Україна та Фінляндія. Чи загрожує нам євроскепсис сусіда Росії

Після голландського референдуму українці прискіпливіше стали придивлятися до інших членів Євросоюзу. Особливо тих, які мають давню історію стосунків з Росією.

Особлива позиція фінів

У найгарячіші часи війни на сході, коли було підписано другі мінські домовленості та після кровавих боїв Дебальцево перейшло під контроль російсько-терористичних угрупувань, Збігнев Бжезінський написав статтю, в якій пропонував Україні піти фінським шляхом. І будувати стосунки з Росією, США і Євросоюзом за прикладом цієї маленької північної країни, яка є членом Євросоюзу, але не є членом НАТО.

"Це означало б сусідські стосунки взаємної поваги, тісні економічні відносини з Росією та ЄС і неприєднання до будь-яких військових альянсів, які Москва вважає спрямованими проти неї. При цьому слід розширювати зв’язки Росії з Європою. Коротше кажучи, фінська модель може стати ідеальним прикладом для України, ЄС та Росії", - писав Бжезінський.

Звісно, ідеї колишнього радника президента Картера виглядають утопічними, особливо зараз, коли з часу публікації статті минуло два роки. Втім, Україні й справді варто придивитися до фінського досвіду виживання поруч з Росією.

В Україні мало що знають про Фінляндію. Якщо передивитись останні новини, то в українській свідомості може виникнути образ "других Нідерландів":

• Країна також розташована на півночі Європи, має тісні економічні зв'язки з Росією, а її президент часто наносить візити Путіну.
• Місцеві євроскептики, партія "Фіни" (колишні "Справжні фіни") є однією з трьох складових провладної коаліції, яка сформувала уряд після парламентських виборів 2015 року.
• Голова партії Тімо Сойні – міністр закордонних справ. Тобто саме та людина, яка визначає стосунки з Україною.

Човникова дипломатія фінського лідера

Президент Фінляндії Саулі Нііністьо тисне руку Путіну. Фото: kremlin.ru

Візити президента Фінляндії Саулі Ніїністьо до Москви неодноразово збурювали українців — у нас традиційно несхвально, якщо не сказати гірше, сприймають рукостискання будь-якого світового лідера з Путіним.

Останній раз фінський лідер побував у Москві наприкінці березня 2016 року. Там він, як акцентували російські ЗМІ, закликав придумати новий спосіб співпраці, який би оминав режим санкцій, введених Євросоюзом проти Росії.

Втім, наші люди у Фінляндії запевняють, що візит зовсім не означав дружнього підходу до Росії. Посол України в Фінляндії Андрій Олефіров назвав поїздку Ніїністьо як прояв самостійності — звичку завжди домовлятися напряму зі своїм найбільшим сусідом

"В України протяжність кордону з Росією — близько 2000 км, а у Фінляндії — близько 1300 км. Це більше, ніж усе НАТО та ЄС разом узяті. Останній візит був пов'язаний із тим, що виникли величезні проблеми з неконтрольованою міграцією до Фінляндії з Росії. Домовитися про це з Москвою можливо лише на двосторонній основі", - розповів посол Еспресо.TV.

Він також нагадав, що під час попереднього візиту фінського президента в Росію, Путін казав журналістам, що вони обговорювали здебільшого двосторонні відносини.

Ніїністьо заперечив — говорили більше про Україну, а вже потім про двосторонні відносини. Під час березневого візиту було навпаки — президента фінів більше цікавили саме двосторонні питання.

"Саулі Ніїністьо не можна вважати проросійським лідером. Десь півроку тому він особисто засудив політику Кремля по відношенню до України. Ніїністьо вже два рази намагався під час зустрічей з Путіним пояснити йому, що треба щось робити, що дії Росії неприпустимі", - розповів Еспресо.TV голова Товариства українців у Фінляндії Денис Перцев.

Фінляндія є збалансованим гравцем, до якої прислухаються.

Ходять чутки, що коли російського президента треба в чомусь переконати чи донести йому месидж від Євросоюзу, до нього відправляють в якості переговірника Ніїністьо, який в очах росіян виглядає майже нейтральним представником ЄС.

На користь цієї версії говорять дивні вояжі фінського лідера у серпні 2014 року. Тоді він спершу злітав у Сочі до Путіна, а звідти вирушив прямісінько до Порошенка в Київ. Невдовзі було підписано перші мінські домовленості. Звісно, ніхто точно не знає, що казав Ніїністьо спочатку Путіну, а потім Порошенку, але збіг подій промовистий.

Як фіни ставляться до санкцій

За словами Дениса Перцева, санкції ЄС та продуктове ембарго Росії сильно вплинули на Фінляндію, але не прямо, а опосередковано. Ефект підсилювало те, що країна і так страждає від рецесії з 2012 року.

У другому півріччі 2015 року фінська економіка стала єдиною в єврозоні, яка показала падіння в темпах зростання ВВП – він склав -0,6%. Втім, за результатами всього 2015 року фінська економіка показала зростання ВВП, хоча й невелике – 0,5%.

"Рівень безробіття у країні трошки збільшився, рівень експорту трошки впав", - говорить Перцев.

Для багатьох сфер, які були орієнтовані на російський ринок, було знайдено інші шляхи поставок. Потужний концерн Valio, який виробляє молочні продукти, залишився на російському ринку, бо мав на її території власне виробництво.

"Рядовому фіну російські санкції навіть пішли на користь, бо ціни на продукти зменшились по багатьом позиціям. Наприклад, вартість сиру з 7 євро впала до 5 євро", - відзначив Перцев.

