Росія не дала ПАРЄ сильно образити Януковича

Росіяни намагалися заспівати соло - виправдовуючи насильство над протестувальниками, звернути увагу на те, що "Росія не чинила тиску на Україну, а європейські лідери пиріжки роздавали". Питання неспівмірності розміру бутербродів, розданих Кетрін Ештон на Майдані, і вантажу на фурах, зібраних свого часу російськими митниками на кордоні, бравих дипломатів не хвилювало.

А європейці-ідеалісти чомусь думали, що раз більшість населення підтримує асоціацію з ЄС, то досить тільки провести референдум - і все стане легітимненько, і жоден бюрократ не посміє піти супроти волі народу. Свята простота...

Росіяни були схожі на хазяйновитих куркулів, які не розуміють, чому це якісь зайди господарюють в їхньому... ну, майже їхньому городі. В той час європейці щиро не могли зрозуміти, як законно обрана влада, поливає людей водою на морозі, а декого трішечки вбиває – і продовжує говорити про компроміс, конструктивну позицію і європейський курс. Тому дебати не були діалогом – це був обмін фразами, під час якого перекладачам-синхроністам можна було відпочити. Сторони все рівно не могли зрозуміти одна другу.

До речі, виступ членів російської делегації викликав ще одне спостереження – у сусідів чи то „збились приціли” щодо того, що є дипломатією, а що є пропагандою, чи то просто не залишилось адекватних кадрів для дипломатичних заходів. Наприклад, виступ російського парламентарія Леоніда Слуцького може і прозвучав би адекватно на російському телеканалі, але в стінах ПАРЄ він виглядав чи то інопланетянином, чи то просто фріком. Щоправда, процес „наступу фріків” почався вже давно  – якщо, наприклад, „голосом” РПЦ може бути Чаплін (замість сервільного, але адекватного Кураєва), то чому б бравому орлу з голосом Левітана і замашками лідера „Идущих вместе” не розказати євробюрократам всю правду про їхню дволикість?

А загалом, всі сказали, що мали, й на тому розійшлися. Залишивши хворого президента сам-на-сам зі змерзлою країною.