Сховати все. Як намагаються вбити електронне декларування

Електронне декларування тільки запустилось, переживши 2 атаки старої системи, як йому підготували нові випробування. Тепер депутати планують випробувати антикорупційний закон "нульовою декларацією" та вихолощенням основних пунктів закону про обов’язкове декларування всіх статків посадовців.

Станом на 21 вересня за інформацією НАЗК в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого управління нараховується 746 декларацій.

Судячи з інформації, яка сьогодні фігурує на сайті за останні дні  цифра збільшилась до 1246 службовців.  Це майже за місяць, при тому, що всього держслужбовцям на декларування всіх своїх статків дається 2 місяці, і термін спливає 1 листопада.

Поки що свою декларацію подав лише 1 народний депутат. Це символ Революції Гідності Микола Гаврилюк. Чому ж творці закону про е-декларування не поспішають відкривати інформацію про своє майно?

Дехто з депутатів каже, що боїться технічних несправностей сайту, що тепер може загрожувати їм 2 роками позбавлення волі. Але чи не тому це, що нардепи сподіваються – їх омине обов’язок декларувати все?

2 кола пекла, які пережило е-декларування

До запуску 1 вересня електронне декларування пережило 2 "замахи на вбивство". Спочатку народний депутат з президентської фракції Вадим Денисенко ще навесні подав ініціативу щодо перенесення старту електронного декларування з 2016 на 2017 рік. Окрім того депутат пропонував пом’якшити відповідальність посадовця за брехню в декларації.  

Хоч депутат жодного відношення до впровадження е-декларування не мав, його аргументацією стала технічна неможливість запустити сайт в 2016. Тоді під тиском громадськості та світової спільноти президент України Петро Порошенко ветував "виправлений" своїми однопартійцями закон.

Втім, ще одним шоком для громадськості стало рішення Державного агентства спеціального зв'язку не надавати системі електронних декларацій сертифікат відповідності комплексу збирання та обробки електронних декларацій.

Воно було ухвалене за 3 дні до анонсованої дати запуску декларування 15 серпня. Тоді експерти з Реанімаційного пакету реформ та Центру протидії корупції знову здійняли галас, чим врятували е-декларування. Систему допрацювали розробники, і вона була запущена, щоправда, з 1 вересня. 

"Небезпека, звідки її не чекали"

Днями голова парламентського комітету з протидії корупції Єгор Соболєв на своїй сторінці у Facebook  написав про небезпеку "від людей, від яких він цього не очікував".

Мова йдеться про законопроект № 5178, який вносить зміни до закону про е-декларування, зареєстрований Мустафою Найємом. Під ним поставили свої підписи навіть деякі члени антикорупційного комітету.

Соболєв побачив небезпеку у нормах про визначення близьких осіб. Додається вимога проживати з ними 183 дня на рік. Соболєв називає це "відвертим шахрайством", що унеможливлює роботу слідчих НАБУ.

Проте співавтор законопроекту Ігор Луценко говорить, що за нормою "проживання на момент декларування", чиновники з легкістю можуть виписати дружину за декілька днів до декларування. Тому й потрібне уточнення про те, що той, хто жив з вами більше, ніж півроку, вже є близькою особою.

Також Соболєва обурило прибрана норма про декларування запозичених коштів. Його колега по фракції і співавтор законопроекту Олена Сотник пояснила, що в законі вже вказано таку норму, і вони просто прибрали дублювання, щоб уникнути подвійного прочитання норми.

Останнім "ризикованим пунктом" назвали пункт про відображення лише загальної суми коштів, без вказування що це - банківські активи чи готівка. Однак Олена Сотник знову наполягає, що службовець має вказувати все як є, і така інформація буде відображатись для НАЗК і правоохоронців. Загальну цифру бачитимуть всі інші користувачі.

