Терористи розпочали контрнаступ, або чому Путін "кинув" Меркель

Замість очікуваного виходу на відеозв'язок з переговорною групою, що нібито було погоджено Путіним, Меркель та Порошенко і подавалося низкою експертів як поразка української дипломатії, терористи просто пішли у наступ на українські війська. Вночі і вранці українські війська атакували на Донеччині біля с. Маринівка, атакували та оточили три бригади на Луганщині біля прикордонного Ізвариного, піддірвали радіовежу Донецького аеропорту і позбавили українських солдат зв'язку, а також підірвали залізничні шляхи поблизу Горлівки.  Вчорашній день теж видався "веселим": "невідомий літак" наніс авіаудар по Сніжному, а щодо підбитого українського Ан-26 стало відомо, що в нього поцілили чимось, чого немає на озброєнні у бойовиків, але може бути у російської армії. І на додачу - до Надії Савченко знову не допустили українського консула.

Одним словом, Путін навмисне вирішив підвищити градус протистояння і терористи перейшли у обіцяний контрнаступ. Тим самим, він попросту "кинув" Меркель, яка, судячи з усього, розраховувала на початок заморозки конфлікту навіть за рахунок України. Навіщо він так вчинив з канцлеркою та ще й напередодні того як ЄС планує розглянути посилення санкцій проти Росії?

По-перше, Путін перевіряє ЄС на "вшивість" - йому цікаво дізнатися, наскільки далеко йому дадуть зайти його енергозалежні друзі та товарищі, які мріють продати "містралі". Власне, сьогодні для ЄС має наступити момент істини - прогнутися перед Путіним чи показати зуби. З огляду на дотеперішню політику ЄС прогнози для України невтішні. І це, до речі, чудово розуміють в США, які за останні дні посилили свою інформатаку на Росію. Зрештою, активність адміністрації Обами пов'язана не лише з Україною, а й з тиском республіканців. Так чи інакше, занепокоєння почала висловлювати й Меркель, яку затролили українці. Але висловлювати занепокоєння це одне, а реальні санкції - це інше.

По-друге, Путін просто не може пустити своїх терористів на переговори в ролі сторони, яка програє і відступає. Він хоче, щоб вони говорили з позиції сили. І щоб це можна було наочно показати росіянам. Мовляв, справа Новоросії ще не програна після "здачі" Слов'янська. Це тільки тактичний відступ. При цьому поки що реальні переговори Путіну не потрібні, бо він ще не придумав, які умови висунути. Путін не може собі дозволити утримувати ще одне Придністров'я і хотів би повісити утримання Донбасу у вигляді широкої автономії в складі України на Київ, але при цьому мати це маріонеткове квазіутворення в своєму підпорядкування. Утім, на цей варіант - ще гірший для України, ніж придністровський - навряд чи погодиться Київ. Отож бої тривають.