Приватне життя Адама, дзеркало Соломії Крушельницької, чуття замість думок - 5 книг про те, як було насправді

Джон Ерскін. Приватне життя Єлени Троянської. Адам і Єва, хоча Йому було видніше. – К.: BookChef, 2024

Два романи американського письменника, літературознавця і викладача Джона Ерскіна - "Приватне життя Єлени Троянської" (1925) та "Адам і Єва, хоча Йому було видніше" (1927) – це своєрідне "олюднення" міфів, коли давньогрецькі та античні герої постають наче простими смертними: Єлена дає поради доньці щодо чоловіків, а Єва докоряє чоловікові за спізнення на обід. Менелай нещасливий у шлюбі, а Адам не може вибрати між дружиною (Євою) і коханкою (Ліліт). Ця популярна техніка, коли, звертаючись до вічних сюжетів, насправді писали про актуальні проблеми? за всі часи – а надто у період створення обох романів Ерскіна – використовувалася авторами заради вирішення нових жанрово-стилістичних завдань. У принципі, "біблійна" тема завжди була універсальною, коли справа заходила чи то про руйнацію старих соціальних стосунків (як у "Забавній Біблії" Лео Таксіля, залюбки друкованої в атеїстичному Радянському Союзі), а чи про побудову нового життя після війни ("Де ти був, Адаме?" Генріха Белля). У будь-якому разі, майже завжди такі "олюднення" з "перевтіленнями" та іншими "парафразами" виглядали доволі кумедно, і не дивно, що в чеському перекладі "біблійний" твір Джона Ерскіна мав підзаголовок "гумористичний роман". Те саме, здається, також в його "давньогрецьких" переспівах: "Коли війна в Трої завершилася падінням міста, Менелай з мечем у руках кинувся шукати Єлену. Він ще не вирішив, чи прохромить мечем звабливі груди, чи переріже її лебедину шию. Він уже досить довго не бачив її. Єлена чекала так, наче вони наперед визначили годину побачення. Простим жестом вона оголила серце для його помсти і подивилася на нього. Він подивився на неї. Меч явно бентежив його. - Єлено, - сказав він, - час уже й додому вертатися".

Олена Чернінька. Спекотне літо Нормандії, холодна зима України. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2024

Фрагменти життя Соломії Крушельницької у цьому поліфонічному романі поколінь подані в контексті доль його основних героїнь, які живуть, кохають, захоплюються і розчаровуються вже у наші часи. За сюжетом, в якому раз-у-раз виникають згадані сцени з минулого мистецького життя, батько вісімнадцятирічної Лілі – своєрідної реінкарнації оперної знаменитості, як називає її преса - купив їй дзеркало Крушельницької, що тільки воно, здавалося, й спроможне показати глибоку суть мистецького інобуття. "Сила волі й монолітний характер - лиш старанно вибудована ширма від довколишнього світу, який вмів не тільки любити і зігрівати променями слави, а й ставити на шляху несподівані перепони чи навіть убивати, - дізнаємося ми залаштункові подробиці з життя Крушельницької. - Публіка ревла й шаленіла оплесками, щойно закінчилась фінальна арія. На сцену летіли букети квітів і записки від шанувальників. Та в жодного із них не було навіть найменшого шансу". Утім, за цілком реальними стінами перебуває ще одна героїня роману, Нуся, яка теж мріє про сцену, але перебуває в лікарняній палаті, де єдина розрада для неї - вірші, які дівчина потайки записує в блокноті. Як пов’язані долі всіх трьох героїнь, і чи не криється ключ до розгадки цієї таємниці у малюнку, який Ліля залишає на дзеркалі – три квітки лілії на одному стеблі? Сама вона, зустрівши на березі океану красеня Амадея, відомого актора, залишається в руках батька слухняною маріонеткою, хоч сам хлопець виявляється бізнес-копією її батька. Хай там як, але авторка книжки зауважує: "Це роман про кохання-кохання, таке, що аж до смерті. Я маю на увазі ті почуття, що викликають готовність віддати за людину життя".

Чімаманда Нґозі Адічі. Американа. – К.: Книголав, 2024

З одного боку, ця книжка – соціальна сатира про расу, події якої розгортаються в трьох країнах: Нігерії, Сполучених Штатах та Англії. "Одного разу, – згадує головна героїня, - світлошкірому чоловікові який сів поруч у потязі, він був дредами, схожими на старі кручені мотузки, що закінчувалися білими китичками, і в потертій сорочці, яку носив так поштиво, що здався їй борцем за соціальну справедливість, вона подумала, що, можливо, з нього вийде хороший матеріал для блогу. "Нині навколо расових питань забагато галасу, темношкірим варто перестати так маніжитися. Тепер панує поділ на класи: на багатих і бідних", - сказав він рівним голосом, і вона зробила з цих слів зачин до допису у свій блог під назвою "Ще не перевелися світлошкірі американці з дредами". З іншого боку, це неймовірно прониклива історія про силу кохання, Африку та життя африканської діаспори в США та Англії. За сюжетом, підлітки Іфемелу й Обінзе навчаються в Нігерії та ще з середньої школи знають, що їхнє кохання буде вічним. Через університетські страйки вони вимушені покинути країну й податися на Захід, але їхні шляхи розходяться. Дівчина їде до Штатів, де навчається в американському університеті та починає вести вищезгаданий блог про расові проблеми в Америці, тоді як хлопець стає нелегальним мігрантом в Англії. Як розгортатимуться їхні життєві історії далі, та чи випаде їм нагода зустрітися знову? Варто прочитати цю книжку, щоб дізнатися.

