєння на українському фронті працює краще, ніж західні зразки, тому що наші інженери добре розуміють специфіку української війни, і що треба робити, щоб захищати нашу державу. Західні компанії не завжди мають це розуміння, тому їхні зразки не так вдало працюють. Водночас за її словами, вони мають можливість відвантажувати багато техніки зі складів, бо у них більше ресурсів, ніж в українських підприємств. Відповідно український замовник інколи ухвалює рішення швидко купити певну техніку, імпортувати її з-за кордону, бо там вона стоїть на складах, а у наших виробників на складах нічого немає, розповіла Катерина Михалко.

"Тому ми звертаємо увагу державних замовників - це в ДСЗІ (Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, - ред.), Агенції оборонних закупівель, що якщо раптом у них в кінці року будуть додаткові бюджети на закупівлі. Це може статися, то, будь ласка, укладайте перехідні контракти з українськими виробниками, але не контактуйте імпортерів за завищеною вартістю тільки тому, що вони мають змогу постачати одразу техніку зі складів", - наголосила вона.

Пані Михалко також зазначила, що об’єднання "Технологічна сила України" намагається комунікувати з усіма державними органами влади. Вона зауважила, що економічний комітет парламенту активно включився у процес можливого відкриття експорту. Також спілкуються із Міністерством оборони, Міністерством стратегічних галузей.

"Згідно з нашим опитуванням, 98% підприємств сказали: щонайменше половина їхніх виробничих потужностей простоює. І лише у 35%, якщо я не помиляюсь, потужності завантажені повністю, тобто державі є що доконтрактовувати", - додала вона.