"Тарифний геноцид". Як політика воює з економікою

Активісти проти тарифів

20 липня центром Києва прокотилася чергова хвиля мітингів. Тут були шахтарі, бійці "Азова", громадські активісти та профспілки. Паралельно в середмісті столиці проходило 4-5 акцій зі схожими маніфестами — проти "Тарифного геноциду українського народу".

Крім зменшення тарифів учасники акції вимагали не закривати державні шахти та погасити борги по зарплатні. Приблизно 10 шахтарів і досі чергують у палатці біля Міненерго.

Це вже не перша акція такого роду. Марш зі схожими вимогами і складом учасників проходив центром Києва ще 6 липня.

Однак, крім звичної "антитарифної" риторики, тоді лунали і дещо інші заяви: невідкладно провести реформу оплати праці та встановити з 1 жовтня мінімальну зарплату на рівні 3 тисяч 67 гривень, підняти пенсії і стипендії.

Боротьба проти підвищення тарифів триває вже не перший тиждень. Річ у тому, що з 1 липня майже вдвічі зросли тарифи на центральне опалення та гарячу воду. Згодом також має подорожчати холодна вода та електроенергія.

Читайте також: Тарифи-2016. Якими будуть нові платіжки українців

Окрім акцій протесту у своїй боротьбі активісти використовують всі інші доступні методи. До "тарифного фронту" вже долучились і представники влади у регіонах.

Так, 7 липня депутати Київради прийняли рішення заборонити в Києві підвищення тарифів на комунальні послуги. Цей мораторій є тимчасовим і має діяти до 1 жовтня 2016 року, приблизно до початку опалювального сезону. 

Крім того, депутати заборонили нарахування та стягнення пені з тих киян, які не сплачують по платіжках з новими тарифами. Фактично, вони проштовхують ідею, що жителі столиці сплачуватимуть значно менше від усієї іншої частини українців.

Пізніше до мораторію на підвищення тарифів приєднались міськради Житомира та Дніпра.

Чи зменшаться тарифи

Експерти та фахівці галузі в один голос стверджують, що міськради не мають жодного впливу на тарифоутворення. Єдине відомство, яке може і має це робити – НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Так, голова наглядової ради "Київенерго" та екс-міністр палива та енергетики Іван Плачков вважає, що заяви міськрад — це свого роду рекомендаційний лист. "Київрада не має повноважень приймати такі рішення, тому що тарифи може встановлювати і регулювати лише НКРЕКП", — каже він.

Такої ж думки дотримується і екс-член НКРЕКП Андрій Герус. Більш того, він вважає такі заяви порожніми і популістичними.

"Це рішення було прийняте лише для того, щоб сподобатись людям і показати, як у Київраді люблять киян. Усі про це говорять, хоча у рішення сили — нуль", — пояснює він.

Як не дивно, мер Києва Віталій Кличко також погодився, що Київрада не мала права вводити мораторій на підвищення тарифів у столиці

"Це рішення — декларативне. Впевнений, експерти повинні прислухатися до думки людей, яким кияни делегували відстоювати їхні права", — сказав Кличко.

З цього приводу також неодноразово висловлювався прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який називає рішення пустим популізмом.

Він нагадав, що впродовж останнього десятиліття Україна втратила близько $53 млрд, які були виведені з країни завдяки корупційним схемам обігу газу та встановленню різних цін на нього.

Більш того, всім невдоволеним представникам місцевої влади голова уряду запропонував компенсувати різницю між старими і новими тарифами з місцевих бюджетів.

"Не можна продавати за 20 копійок те, що коштує 1 грн, усе одно хтось повинен компенсувати ті 80%. Ви муситимете компенсувати ці 80 копійок", — заявляв Гройсман.

Занадто бідні для високих тарифів

Активісти, які взялися боротися зі зростанням платіжок, часто наполягають на тому, що тарифи мають відповідати так званому рівню бідності.

Міністр соцполітики Андрій Рева пояснив, що в такому випадку потрібно буде виділити з бюджету 200 млрд грн на дотації "Нафтогазу".

"У сьогоднішніх цінах на дотацію "Нафтогазу" необхідно буде 200 млрд грн. На субсидії ми направляємо 40 млрд. Значить, потрібно в бюджеті знайти 160 млрд грн, щоб радіти тому рівню тарифів, що буде відповідати рівню нашої бідності", — пояснює Рева.

Виходить, що старі тарифи надто дорого обходилися бюджету України. Однак постає інше питання значного збільшення кількості отримувачів субсидії, адже для частини українців нові ціни на ЖКП стануть непід’ємним тягарем.

За розрахунками уряду, до початку цього опалювального сезону кількість субсидіантів зросте до 9 млн сімей проти нинішніх 5,5 млн. Загалом сума виплат по субсидіях має зрости до 40 млрд.

Хоча математика уряду тут таки діє — дотації "Нафтогазу" виходять значно більшими, ніж виплати по субсидіях. Тут постає інше гостре питання – щоб люди, які не потрапили в категорію отримувачів субсидій, змогли платити по новим платіжкам.

Чи є в країні тарифний колапс

Велика кількість громадських акцій протесту, маршів та заяв політиків створює враження справжнього тарифного колапсу. Поширюються повідомлення про те, що кількість неплатників та комунальних боргів по платіжках росте як сніговий ком.

інфографіка Держстату

Однак, за останніми даними, опублікованими Держстатом за травень 2016, виходить що на кінець цього періоду українці оплатили 99% нарахованих платежів.

А за травень ця цифра взагалі становила 121%. Це пояснюється тим, що навесні люди оплачували борги, які виникли під час опалювального сезону взимку. 

На травень загальна заборгованість за комунальні платежі склала 10,03 млрд грн, Однак, експерти наголошують, що вже багато років заборгованість тримається на рівні 10 млрд. Тобто ця цифра не містить якихось суттєвих відхилень.

Тут варто пам’ятати, що все це рахунки за минулі місяці, коли було тепло і не потрібно було платити за опалення. До того ж частина тарифів у цей період ще не зросла.

Політика популістів

Не буде великою новиною, якщо сказати, що в українському політикумі тема тарфів є улюбленою для багатьох можновладців. Зокрема її дуже любить експлуатувати для підняття рейтингів "Батьківщина" та її лідер Юлія Тимошенко. Останнім часом Тимошенко спіймала хвилю та з новою силою пройшлася по тарифній темі. 

Лідер БЮТ не раз порушувала питання утворення тимчасової слідчої комісії Ради з перевірки обґрунтованості підвищення комунальних тарифів. Більш того, Тимошенко пообіцяла оскаржити в судах "тарифні рішення".

У Київраді активно пропагував мораторій на підвищення тарифів Володимир Бондаренко, депутат від "Батьківщини", голова комісії з питань ЖКГ.  

Тему тарифів часто використовує і "Радикальна партія" Олега Ляшка. Майже в кожному своєму публічному виступі Ляшко згадує тотальну бідність українців та влаштований владою "тарифний геноцид".

Читайте також: "Тарифний фронт" Тимошенко. Через тернії до дострокових виборів

Крім активізації антитарифної риторики самої Тимошенко, пов'язана з "Батьківщиною" громадська організація "Публічний аудит" організувала "Тарифну мобілізацію" і закликає громадян не сплачувати рахунки за комуналку, влаштувавши владі шокову терапію.

А втім, тут варто пам’ятати, що ця "шокова терапія" може обернутися величезними боргами за комунальні послуги. Адже і без того небагатому жителю України досить пари заяв з вуст можновладців, щоб виправдати своє рішення не сплачувати по нових платіжках.