Що означатиме скасування закону про особливий статус Донбасу

Сьогодні стало відомо, що президент України Петро Порошенко збирає назавтра Раду нацбезпеки та оборони з приводу фейкових виборів, що відбулися вчора в так званих «ДНР» та «ЛНР».

Як пояснив президент у зверненні до народу, на засіданні він ініціює розгляд питання про скасування закону про особливий статус окремих регіонів Донецької та Луганської областей через те, що бойовики відмовляються виконувати мінські домовленості.

В той же час, за словами глави держави, він готовий запропонувати новий закон, але за умови, якщо бойовики почнуть виконувати мінські домовленості, що передбачає в тому числі і відмову від уже проведених «виборів».

Натомість Порошенко пропонує терористам відновлення інфраструктури Донбасу за рахунок «міжнародного фонду» та у майбутньому вільну економічну зону «зі спеціальним режимом торговельних відносин з Євросоюзом та Росією». При цьому глава держави особливо зауважує, що мирний шлях врегулювання конфлікту залишається для нього пріоритетним. «Але водночас ми продовжимо інтенсивне зміцнення нашої обороноздатності на випадок, якщо події будуть розвиватися всупереч нашим бажанням. Це питання теж розглядатиметься завтра на засіданні РНБО», - заявляє Порошенко.

Цілком очевидно, що терористи «ЛНР» та «ДНР» від своїх псевдовиборів відмовлятися не погодяться, тим більше, що про визнання виборів на Донбасі вже неодноразово заявляли їхні покровителі та керманичі у Москві, а перспектива відновлення інфраструктури та вільної економічної зони – це аж ніяк не те, чим можна було б зацікавити бандитів.

Отже, за таких умов скасування закону про особливий статус означає по суті вихід України з мінських домовленостей. З цього, звісно, не випливає, що одразу після скасування закону українська армія перейде в наступ для звільнення окупованих територій. Ймовірніше, що після цього армія просто завдаватиме більш потужні удари у відповідь на постійні провокації терористів, а де-не-де можливі і превентивні удари по великих скупченнях живої сили і техніки, які безпосередньо загрожуватимуть українським позиціям. Крім того, Київ цілком може посилити економічний тиск на терористичні республіки, тобто не виключено відключення окупованих територій від газо-, водо- та електропостачання там, де це технічно можливо.

Для терористів же скасування закону про особливий статус Донбасу, за великим рахунком, не мало б означати геть нічого, оскільки про категоричне невизнання цього документу місцеві «шапкові отамани» заявляли неодноразово і вперто. Проте, враховуючи, що бойовики постійно порушують умови перемир’я, таке рішення Верховної Ради може бути використано як привід для подальшої ескалації збройного конфлікту. Тим більше, таким приводом може стати і посилення економічного тиску.

Отже процес «замороження» конфлікту на Сході України дещо призупинився. А от чи призведе це до відновлення повномасштабних воєнних дій залежить перш за все від Кремля. Попри сьогоднішню заяву Порошенко повномасштабної війни аж ніяк не хоче. За великим рахунком непотрібна вона зараз і Путіну. Але м’яч тепер на його боці і наступний хід за російським президентом. Тому можна очікувати нових «мінських зустрічей» і спроби досягнути нових більш життєздатних домовленостей.