Уроки історії: 24 роки тому радянські танки в Баку знищили 134 людини

Сьогодні в Азербайджані відзначають річницю Чорного (Кривавого) січня - придушення політичної опозиції радянськими в ніч з 19 на 20 січня 1990 року в столиці Азербайджану Баку, що завершилось загибеллю 134 мирних жителів та загрозою виходу республіки з СРСР.

Події Чорного січня відбувалися на тлі Карабаського конфлікту. В 1989 р. в Азербайджані сформувався Народний Фронт Азербайджану, що став на чолі азербайджанського національного руху. Безуспішні зусилля Москви розв’язати карабаську кризу та неспроможність республіканського керівництва захистити національні інтереси Азербайджану, важке становище біженців та велика кількість місцевих конфліктів призвели у грудні до народного вибуху під проводом НФА. За кілька днів активісти захопили будівлю міськкому Комуністичної партії у Джалілабаді , а на території Нахічеванської АРСР натовп людей зруйнував майже 700 км держкордону з Іраном.

Такі дії не лишились без уваги радянської влади. 10 січня 1990 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла постанову "Про грубі порушення закону про державний кордон СРСР на території Нахічеванської АРСР", засудивши останні події в Азербайджані.

Наступного дня Народний фронт провів у Баку масовий мітинг, висовлюючи протест проти бездіяльності уряду в розв'язанні карабаського конфлікту. Того ж дня група членів НФА штурмом взяла кілька адміністративних будівель й захопила владу в містах Ленкорань та Нефтчалі.

У той час існувала серйозна можливість перемоги Народного фронту на виборах до Верховної Ради, які мали відбутися у березні. 13 січня було створено Національну раду оборони, і того ж дня у Баку почався дводенний погром вірменів.  15 січня у ряді областей республіки, але не в Баку, було оголошено надзвичайний стан, що призвело до зменшення погромів. Через два дні почався масовий мітинг із блокадою будівлі Центрального Комітету Компартії та військових казарм. Окрім того, пікетувальники захопили телецентр й відключили канал центрального телебачення.

У ніч з 19 на 20 січня 1990 року Баку штурмувала радянська армія, маючи на меті розгром Народного фронту й урятування влади Комуністичної партії в Азербайджані. Операція отримала кодову назву "Удар". Війська було введено згідно з указом про запровадження у місті надзвичайного стану, який було оголошено, починаючи з опівночі. Втім, через відключення телеефіру ще о 19:30 після вибуху блоку живлення на телевізійній станції бакинці не знали, що відбувається. Більшість з них дізнались про введення НС лише о 5:30 ранку з оголошення по радіо та листівок, які розкидались із гелікоптерів.

Голова Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР Ельміра Кафарова виступила по радіо з рішучим протестом проти оголошення НС та введення військ, стверджуючи, що це зроблено без її відома. Надзвичайна сесія ВР Азербайджанської РСР визнала неправомірним введення військ до Баку й призупинила Указ Президії Верховної Ради СРСР про надзвичайний стан у місті, заявивши, що, якщо центральна влада проігнорує це рішення, буде піднято питання про вихід Азербайджану з СРСР.

Невдовзі опір Народного фронту Азербайджану було придушено, армія відновила скинуту радянську владу у містах Азербайджану. Однак наступного дня на будівлі ЦК з’явились написи "Геть радянську імперію!", "Геть КПРС!", "Радянська армія - фашистська армія", а на будівлі МВС збили лозунг "Слава КПРС!". 

В результаті подій через необгрунтоване й надмірне застосування сили  загинули 134 мирних жителя, в основному азербайджанці, ще понад 700 людей отримали поранення. На загальний похорон жертв трагедії 22 січня вийшло майже все населення Баку. Їх поховали як героїв боротьби за незалежність. В той день десятки тисяч азербайджанських комуністів публічно спалили свої партквитки. 

Слід відзначити, що Москва мотивувала введення військ необхідністю захисту вірменського населення. Однак за даними організації Human Rights Watch, воєнна акція планувалась ще до вірменських погромів у Баку. 
Окрім того, Михайло Горбачов стверджував, що бойовики НФА відкрили вогонь по солдатам. Втім, під час вивчення випадків порушення прав людини в армії та її військові операції не змогли виявити "озброєних бойовиків" опозиційної організації.

Після даних подій 20 січня в Азербайджані є траурним неробочим днем. Щороку десятки тисяч людей виходять на Алею Шехідів для вшанування пам'яті загиблих під час трагічних подій Чорного січня.