Катя Бльостка. Так тобі й треба, або Чому в стосунках варто обирати себе. – К.: Віхола, 2024

Майже суголосно з темою нашої добірки у цій книжці стверджується одне: не відомо, як воно було, але добре знати, як треба, щоби було зараз. Хай там як, але "Так тобі й треба, або Чому в стосунках варто обирати себе" від Каті Бльостки - це не просто черговий підручник з психології стосунків чи порадник із саморозвитку. Це жива, відверта, місцями жартівлива, але завжди глибока історія про те, як важливо навчитися любити себе в першу чергу. Авторка торкається важливих тем - стосунків, самореалізації та любові до себе. "До речі, про вуха, - згадує вона себе, шістнадцятирічну. - Не забуваймо про акцентні масивні прикраси. Мої улюблені сережки є кільця, діаметром десять сантиметрів, додають образу потрібної нотки бунтарства. Так, а де мобілка? Фух, знайшла на ліжку, закуйовджену в покривалі. Тьмяно-зелененька Nokia з яскраво-блакитною підсвіткою екрана. Донедавна я демонстративно носила її на блискучому шнурку, вчепивши на лебедину шию. Чому? Щоб люди бачили, що в мене є мобільний телефон, звісно. Ще рік тому він вважався своєрідним символом достатку. Не зв’язку, а саме достатку, бо дзвонити з нього особливо не було кому й за що. А зараз таке нагрудне носіння вважається несмаком, тому я просто вкинула мобілку в сріблясту сумочку з чорними лаковими ручками. Наявність її в кожного другого звільнила мене від токсичної потреби випендрюватись". Тож однією з головних приваб книги є абсолютна щирість, з якою Катя Бльостка підходить до своїх розповідей. Від перших закоханостей та хвилюючих побачень до серйозних конфліктів у стосунках, авторка відкриває свої найпотаємніші переживання, не прикрашаючи дійсність. Вона пише з гумором, іронією та, що важливо, самокритикою, яка змушує читачів не тільки співчувати, але й задуматися про власні помилки й уроки.

Джозеф Нгуєн. Зцілення від тривоги та зайвих роздумів. – К.: Видавництво Ростислава Бурлаки, 2024

Якщо у першій книжці нашого огляду жартів ще сяк-так уникали, то у цій, здається, не можна обійтися від популярного мему, в якому сонна дівчинка на питання мами, чи зробила вона уроки, відповідає: "Менше знаєш, краще спиш". Те саме у книжці Джозефа Нгуєна "Зцілення від тривоги та зайвих роздумів", що покликана допомогти подолати зайві роздуми, тривогу, страх, стрес і негативне мислення дуже простим і перетворювальним способом. Як саме? Довіртеся і відпустіть! "Щойно ви усвідомите, що ваші зайві роздуми є першопричиною страждань і що ви будете в безпеці, коли відпустите їх, - пропонує автор, - свідомо зважтеся і ухваліть рішення відпустити ці роздуми. Природно виникнуть позитивні емоції, такі як умиротворення, любов і радість. Дайте собі змогу насолоджуватися цими емоціями в усій повноті, коли вони виникатимуть". Адже думки, як підказує книжка, - це енергетичні блоки інформації, які з'являються в голові й за своєю суттю є нейтральними. А коли ми обмірковуємо свої думки, ми накладаємо на них, зі свого боку. "Не намагайтеся з'ясувати першопричину своїх страждань, - знову закликає автор. – Першопричиною є зайві роздуми". Загалом з цієї книжки можна дізнатися про багато корисних речей. Наприклад, яка головна причина всіх психологічних та емоційних страждань; як позбутися зайвих роздумів, стресу та занепокоєння у будь-який момент, коли це потрібно; як ухвалювати рішення, які відповідають вашому істинному "Я"; як позбутися страхів, які заважають вам жити радісним життям; як знайти спокій і стати стійким, хоч би що відбувалося у вашому житті, як відпустити жаль і почуття провини за минуле, а також страх і тривогу за майбутнє. Адже всередині нас, як виявляється, уже є все, що вам потрібно, аби подолати і відпустити все, через що ви можете проходити зараз у житті, і книжка Джозефа Нгуєна допоможе вам виявити це і покаже, як можна знайти внутрішній спокій незалежно від того, що відбувається зовні.