"Однак не можна, щоб, наприклад, односельчани могли побачити, що у голови сільради 20 тисяч гривень лежить зараз в будинку. За них його можуть вбити. І він від цього ніяк не захищений", - вважає депутат.

Автори ініціативи говорять, що загалом законопроект покликаний збільшити доступ НАЗК до державних реєстрів задля зручності перевірки задекларованої інформації.

Окрім того, з’являється можливість члену НАЗК одноосібно відкривати кримінальне провадження проти посадовця, якщо він вважає, що його колеги мають конфлікт інтересів в цьому питанні. 

Життя з "чистого аркушу"

Однак, не всі автори нових "антикорупційних" ініціатив так добре можуть пояснити свої мотиви.

Над Радою навис проект закону про так звану, "нульову декларацію". Вперше його було подано ще 17 грудня 2015 року народним депутатом від Народного Фронту Олександром Кіршом. Проте за пів року депутат вирішив відкликати законопроект.

Тепер проект намагаються реанімувати руками голови податкового комітету Ніни Южаніної.

Нульова декларація – це, по суті, легалізація "нажитого непосильным трудом" за 25 років незалежності.

Відтак, схема наступна – декларант записує всі свої статки, в тому числі ті, що раніше приховував, сплачує фіксований податок. Держава, в свою чергу,  не цікавиться звідки вони взялись, і амністує це майно. Життя з "чистого аркушу", так би мовити.

Законопроект Южаніної ще не зареєстрований в парламенті. Проте журналісти вже опублікували його текст. Його "по поличкам" розібрала координатор коаліції "Декларації під контролем" Саша Дрік.

Згідно з ним пропонується зробити суб'єктами закону усіх фізичних осіб-резидентів та/або громадян України. Тобто і державних службовців теж. Одноразову декларацію буде запущено ще до закінчення подання е-декларацій – 1 жовтня. А отже, майно буде амністоване, і НАЗК не треба буде перевіряти його походження.

Окрім того, подавати одноразові декларації будуть не до НАЗК, а до Державної фіскальної служби. 

Пропонується дозволити легалізувати активи, які в першу чергу можуть вказати на корупційне походження статків: кошти у національній та іноземній валюті в готівковій та безготівковій формі; цінні папери; транспортні засоби; літальні апарати, човни; цінне рухоме майно, у тому числі ювелірні вироби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінне каміння; акції; нерухоме майно і недобудови.

Законом пропонується встановити мінімальний податок – 5% (а не 18% за загальною ставкою), при цьому вартість активів, з яких треба платити податок, дозволиться декларанту визначити самостійно. Засекретять нульові декларації та забезпечать гарантії уникнення адміністративної чи кримінальної відповідальності за задекларовані активи.

І найцікавіше,  ДФС буде вважати, що кожний громадянин, що не задекларував свої статки в такому вигляді має 1 мільйон гривень. 

Члени парламентського антикорупційного комітету вважають, що цей законопроект повністю вб’є систему декларування. Вони говорять, що не пропустять ініціативу в зал, якщо вона стосуватиметься посадовців. Адже ця ініціатива знищить найголовніший, на їх думку, здобуток антикорупційного законодавства – кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

"Це спроба уникнути відповіді на питання "Що в тебе з майна?" і головне "Де ти це взяв"?  Нами була ухвалена стаття про незаконне збагачення, вона була сформульована так, що її можна застосувати", - говорить голова парламентського комітету з протидії корупції Єгор Соболєв.

Ця норма законодавства переносить обов’язок доказу зі сторони обвинувачення на сторону захисту. Тобто посадовець має довести, що його майно легальне, інакше сісти у в’язницю. Проте ця норма стає абсолютно марною, адже згідно з ініціативою Южаніної легальне все.

Точка відліку

Сама ж голова податкового комітету говорить, керується суто благими намірами. Переймається не за посадовців, а за простих громадян, що приховували свої статки. Законопроект називає обов’язковою "точкою відліку", яку пройшли всі країни.

