Як "енергетична зброя" Путіна перетворюється на бумеранг

В інтерв'ю російському "Комерсанту" угорський прем’єр Віктор Орбан за підсумками зустрічі з російським колегою сказав немало ласкавих і приємних серцю Володимира Путіна слів.

І про Європу, в якій він не хоче жити, якщо та веде до нової "холодної війни" з Росією, і про втрати Угорщини від "неправильних" антиросійських санкцій, і про те, як в Угорщині мріють побачити дорогих російських інвесторів.

От хіба лиш про страждання угорців, що мешкають в Україні, нічого позитивного для російських співрозмовників сказати не зміг – ну не порушує київська хунта їхні права, і крапка, що з нею не роби.

Схоже, подібні інтерв’ю – інтегральна частина нового російсько-угорського співробітництва, в якому Росія забезпечує недорогий газ і преференції при його поставці, а також будівництво атомної електростанції в Пакші за десятимільярдний кредит зі своєї кишені, не зважаючи на кризу, заморожування пенсій та інші дрібниці.

Натомість Орбан зобов’язується публічно зустрічатись з Путіним і говорити приємні для слуху російського президента промови. Такий от бізнес, хоч може й не дуже прибутковий для Росії.

Зате на картинці російських телеканалів він виглядає переконливим спростуванням того факту, що Росія опинилась в ізоляції. Все добре, "путінвсіхпереграв".

А потім пройде кілька років. Угорщина позбудеться Орбана. Кредит за АЕС, хвали Путіна чи не хвали, виплачувати доведеться. Рано чи пізно угорці і з цим впораються.

Але вже задовго до цього моменту два нових енергоблоки, що запрацюють на "Пакші", якщо все буде добре, вже в 2018 році, і генеруватимуть електрики помітно більше, ніж всі чотири їхні попередники разом взяті. Відповідно, зможуть забезпечити не 44%, як зараз, а всіх 50-60% потреб Угорщини в електриці. І природний газ, який іде з Росії, стане Угорщині ще менш потрібним.

Звичайно, і ядерне паливо для нової атомної електростанції Угорщина купуватиме в Росії. Принаймні, спочатку. Але розмах цього бізнесу – далеко не той, що закупівля газу. І, в разі потреби, поставників палива завше можна поміняти.

А поки президент Російської Федерації красувався перед журналістами разом з угорським колегою, влада Європейського союзу відновила антимонопольне розслідування стосовно компанії "Газпром". Російську компанію підозрюють у зловживанні домінуючим становищем на ринку. ЄК вважає, що компанія могла перешкоджати вільним поставкам газу через територію європейських держав, а також встановлювати несправедливі ціни для клієнтів.

Розслідування, цілком ймовірно, може завершитись багатомільйонними санкціями, які компанії, котра страждає на хронічним браком ліквідності, економічних сил явно не додадуть.

Нові неприємності можуть чекати на російських газовиків у зв’язку з поставками газу в самопроголошені сепаратистські республіки на Сході України. Що підступний Держдеп США цілком може розцінити як втручання у внутрішні справи України. І належно оцінити відповідним місцем у санаційному списку.

Таким чином, запаси вуглеводнів, які могли би бути для Росії не тільки джерелом збагачення, але й важелем впливу на зовнішню політику європейських держав ще багато-багато років, стають головною ціллю європейських органів контролю. Що й логічно – те, що оголошується "зброєю", страждає від ударів "противника" в першу чергу.

В окремих випадках – як от з Угорщиною – зароблені від продажу вуглеводнів гроші йдуть на те, щоб зменшити залежність сусідів від тих самих вуглеводнів.

Але це – дрібниці. Зате картинка у телевізорі виходить саме така, як і потрібно Володимиру Володимировичу.