The Wall Street Journal: Як Україна намагається зберегти електропостачання з наближенням зими

Про це йдеться у статті The Wall Street Journal, переклад якої наводить Еспресо.

Протягом декількох місяців робітники боролися за те, щоб електростанція у прифронтовому місті Курахове, якій десятки років, продовжувала працювати, оскільки атакуючі російські війська обстріляли її з артилерії.

Навесні місія змінилася. Перед ними постало нове геркулесове завдання: демонтувати весь об'єкт - і зробити це треба було якнайшвидше. Його генератори, трансформатори та інші життєво важливі частини були вкрай необхідні для ремонту інших українських електростанцій, що постраждали від російських атак.

"Звісно, це було дуже важко. У нас не було вибору", - розповів директор електростанції Анатолій Боричевський, який навесні повідомив цю новину тисячі робітникам станції, багато з яких виросли в промисловому місті, де розташована станція.

Окрім невдач на полі бою, Україна стоїть перед ще одним серйозним випробуванням, оскільки війна вступає у свою третю зиму: збереження електропостачання. Навесні Росія розпочала новий наступ на енергетичну інфраструктуру України, атакувавши кілька електростанцій в рамках тактичної зміни, спрямованої на підрив здатності країни підтримувати військові зусилля.

Хвиля за хвилею ракети та безпілотники вивели з ладу близько половини електрогенеруючих потужностей України, спричинивши відключення електроенергії та порушивши роботу підприємств, які залежать від стабільного електропостачання. Зима спричинить ще більше навантаження на енергосистему, оскільки зниження температури призведе до зростання споживання електроенергії. У найгіршому випадку, тривалі відключення електроенергії можуть зробити українські міста непридатними для життя у найближчі місяці, що призведе до нової еміграції з країни.

Енергетична криза, що насувається, поставила такі компанії, як ДТЕК, у центр місії, що має вирішальне значення для військових зусиль країни. Як найбільша приватна енергетична компанія країни, ДТЕК експлуатує Курахівську ТЕС і до повномасштабного вторгнення зазвичай постачав близько чверті електроенергії в країну.

Пошуки зводилися до збору запчастин на виведених з експлуатації електростанціях по всій Європі, а також човникову дипломатію, що простяглася від Брюсселя і Берліна до Вашингтона.

Але навіть охочі партнери, які мають запаси радянських запчастин, потребували місяців, щоб подолати бюрократію - як у власних національних міністерствах енергетики, так і, в деяких випадках, у приватних інвесторів - перш ніж змогли передати достатньо цих запчастин в Україну.

З наближенням морозів Україна знайшла найшвидше рішення в межах своїх кордонів - розбирання власних енергетичних активів у межах масштабного перегрупування, спрямованого на те, щоб якомога швидше зібрати все, що можливо.

"Це основне джерело обладнання. У нас не було вибору", - пояснив генеральний директор DTEK Максим Тімченко. 

Два роки війни навчили Тимченка готуватися до найгіршого, але масштаби руйнувань були приголомшливими. Попередні атаки на підстанції та трансформатори змушували бригади займатися ремонтом, але російські обстріли гідроелектростанцій та теплових електростанцій означали більш масштабні руйнування складних об'єктів, на будівництво яких йдуть роки.

Протягом кількох тижнів навесні було знищено близько 80% генеруючих потужностей DTEK.

"Я ніколи не міг уявити, що це станеться," - ділиться Тімченко. У відео, яке він зняв серед руїн однієї з електростанцій, побиті уламки димлять у турбінному залі, розірваному ракетою.

Роботи з відновлення електропостачання розпочалися одразу після того, як пожежу було ліквідовано. ДТЕК залучив шахтарів, електриків та інших працівників з різних підрозділів компанії для допомоги у розчищенні руїн.

Але деяке обладнання було непоправно пошкоджене, і значну частину його не можна було купити на ринку. Очікувати місяцями на дефіцитне нове обладнання теж не було варіантом.

Рішення з'явилося несподівано, коли Росія зруйнувала міст, яким постачали вугілля на Курахівську електростанцію. Без нього станція не могла функціонувати, але про відновлення інфраструктури так близько до лінії фронту не могло бути й мови.

Після обговорень з керівництвом Боричевський зібрав працівників у диспетчерській, щоб повідомити новину: електростанцію, якій багато хто присвятив усе своє життя, розберуть на запчастини.

"Люди говорили: "Як ви могли це зробити?" - згадує Боричевський.

Не можна було гаяти часу. Російські війська були менш ніж за 4 милі від станції і підходили все ближче. Всі робітники взялися за завдання демонтувати електростанцію. Питання полягало в тому, як це зробити, адже ніколи не робили цього раніше.