"Всі країни пройшли шлях початку відліку такого контролю, одноразового декларування Тобто початок періоду, з якого контролюються всі твої доходи і сплата податків. Те, що це співпало з е-декларуванням, це збіг обставин", - заявила Южаніна журналістам.

Звинувачення в адрес свого дітища називає необґрунтованими. Каже, перепони "створюються молодими людьми, які в Україні, напевно, не працювали і не знають всього багажу".

Логіка схожа на анекдот "пацанва вы, зеленая". Проте не пояснює голова податкового комітету, чому з награбованого майна службовці мають заплатити всього 5% податку. 

Втім, яким би нахабним не був законопроект, боротися з ним буде дуже важко. По-перше, чимало його прихильників зібралось в сесійній залі. Але, як з ним боротись, якщо вже пів року за нього "вписується" сам президент.

Вперше він згадав про нього на презентації спецпризначенців НАБУ. Мовляв, депутати проголосують за е-декларування, але треба "компроміс" у вигляді одноразової декларації.

Зараз, нібито існує домовленість між Ніною Южаніною та Єгором Соболєвим про створення робочої групи по цьому законопроекту.

Все вже є в Держреєстрі власності

Якщо його продавити не вдасться, то у корупціонерів є запасна шлюпка. 

Законопроект № 5079 авторства депутата фракції Народний фронт Тетяни Донець.

Експерти проаналізували його, і згідно зі змінами зникає обов’язок вказувати вартість та дату набуття майна, вказувати співвласників, транспортні засоби, майно родичів, що відмовляються його декларувати.

У цих випадках пропонується брати дані з Державного реєстру власності. Цікава ідея, зважаючи на те що чиновники мають звичку реєструвати майно на своїх водіїв, сусідів чи кота.

Окрім того, закривають відкритий онлайн-доступ до Єдиного держреєстру декларацій службовців, залишивши можливість проглянути інформацію лише для суб'єкта декларування. Декларація може бути частково чи повністю відображена у відкритому реєстрі лише за заявою декларанта.

Навіть не будучи експертом можна зробити висновок, що як і в випадку з нульовою декларацією,  цією ініціативою також нівелюється ідея декларування.

Автор законопроекту, цих норм в проекті закону не вбачає. Вона говорить, що це ініціатива, що наближує нас до європейської практики.

“Законопроект нічого не змінює в діючому законі, а вносить лише 2 норми. Ми просимо, щоб декларант в декларації також вказував скільки податків він сплатив за звітний рік та скільки він витратив на благодійність. Інших змін в законопроекті немає”, - говорить Тетяна Донець.

На відміну від закону Южаніної, ініціативу Донець її фракція не підтримує. Заступник голови фракції "Народний фронт" Андрій Тетерук запевняє, що НФ не має стосунку до розробки проекту закону і голосувати за нього не збирається.

Член парламентського комітету з протидії корупції Віктор Чумак не вірить, що ці законопроекти мають майбутнє. Він говорить, що цього не допустить Європа.

"З цього приводу є жорстка позиція МВФ та ЄС - жодних змін до е-декларування до порядку і обсягу задекларованого, і жодних нульових декларацій для держслужбовців. Така сама позиція і в суспільства", - вважає нардеп.

Запасна шлюпка корупціонерів

Однак корупціонери підготували шлях відступу. До Конституційного суду звернулись 48 народних депутатів з вимогою скасувати е-декларування.

Більшість підписантів подання екс-регіонали, бо закон ніби втручається в їхнє особисте життя, порушує принципи верховенства права і права людини.

Тож чи виживе в таких жорстких умовах антикорупційне законодавство, спрогнозувати складно. Автори антикорупційних ініціатив запевняють, що якщо депутати не схаменуться і вищевказані проекти з’являться в сесійній залі, вони закликатимуть народ захищати е-декларування на масових акціях протесту.