Скоротився також російський туризм до Фінляндії, особливо шопінговий. Раніше, за словами Дениса, щодня приїздило по 20-30 автобусів з Санкт-Петербурга. Люди скуповувались по дешевим магазинам і їхали додому. Зараз цей потік скоротився у 5-7 разів.

"Але навряд чи на економіку країни сильно вплинуло те, що 300-500 людей більше не скуповуються в місцевих магазинах щодня", - говорить Перцев.

Закрилося багато прикордонних магазинчиків. Зокрема, одна з українок мала прикордонний магазин з брендовим одягом. Вона переїхала назад у Хельсінки та заснувала новий бізнес.

Чи люблять у Фінляндії Росію

Як і в більшості інших європейських країн у Фінляндії є російські агенти впливу. Але ставлення до Росії від цього не покращується.

"У багатьох фінів ще досі в пам'яті Карелія. Особливо у північній та середній Фінляндії. У столичному Хельсінки люди починають про неї забувати. Але якщо трохи від'їхати, то люди пам'ятають, що Карелію забрали. У когось батько чи дід загинув під час під час війни СРСР з Фінляндією. Ще є родинна пам'ять", - пояснює Денис Перцев.

Провідний телеканал YLE щомісяця розповідає, що пишуть про Фінляндію росіяни. Останній раз він показав кадри демонстрації з Москви, присвяченій роковинам анексії Криму, з гаслами "Крим наш, Польща наша, Фінляндія наша". Це явно не сприяло зростанню дружніх почуттів до росіян.

Що знають фіни про Україну

"Перший раз фіни помітили Україну в 2004 році, під час Помаранчевої революції. Зараз навряд чи можна зустріти фіна, який би міг сплутати українця з росіянином. А от у 2000-х такі люди ще траплялися", - пригадує Перцев.

За його словами, більшість фінів підтримують Україну в конфлікті з Росією. "Наприклад, я дивився матеріал про Савченко у газеті Helsingin Sanomat та не знайшов жодного негативного коментаря", - наводить приклад Перцев.

За словами українського посла Олефірова, у двох найбільших ЗМІ Фінляндії – YLE та Helsingin Sanomat – журналісти перебувають в зоні АТО зі сторони України. Днями вони опублікували великі репортажі про війну на сході з фото та відео.

"Приємно, що вони розуміють необхідність подачі матеріалу з першоджерела, а не передруковують російські ЗМІ. Так що фіни знають і про Україну, і про Савченко і багато чого іншого", - говорить Олефіров.

Акція на підтримку ув'язнених в Росії українців. Фото: Facebook / ukraina.suomi

Фінський євроскептицизм

Український посол переконаний, що такого референдуму, як відбувся в Нідерландах, у Фінляндії не буде.

"Фіни самі про себе кажуть: ми повільні, але передбачувані. Угоду про асоціацію вони затвердили одними з перших у Євросоюзі", - розповів Олефіров.

Він додав, що процедура ратифікації угоди була непростою. Зокрема тому, що її треба було проводити не лише через парламент Фінляндії, але й Аландських островів – фінської автономії, де мешкають переважно шведи. Але в обох випадках рішення було ухвалене одноголосно.

"Фіни не готові та не хочуть йти з Євросоюзу. Але водночас вони дуже прискіпливі до всіх рішень, які ухвалюються на рівні ЄС", - пояснює ситуацію Денис Перцев.

Він нагадав, що коли мова йшла про виділення допомоги Греції, Хельсінкі виступили з вимогою пояснень: чому виділяються гроші та як вони будуть повертатися.

У березні російські ЗМІ радо підхопили новину про те, що фінський політик Пааво Вяйрюнен виніс на розгляд парламенту Фінляндії петицію про вихід країни з єврозони. Але більшість діючих політиків країни засудили цю заяву як популістську.

Вяйрюнен — політик "старої гвардії", який, за словами Перцева, у самій Фінляндії вже нічого не вирішує. Він є членом Європарламенту та входить до партії Центр, яку очолює нинішній прем'єр-міністр країни Юха Сіпіля.

Власне, саме ці регалії надають словам Вяйрюнена якоїсь ваги у викладенні російських ЗМІ. Але він і сам вже прокоментував свою пропозицію щодо референдуму, пояснивши, що це довгий та непростий процес, який дозволить тиснути на Євросоюз. А потім, мовляв, можна буде провести й інший референдум, про повернення до зони дії євро.

Євроскептики при владі

Великі надії російська пропаганда покладала на партію націоналістів "Фіни", яка раніше мала назву "Справжні фіни". Їх записували в один ряд з французьким "Національним фронтом" Марі Ле Пен, голландською "Партією свободи" Герта Вілдерса та іншими членами європейського клубу друзів Путіна.

Але якщо до приходу до влади фінські праві і мали якісь симпатії до Росії, то зараз вони мають зовсім не прихильну до Росії позицію.

За словами українського посла Андрія Олефірова, за весь час перебування "Фінів" в урядовій коаліції з їхнього боку не було жодної заяви на користь Кремля. Навпаки, у березні лідер партії та міністр закордонних справ Тімо Сойні заявив, що Фінляндія ніколи не погодиться з анексією Криму і вважає її неприпустимою.

Насамкінець можна нагадати, що Фінляндія підтримує багато благодійних проектів у нашій країні. Тому навряд чи нам варто обурюватись через візити фінського лідера в Москву – насправді ця країна налаштована до нас досить дружньо.