"Судовий контроль з Тетяною Шустровою": як за рік просунулась судова реформа в Україні

2024 рік був присвячений очищенню судової системи від недоброчесних представників. Якщо у попередні роки ретельно формувалися ключові судові органи, то торік ми могли оцінити ефективність створених інституцій. Упродовж минулого року тривало кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаним посадам. За 13 місяців спільної роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради доброчесності було оцінено 224 судді. З них трохи більш ніж половина, 125 суддів, пройшли оцінювання та залишилися на посадах, 42 судді ВККС рекомендувала до звільнення. Однак результати роботи Кваліфкомісії могли бути кращими, - вважає голова Фундації DEJURE Михайло Жернаков:

"Понад 50% висновків ГРД члени ВККС завертають, незрозуміло з яких підстав, нібито обґрунтовуючи щось. 130 - по п'яних водіях, по тих суддях, які систематично їх відпускали. У деяких суддів понад 100 таких випадків є. Зрозуміло, що це корупційна схема, і це, мені здається, зрозуміло кожному члену ВККС, проте вони таких суддів залишають на посадах".

Попри численні заяви про прогрес, ключові органи, відповідальні за очищення, минулого року часто ставали на бік старої системи.    Вища рада правосуддя дозволила втекти у почесну відставку з довічними виплатами багатьом недоброчесним суддям, які мали б бути ганебно звільнені з посади через невідповідність та порушення судової етики. Напередодні нового року ВРП врятувала від звільнення суддю Октябрського районного суду Полтави Ганну Андрієнко. Суддя відома своєю прихильністю до пʼяних водіїв. На її суддівському рахунку щонайменше 50 осіб, спійманих за кермом напідпитку, яким вона допомогла уникнути покарання через затягування розгляду справ. У деяких випадках були навіть підозри на фальсифікацію. Андрієнко вдавалось уникати кваліфоцінювання майже рік - вона раптово хворіла перед кожною співбесідою. А тим часом ВРП розглянула її заяву про відставку. 

І тепер ми з вами забезпечуватимемо безбідне існування рятівниці пʼяних водіїв, продовжує Михайло Жернаков:
 
"Вони рятують просто недоброчесних суддів від звільнення, відправляючи їх у почесну відставку. Зі збереженням звання судді, з величезними виплатами щомісячними й так далі. Виплатами, які могли піти на значно важливіші речі, ніж оплата тим, хто протестувальників на Майдані під вказівку адміністрації Януковича відправляв за ґрати чи інші дії з ними вчиняв".

Але є й позитивні зрушення. Минулого року судова система України таки позбулася кількох десятків недоброчесних представників. Зокрема, було звільнено суддю Господарського суду Києва Інну Отрош-молодшу. Вона старанно намагалась уникнути кваліфікаційного оцінювання. Інна Отрош - донька одіозної ексголови Печерського райсуду Києва часів Януковича та ексчленкині Вищої ради юстиції. І, на думку експертів, саме ці сімейні звʼязки дозволили молодшій Отрош без досвіду стати суддею київського суду. Кваліфкомісія суддів знайшла у неї майно, яке складно пояснити офіційними доходами судді: будинок під Києвом на 360 квадратних метрів, дві квартири у столиці, тільки одна з яких сягала 146 квадратів та коштувала близько 250 тисяч доларів, а також автомобіль Лексус. Крім того, з 2014 року суддя щонайменше 9 разів їздила до окупованого Криму, а також двічі у Санкт-Петербург.

Також у грудні Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя нарешті відправила на звільнення одіозного голову ліквідованого Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Він фігурує у справі про втручання у роботу суду і вплив на ухвалення певних рішень за гроші. У 2020 році НАБУ оголосило Вовку, його заступнику Євгену Аблову та ще п'ятьом суддям ОАСКу підозру у створенні злочинної організації та захопленні влади. Останні два роки, не виконуючи повноважень, Вовк непогано жив за наш з вами рахунок. Торік за абсолютну бездіяльність ми заплатили йому 1 мільйон 600 тисяч гривень. Тож, на думку голови фундації DEJURE, в роботі ВРП простежується певний прогрес:   
"Певний рух вперед є, але його дуже мало. На жаль, здебільшого Вища рада правосуддя й надалі є, скажімо так, великим форпостом статус-кво у судовій владі. Вони більше охороняють те, що є, ніж рухаються вперед. Таким чином ми будемо дуже багато десятиліть очищувати судову владу".    

Однією з провалених на сьогодні ланок, за словами Михайла Жернакова, є реформа Верховного суду:

"Що таке є Верховний суд на сьогодні? Князєв з його 27-ма мільйонами доларів хабаря. Слідство по ньому зараз проводиться, його звільнили з посади голови суду. Але  13 членів Великої палати Верховного суду, для яких, за даними правоохоронців, оці конверти готувалися, щодо них взагалі ані слідство далі не проводиться, ані підозри їм не вручені, вони засідають далі у Великій палаті".    

У червні минулого року Верховний суд ухвалив дуже небезпечне для подальшого проведення судової реформи рішення. Визнав таким, що завершив кваліфоцінювання суддю Господарського суду Харківської області Віталія Усатого. Законом передбачено, що висновок Громадської ради доброчесності про суддю розглядає колегія з трьох членів Вищої кваліфікаційної комісії, потім - Комісія у повному складі. Усатий повністю процедуру не пройшов. Таким чином Верховний суд створив прецедент, який фактично нівелює кваліфоцінювання для майже 180-ти недоброчесних суддів і дає їм можливість залишитись на посадах,  ставлячи під загрозу очищення суддівського корпусу, - наполягають у фундації DEJURE:

"Ще багато рішень вони ухвалили, які обмежують строки притягнення до відповідальності суддів, і ті, які дозволяють фактично втручатися в юрисдикцію  Вищої комісії суддів, оцінку доброчесності суддів, і Вищої ради правосуддя. Тобто Верховний суд руйнує реформу, навіть ті невеличкі здобутки, які ми зараз маємо".     

Загалом в останні роки Верховний Суд відзначився численною сумнівною практикою та недоброчесністю його окремих представників.  Тож очищення Верховного Суду та відновлення довіри до нього має стати для суспільства нагальним питанням. Михайло Жернаков покладає надії на 2025 рік:

"У 2025 році або це буде пріоритетом, або це змусять зробити наші міжнародні партнери, або ніякої євроінтеграції не буде, я це відповідально кажу. Тому що не може бути перемога довгострокова з судом, який працює в інтересах ворога. Верховним судом, який не обов'язково на замовлення, але робить ті речі, які все одно ворогу вигідні, і повертає, наприклад, контрольованих російських суддів на посади, все це межує з державною зрадою".
    

Попри досягнутий прогрес, судова реформа в Україні постійно стикається з новими викликами, зокрема щодо забезпечення прозорості та ефективності процедур оцінювання та призначення суддів. Тож роботу над удосконаленням судової системи, враховуючи рекомендації міжнародних партнерів та очікування українського суспільства, необхідно продовжувати. І ми розраховуємо, що темпи оновлення системи цього року пришвидшаться.