Медведєв хвалиться нечуваною щедрістю - $27 кожному біженцю з України

"За останній час мені довелося прийняти низку рішень, пов'язаних з фінансуванням перебування біженців, вже на суму майже до мільярда рублів", - підкреслив він.

Заслуговує на цитування і питання російських колег, яке прозвучало просто епічно: ”1 мільйон українців вже перебрався до Росії, ті, що залишилися розраховують на нашу допомогу. Як це розглядається в уряді?” - проте, грець із ним, з сучасним стилем російської журналістики. Звернемось до сухої прози цифр.

За цілком „офіційними даними” Федеральної міграційної служби Росії, в період з 1 квітня 2014 року в'їхали до Росії і залишилися на її території близько 820 тисяч громадян України. Помітна частина цих людей, якщо вірити росіянам, не має „ні кола, ні двора”, ні заможних родичів. Бо на території Росії, за офіційними відомостями, діє 1002 пункти тимчасового розміщення. В них знаходяться близько 60 тисяч осіб.

Якщо „мєдвєдєвський мільярд” поділити на 60 тисяч, то вийде менше ніж по 17 тисяч рублів – або ж близько 500 доларів „на брата-біженця”. Який не має що їсти, де спати і в що одягнутися. Проте якщо врахувати той факт, що допомоги, за даними тих самих російських ЗМІ, потребує і багато хто з решти „820 тисяч українських переселенців” – цифри виходять і зовсім смішні. Трішки більше 1000 рублів ($27) на носа – а якщо відняти витрати на адміністрування – то набагато-набагато менше.

Теоретично, якісь гроші можуть давати регіони. Але дуже вже „якісь” – та ж Ростовська область, на яку, за даними російських ЗМІ,  приходить найбільший наплив біженців, глибоко дотаційний регіон – за минулий рік вона отримала без малого 9 мільярдів рублів з федерального бюджету „на підтримку штанів”, тому запідозрити, що вона щедрою рукою вділить щось із місцевого бюджету, вкрай складно.

Якщо ж врахувати особливості російського управління ресурсами – все виходить ще веселіше. Досить згадати історію з біженцями, яких у кількості 200 чоловік відправили до Якутії – а потім з’ясували, що програми підтримки там для них немає. І, по доброму, треба їх повертати назад. Для довідки - вартість найдешевшого перельоту економ-класом з Москви в Якутію якраз і становить 17 тисяч рублів. В один бік.

Якось ніби й не дуже добре рахувати чужі гроші, подаровані ворожою країною твоїм співгромадянам. Проте, з іншого боку, кричати про благодіяння, вчинені Росією для мільйона гнаних українців – і все за 1 мільярд рублів мінус відкат – теж не зовсім гарно. Швидше за все кількість біженців треба поділити, скажімо, на 10.

А якщо російський прем’єр так бажає скоротити видатки на українських біженців – у нього є радикальний шлях. Можна перестати фінансувати бойові дії російської армії та найманців на території сусідньої держави. Не зогледиться – як і потік біженців порідіє. А згодом і ті, що є потихеньку вшиються додому. За винятком 200 нещасних, з малими дітьми загублених в Якутії. Тих доведеться привезти назад державним коштом. Хоч на таке Медвєдєв, звісно, не піде. За подібні речі можуть і „айфон” відібрати.