Огляд польських ЗМІ: Це все через Кончіту

Наведений огляд польських ЗМІ підготував українсько-польський портал "Простір".

У травні вся Польща мала дискутувати про євровибори - а розмовляє… про Євробачення! Перемога на цьому пісенному конкурсі австрійського трансвестита Кончіти Вурст не залишила байдужими ані представників польських правих, ані лівих.

Про «Кончіту та польську справу» пише «Newsweek». Для місцевої правиці привід для обурення є очевидним: популярний музичний конкурс, який показує громадське телебачення, популяризує ідеологію ґендер, нетрадиційну сексуальну орієнтацію, натомість без належного визнання залишилася композиція «Ми, слов’яни» — а саме вона цього року представляла Варшаву під час фіналу Євробачення.

Але, як виявилося, клопіт з Кончітою мають і польські ліві: вони-то звісно хочуть до толерантної та мультикультурної Європи, от тільки якось не хочеться бачити її символом стрункого австрійця з яскраво нафарбованими очима та бородою. Дискусії про Кончіту звільняють і політиків, і виборців від серйозних роздумів та розмов про важкі питання: що завтра буде з ЄС, як поводитися з Росією та що з нашою енергетичною безпекою, — вважають науковці.

Борода Кончіти просто прикрила їх собою. «Не можемо від Кончіти відмовитися, але й не можемо позитивно використати її образ», — говорять представники ЛГБТ-середовища. Кончіта випередила Польщу на роки, наразі про її феномен тут нема з ким поважно дискутувати.

Невідомо, чи російську економіку серйозно розхитають санкції з боку США та ЄС, але цілком імовірно, що це може зробити Китай. Про «пекінську невдачу Путіна» пише Вацлав Радзівінович у виданні «Gazeta Wyborcza». Москва полюбляє лякати Європу, мовляв, скоро зможе спокійно обійтися без споживачів свого блакитного палива на Заході — газу потребує постійно зростаюча китайська економіка на Сході.

Дійсно, контракт між «Ґазпромом» та урядом Піднебесної дозволив би росіянам захиститися від можливих коливань на світових ринках енергоресурсів. Росія б хотіла продавати газ Пекіну принаймні за 300 доларів за тисячу кубометрів (Україна платить понад 400 у.о. – авт.), але під час візиту Путіна до Китаю виявилося, що його далекосхідні партнери не поспішають підписувати угоду, а ціну ладні платити принаймні на третину нижчу. Так що може статися, що китайський «нейтралітет» коштуватиме Кремлю дорожче, ніж вашингтонський та брюссельський «наступ».

Уряди західноєвропейських країн досить довго переконували своїх виборців, що варто підвищити пенсійний вік. Тепер у більшості країн Західної Європи на пенсію і чоловіки, і жінки виходять лише після 67 років. Цю практику почали запозичувати навіть країни Центрально-Східної Європи, як-от Польща. Але тепер пенсійні реформи починають згортати.

Про німецькі «кроки назад» пише «Rzeczpospolita». Цього тижня німецький уряд вирішив, що від липня частина працівників зможе виходити на пенсію вже у 63 роки (норма стосується тих, хто матиме принаймні 45 років стажу або соціальних виплат). Як порахували експерти, тільки цього року згадана зміна буде коштувати економіці Німеччини майже 900 мільйонів євро, а вже у 2030 році — 1,3 мільярди. Німці сьогодні є однією з націй на світі, що найшвидше старіє (середня віку — 45 років).

А от де у Європі живеться найліпше — з’ясовувала «Polityka». Виявляється, що серед 10 країн, що приєдналися до ЄС 10 років тому, Польща поки що посідає 4 місце за рівнем якості життя. Взагалі-то, темпом зростання добробуту населення країна над Віслою поступається тільки Естонії.

Проте досі найліпше у ЄС живеться на терені країн Бенілюксу та у Данії, найгірше — у Румунії та Болгарії. І дистанція між багатою Північчю та не таким заможним Півднем за роки економічної кризи лише поглибилася. Польща поки знаходиться посередині європейського рейтингу. Проте якщо економічні показники тягнуть Варшаву до гори, то «на землю» її опускає ставлення державної адміністрації до громадян та соціальна політика польських урядів.

Закінчуються матури (випускні іспити в школах) — починаються вступні кампанії. Портал natemat.pl опублікував рейтинг найкращих польських державних та приватних університетів.

На першому місці — передбачувано — Варшавський університет, на другому — «Яґеллонка» з Кракова, на третьому — Університет Адама Міцкевича у Познані. Добрі оцінки отримали також Варшавська та Вроцлавська політехніки.

Серед приватних вишів лідерство тримають Академія Леона Козьмінського у Варшаві та столична Вища школа суспільної психології. Високий рейтинг мають Університет Лазарського та Collegium Civitas.