Угамувати податківця. Що означає нова податкова реформа

Кабмін схвалив проект податкової реформи, яка в разі ухвалення Верховною Радою має вступити в силу в 2017 році.

Пересічному громадянину щорічні зміни податкового законодавства видаються бігом на місці з перешкодами, але ці новації насправді невидимим дотиком впливають на життя кожного з нас, адже впливають на успішність й інвестиційну привабливість країни.

В останньому рейтингу Doing Business- 2016 Україна за критерієм "Оподаткування" знаходиться на 107 місці, що саме по собі вказує на те, наскільки проблемним є якість й привабливість податкової системи.

Ставки податків в Україні є зависокими на тлі країн, що перебувають на тому ж рівні економічного розвитку. Додатковий тягар спричиняє надмірна складність податкового законодавства, яка дозволяє паразитувати корупції фіскальної служби.

Коріння тіньової економіки й ухилення від сплати податків тягнуться безпосередньо від податківців, без яких неможливі ані системна контрабанда, ані існування так званих податкових ям.

Прем’єр-міністр Гройсман жваво відрапортував, що завдяки черговій податковій реформі темпи зростання економіки прискоряться в два, а то й в три рази. Ця вражаюча величина дещо потьмяніє, якщо врахувати, що в цьому році темпи зростання української економіки будуть дорівнювати статистичній похибці й складатимуть близько 1%.

Збільшення темпів у рази означає прогнози зростання економіки на 2-3%, що за світовими мірками аж ніяк не є визначною величиною.

Аби розібратися наскільки фундаментальною є реформа, спробуємо розкласти питання на декілька складових.

1. Чи зменшується рівень податкового навантаження на бізнес?

Реформа не передбачає скорочення податкового навантаження на бізнес і фізичних осіб. Це зокрема відображено і в проекті бюджету, який вказує на те, що держава намагатиметься забрати з нас приблизно такий самий відсоток у вигляді податків, як і раніше.

Скоріш за все, ініціатори податкових змін з Мінфіну оцінили шанси на прийняття непопулярного бюджету як невисокі, тож утрималися від різких кроків, які можуть зменшити надходження до бюджету в короткостроковому періоді.

2. Чи приберуть двозначність законодавства та листи-роз’яснення державної фіскальної служби, що часто спотворюють застосування законодавства?

Однією з проблем чинної податкової системи є саме те, що фіскали допускають власні трактування вже прийнятих законів. І часто вони викривлюють і дух, і букву закону. Тримають підприємства на гачку, змушуючи їх всі недостатньо чітко виписані питання і норми оцінювати як потенційний ризик донарахувань і штрафів.

Реформа передбачає відбір цих повноважень у податківців на користь Міністерства фінансів, самі ж податківці мають надавати лише індивідуальні консультації на базі роз’яснень Мінфіну. Також проектом змін уточнено цілий ряд двозначностей, що містить нинішній кодекс.

3. Чи робляться спроби унеможливити корупцію?

Такі спроби виражаються в намаганні забрати контроль над інформаціними системами і базами даних з податкової. В інформаційному 21 столітті багато механізмів можуть бути оптимізовані й комп’ютеризовані. А архітектура баз даних надає змогу виявляти ризиковані операції й здійснювати контроль без втручання людського фактору.

В той же час український бізнес має переконливі аргументи на рахунок того, що інформацією продовжують "керувати" - закривають очі на певні порушення, чинять ручне втручання в масиви даних. І всі ниточки ведуть до фіскальної служби.

З точки зору принципів менеджменту, важливо створити "конфлікт інтересів" - щоб той, хто адмініструє інформацію про платників податків не мав змоги їх же, платників, первіряти.

Тож ці пропозиції змін виглядають цілком логічно. І цілком закономірно зустрінуть супротив чиновників Державної фіскальної служби.

4. Чи перетворять ДФС з "силової" струтктури на сервісно-аналітичну?

На рівні законопроекту це виражається в ліквідації податкової міліції й створенні з нуля аналітичної Служби фінансових розслідувань без "мілітарно-силових" функцій. Це має зупинити необгрунтовані погроми в офісах підприємств із конфіскацією серверів та обладнання, необхідного для роботи.

Вказані пропозиції дозволяють експертному середовищу стримано-оптимістично оцінювати наміри Міністерства фінансів.

Щоправда, за дужками залишилися такі питання як подальше зменшення навантаження на фонд оплати праці й докорінна реформа податку на прибуток із заміною його податком на виведений капітал. Все ж ключові пропонованих змін знаходяться на рівні адміністрування.

Підсумовуючи наведені факти, можна відзначити наступне:

1. Команда Міністерства фінансів дійсно намагається досягнути покращення роботи податкової системи, дослухається порад експертів, є відкритою, намагається спиратися на підтримку громадянського суспільства.

2. Пропозиції змін виглядають як прагматично-реалістичні. Хоча історія реформ у світі каже, що без певної романтики кардинальна зміна системи відбутися не може.

Але виглядає так, що принаймні цей мінімум змін таки може пройти сесійну залу різнобарвно-популістичного українського парламенту.

3. Це, скоріше, саме зміни, аніж якась глобальна реформа. Так, ці зміни спрямовані на вирішення багатьох нагальних проблем, але не на заявку на ривок.

Їх не дуже зрозуміють в цивілізованому світі, спитають, знизавши плечима "То це ж норма життя, у вас було не так?". Хоча, напевно, в разі впровадження український бізнес таки зробить зітхання з полегшенням, хоча й дуже невеликим.

Бліц-криг реформ не вийшов, тож доведеться рухатися шляхом маленьких перемог, і пропоновані зміни податкового законодавства можуть стати однією з них.

А справжня податкова реформа? Сподіваємося, вона таки відбудеться колись, напевно, вже точно не цього року.

Відбудеться так, щоб претендувати на топ-10 привабливості й економічної свободи в світі, дати відповіді на болючі питання заробітних плат в тіні. На те, чим є пенсія в сучасному світі та якими податками її фінансувати, що робити з оподаткуванням палаців чиновників із офіційною зарплатою в 3 тисячі гривень. На те, як стимулювати талановите молоде покоління шукати самореалізації, не виїжджаючи за межі країни. Відбудеться десь там у майбутньому, бо всі ці питання залишаються чистими для відповідей.