Ісламісти привітали Путіна з Різдвом

Я про розстріл в редакції Charlie Hebdo. Тут ось що привертає увагу. Останній раз карикатури на Мухамеда журнал друкував у жовтні минулого року. Тож на підготовку пішло всього три місяці. І це вельми показово: як мінімум тому, що існують надійні й швидкісні канали для переміщення не тільки людей, але й, певен, зброї між Близьким Сходом та ЄС. Тобто після терактів у США 11 вересня 2001 року, вибухів у Лондоні й Мадриді, розстрілів у Тулузі й Брюселі через кілька років і по сю пору європейські спецслужби й правоохоронні органи так і не змогли виробити надійних механізмів, які б перекривали ці канали.

Точніше, навіть не так – "вести" й відстежувати терористів їм удається надійно. Але звичний брак взаємодії між відомствами через бюрократію обертається браком реакції. Втім, навіть це не головне. Головне – загальна неготовність європейської правової системи переходити у виключних випадках до презумпції винуватості. Потенційний ризик порушення одного з фундаментальних принципів демократичного суспільства досі вважається серйознішим, аніж безпосередня загроза громадській безпеці. В результаті правоохоронні структури не можуть запобігти терактам, навіть знаючи їхніх потенційних виконавців. І тут постає звичне питання, що європейське суспільство в досить близькій перспективі вважатиме дорожчим – свободу чи безпеку. І в разі другого, чи означатиме це остаточний занепад міфу про мультикультуралізм?

Втім, повернуся до Charlie Hebdo. Попри те, що його головред давно був у розстрільному списку Аль-Каїди, вчорашню «акцію», вочевидь, готували на скору руку – ймовірно, за ті три місяці, що минули з моменту останньої публікації. А така швидкість, вочевидь, неможлива без розгалуженої мережі помічників на місці.

Я вже неодноразово писав, що Москва буде в одній зв'язці з ІГІЛ (це необов`язково означає безпосереднє союзництво, воно за визначенням неможливе, принаймні наразі. Що, однак, жодним чином не заперечує можливості опосередкованого партнерства). І ось вам свідчення. Звісно, я не про "калаші", які невідомо як опинились на території Франції - способів чимало, а АК - найдоступніша зі штурмових гвинтівок, як не крути. Я про те, що в Європи раптом з'явилися проблеми, набагато серйозніші, ніж війна на Донбасі й анексія Криму.

Причому ці проблеми виникли в країні, що є найслабшою ланкою в ланцюгу стримування Росії. В країні, яка внаслідок алжирського синдрому послідовно виступала адвокатом ісламських радикалів (не обов'язково, зрештою, екстремістів).

В країні, що є чи не найбільш антисемітською в Західній Європі. В країні, що внаслідок ідіотської політики соціалістів із Олландом на чолі не в стані впоратися з дефіцитом бюджету і яка через це за визначенням не може бути щирим прихильником санкцій проти РФ. І - м'яко кажучи - шалено зацікавлена в тому, щоби "містралі" відправилися до замовника.

В країні, чиї ультраправі висять на баласні в Кремля й мають чудовий шанс набрати чималу кількість несподіваних за інших обставин прибічників напередодні виборів – причому якраз із того "болота", якому завжди так важко визначитись, куди йти, вліво чи вправо.

Чи це випадковість? Можливо, звісно. Але щось вона надміру своєчасна, як на мене. Ідеологи ісламізму – люди добре освічені й успішні. Вони навіть фанатиками є далеко не завше. І жодною мірою не є ідіотами. Вони не могли очікувати, що "страта" карикатуристів стане наукою критикам ісламізму. І напевно передбачали, що її наслідком буде поглиблення цивілізаційного розколу, суспільного розколу в Європі й зростання як мінімум недовіри до європейських мусульман, а також дроблення і без того неоднорідної мусульманської громади в ЄС. Але це в середньотерміновій перспективі. В найближчій – це стимулювання антиісламських настроїв у найлояльнішій до арабського світу та найбільш ісламізованій країні Союзу. Чи воно того варто? Тим більше що "маленька переможна війна" радше вгробить адміністрацію Олланда, ніж підніме її рейтинг.

Давню формулу римського права "Cui prodest?" нікому ще не вдавалося спростувати. Цей дешевенький і примітивний теракт вигідний керівництву Росії. Причому навіть на внутрішньоросійському рівні - недурно тролі почали писати про необхідність цензури ЗМІ заради громадського спокою.