Посадити всіх. Як румунське НАБУ стало популярним у найкорумпованішій країні ЄС

На початку липня румунські медіа вибухнули двома новими корупційними скандалами. Фігурант першого – найбагатший депутат румунського парламенту, Себастьян Гіта.

Національний Антикорупційний Директорат (ДНА) висунув цілий ряд звинувачень, серед яких хабарництво та відмивання грошей. В квітні ДНА вже намагались добитись зняття недоторканності з цього депутата, однак тоді парламент провалив голосування.

Другий скандал стосується колишнього прем’єр-міністра Румунії Віктора Понти, у зв’язку зі справою хабарництва під час продажу компанії Ромпетрол. Раніше ДНА розглядали Понту, як фігуранта інших корупційних справ, однак нове звинувачення стосується саме останніх років його діяльності.

За останні два роки подібні новини стали звичною справою для Румунії. Розслідування ведуться проти мерів, колишніх і нинішніх членів парламенту, міністрів тощо.

При цьому є вже конкретні результати у вигляді вироків двом міністрам, десяткам мерів та парламентарів та навіть брату колишнього президента.

Вражаючим є і відсоток обвинувачувальних вироків: у 9 з 10 випадків обвинувачувані отримували покарання. А декількасот вироків колишнім суддям та прокурорам, які були помічені у хабарництві, значно зменшив рівень саботажу роботи ДНА в судах.

Антикорупційний директорат

Діяльність ДНА від самого початку була далеко не такою активною. Національний антикорупційний директорат був створений ще в 2003 році, в рамках вимог набуття членства ЄС.

Тоді організація доволі слабко зарекомендувала себе, значно поступаючись реформам поліції, завдяки яким рівень побутової корупції значно зменшився.

Голова ДНА назначається президентом країни за подання міністра юстиції, що значним чином впливає на його залежність, як від президента, так і від уряду.

В компетенції Директорату лежать корупційні справи, які завдали великих збитків державі (понад 200 тисяч євро) та стосуються чиновників найвищих рангів. Претензії до ДНА часто виникали і у посадовців ЄС, котрі нарікали на високий рівень корупції та небажання влади з нею боротись вже після прийняття до ЄС в 2007-му.

Рівень підтримки ДНА в самій Румунії теж був низьким, а отже вся структура у кращому випадку здавалась химерним символом, без конкретного практичного застосування. У гіршому – елементом окозамилювання.

Два лідери

Зміни в ДНА асоціюють з двома особами: президентом Клаусом Йоганнісом та керівником ДНА Лаурою Ковеші. При цьому лінійного зв’язку між цими фігурами немає, оскільки Ковеші була призначена ще колишнім президентом Траяном Бесеску.

Клаус Йоханнес

Перемога Клауса Йоганніса на президентських виборах 2014-го була сюрпризом не лише для зовнішніх партнерів Румунії, але й для самої країни. Поступаючись десятьма відсотками у першому турі тоді чинному прем’єр-міністру Віктору Понті, він зміг вирвати перемогу у другому.

Перемога представника етнічної меншини трансільванських саксів та члена найбільшої опозиційної націонал-ліберальної партії головним чином ствердила євро оптимістичний вектор Румунії.

Разом з цим, головною програмною тезою Йоганніса була саме боротьба з корупцією, що передбачала в тому числі і політичну підтримку ДНА.

Головним же диригентом нового витку боротьби з корупцією в Румунії, як місцеві так і закордонні журналісти вважають Лауру Ковеші – керівника Директорату.

Лаура Ковеші

Свого часу вона стала наймолодшим Генеральним прокурором в історії країни, а після призначення на пост Головного прокурора ДНА стала місцевою страшилкою для чиновників найвищих рівнів. Підтримка та критика Ковеші зарекомендувала себе настільки серйозно, що її призначення на другий строк лобіюють європейські чиновники.

Високий рівень підтримки нинішнє ДНА має і серед населення. Опитування в 2015-му році показало, що рівень підтримки ДНА становить 60%, тоді як підтримка парламенту перебуває на рівні 12%.

Такий результат є не лише рекордним для державних органів за останні два десятки років, але й є першим прецедентом за цей період, коли державна служба випередила за рівнем довіри церкву.

Однак, підсилення підтримки Директорату викликало й посилення критики. Лаурі Ковеші закидають упередженість, вибіркове правосуддя та діяльність задля реалізації власних політичних амбіцій.

Левова частка цих звинувачень лунає від найбільшої у парламенті фракції соціал-демократичної партії, члени якої є фігурантами багатьох антикорупційних розслідувань. При цьому багато з критикуючи мають потужні медіаресурси. Так, нещодавно звинувачений Себастьян Гіта є власником телевізійного каналу.

Корупція програє, корупціонери перемагають

5 червня в Румунії відбулись місцеві вибори, які були першими в країні після активізації діяльності ДНА.

Оскільки діяльність Директорату концентрувалась у тому числі й на мерах міст, ці вибори мали значно змінити політичний ландшафт на місцях.

Однак багато звинувачуваних в корупції чиновників та політиків вирішили взяти участь у кампанії, оскільки закон їм цього не забороняє. В результаті у багатьох містах та провінціях перемогу здобули люди, по відношенню до яких нині проводяться антикорупційні розслідування.

При цьому один переобраний мер Каталін Керекеш проводив свою передвиборну кампанію перебуваючи під арештом.

Перемога корупціонерів на місцях дисонує і з опитуванням, яке проводили перед голосуванням і яке показало, що 82% громадян не будуть віддавати свої голоси за тих, кого підозрюють у хабарництві.

Висока частка звинувачених у корупції серед переможців місцевих виборів викриває не лише значну прогалину в законодавстві, але й світоглядну проблему.

Попри нещадну критику корупціонерів, толерантність до останніх знижується значно повільніше.