Обладнання вагою у сотні тонн довелося б перевозити автотранспортом, оскільки єдине залізничне сполучення із заводом було зруйноване. Трансформатори були настільки важкими, що зламали гідравлічні штовхачі, які використовували для їхнього переміщення. Один кран був занадто слабкий, щоб підняти деякі частини обладнання, тому робітники використовували одразу два, причому товсті канати часто "рвалися, як нитки", - розповідає Боричевський.

Під час завантаження частини обладнання на вантажівки луснули шини, так само, як і підвіски автомобілів. Робітники зміцнили мости, щоб вони не прогиналися.

Поки Боричевський намагався впоратися з цим завданням, керівники ДТЕК прочісували країни, у тому числі колишні радянські республіки, у пошуках запчастин.

Тімченко зустрівся з міністрами енергетики з таких країн як Болгарія, Румунія та Греція, щоб заручитися їхньою допомогою у залученні приватних та державних компаній. Але багато з цих розмов зайшли в глухий кут, а інші затягнулися, як і планування безпеки та логістики.

Поступово ДТЕК відновлював роботу енергоблоків, але щоразу Росія завдавала нових ударів. Якщо енергетична інфраструктура України не буде належним чином захищена від ворожих обстрілів, ремонтні роботи будуть марними.

"Ми зробили все можливе, щоб відновити ці електростанції," - ділиться Тімченко. "Нелегко підтримувати мотивацію."

На зустрічах наприкінці літа, за словами Тімченка, американські посадовці запитали, що вони можуть зробити, щоб допомогти Україні підготуватися до зими. Відокремлюючи найбільш термінові потреби від довгострокових, він сказав їм: "Нам не потрібна фінансова допомога. Нам навіть не потрібне обладнання. Нам потрібна протиповітряна оборона."

На регулярних нарадах з реагування на кризові ситуації Тімченко отримував інформацію про ремонтні роботи та похмуру статистику загиблих і поранених на фронті співробітників. Понад 320 працівників ДТЕК загинули на війні, переважно під час бойових дій. Ще понад 1 000 отримали поранення.

"Він емоційно залучений," - сказав Генрік Андерсен, генеральний директор данського виробника вітряних турбін Vestas, який часто спілкується з Тімченком. "Він бачить, що його працівники і лідери працюють, не покладаючи рук, щоб країна функціонувала."

Незважаючи на війну, обидві компанії продовжують реалізацію планів з будівництва найбільшої вітроелектростанції у Східній Європі на території України, що є частиною більш широких зусиль, спрямованих на підвищення стійкості енергетичної системи країни шляхом розосередження виробництва електроенергії. Але ці зусилля не допоможуть з наближенням зими.

Тим часом, керівництво ДТЕК зіткнулося з труднощами, пов'язаними з обслуговуванням боргу компанії через обмеження на транскордонні валютні перекази. ДТЕК заявив, що його трейдинговий підрозділ імпортуватиме скраплений природний газ зі США в найближчі місяці, щоб допомогти Україні та сусіднім країнам з постачанням газу взимку.

Наприкінці літа демонтаж устаткування в Кураховому був практично завершений. Частини, перепрофільовані з Курахового, відіграли важливу роль у відновленні пошкоджених потужностей ДТЕК. Компанія відновила близько 60% потужностей, які були до цьогорічних обстрілів, з низького рівня у 10%.

Інженери ДТЕК проявили творчий підхід, знайшовши способи об'єднати обладнання, яке не було створено для спільної роботи. Незважаючи на ці зусилля та імпорт електроенергії з Європи, Міжнародне енергетичне агентство попередило, що Україні може не вистачити 6 гігават електроенергії, необхідної для найхолодніших днів зими, або близько третини від прогнозованого пікового попиту.

Якщо зима буде м'якою, Україна може уникнути значних загальнонаціональних відключень електроенергії, зазначив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетичної галузі, київського аналітичного центру. "Звісно, якщо буде мінус 10, мінус 15 градусів Цельсія, особливо протягом двох-трьох тижнів, нам знадобляться деякі обмеження," - сказав він. Це за умови, що Росія не завдасть нових серйозних ударів по енергетичній інфраструктурі.

На Курахівській станції все знищено, окрім котлів та інших частин, занадто громіздких для транспортування. Серед речей, які Боричевський врятував, був фотоальбом - зім’ятий і заплямований часом - із серійними знімками будівництва станції у 1930-х роках, з паровими екскаваторами та кінними возами.

Керівництво ДТЕК заявляє, що не опустило руки і планує відновити завод, коли дозволять обставини - але з огляду на наступ російських військ, це навряд чи станеться найближчим часом.

Багато працівників перейшли на інші електростанції. Інші залишилися на місці, щоб доглядати за літніми родичами, або просто не хотіли покидати рідне місто. В останні тижні уряд закликав громадян виїхати.

"Тепер ми всі розкидані по різних частинах України", - зазначив Боричевський.