Ставка на $1 трильйон. Як букмекери розбещують та рятують спорт
Щорічний обіг букмекерських контор сягає $1,3 трильйону. При цьому суттєва частина цих коштів обертається у тіньовому секторі, контрольованому мафіозними синдикатами
Трильйон у грі
Букмекерський бізнес останніми роками став невід'ємною частиною спорту. Проте однозначно визначити, який вплив він має на індустрію, складно. З одного боку, провідні букмекерські компанії є щедрими спонсорами багатьох клубів та цілих ліг. З іншого – нелегальні тоталізатори негативно впливають на результати, почасти їх спотворюючи за допомогою підкупу спортсменів.
За оцінками експертів, частка ставок на спорт у світовому гральному бізнесі сягає 10%. За обігом коштів вони поступаються лише казино, лотереям та ігровим автоматам. Проте, якщо інтерес до класичних ігрових розваг потроху спадає, то букмекери утримують позиції. А що стосується онлайн- сегменту, то вони взагалі у лідерах попереду тих же казино – ставки на спорт займали за підсумками минулого року 47% цього ринку та принесли власникам понад $16 млрд.
Загалом же за оцінками незалежного експерта з Гонконгу Патріка Джея, який готував спеціальну доповідь про гральний бізнес для ООН, щорічний обіг букмекерських контор сягає $1,3 трильйону. При цьому суттєва частина цих коштів обертається у тіньовому секторі, контрольованому мафіозними синдикатами, переважно у країнах Азії, де зосереджено дві третини усіх тоталізаторів світу.
Щоб уявити собі масштаби на більш конкретному прикладі, достатньо сказати, що на кожен значущий футбольний матч лише у Китаї гравці ставлять понад $1,4 млрд. Тож цілком логічно, що коли фігурують подібні суми, то існує ризик навмисного коригування результатів матчів.
З нелегальними ставками у світі активно борються. Однією з компаній, яка аналізує букмекерський ринок є Sportradar. Щороку вона відстежує 55 тисяч футбольних матчів та ставки, які на них робляться у 350 провідних конторах. За висновками фахівців цієї компанії, 1% матчів у світі є договірними – це близько 500 ігор на рік.
Зухвалі махінації
Активну боротьбу з підпільними тоталізаторами веде й Інтерпол. За його даними, цього року нелегальні ставки лише на один турнір – футбольний Євро-2016 – сягнули $650 млн. У ході операцій по боротьбі з нелегальними букмекерами інтерполівці затримали 4 тисячі осіб у різних куточках світу - Франції, Греції, Італії, Китаї, Малайзії та В'єтнамі.
За даними Міжнародної федерації асоціацій професійних футболістів (FIFPro), футболістам регулярно пропонують взяти участь у договірних матчах. Зокрема, у оприлюдненому на початку грудня щорічному звіті організацій йдеться про те, що 7,1% українських футболістів зізналися у тому, що їм надходили пропозиції взяти участь у договірних матчах.
Дехто навіть на це погодився і потрапив на лаву підсудних. Мова про двох гравців молодіжного складу харківського "Металіста" - Данила Соломаху та Руслана Ковтка, які у 2015 році "здали" гру юнацької першості України проти луцької "Волині", у якій їхній клуб поступився з рахунком 2:6. Проти них відкрили кримінальну справу, за якою футболістам загрожувало до трьох років позбавлення волі.
Гравці зізналися, що за потрібні результати вони отримували від $8 до $20 тис. У підсумку обидва відбулися легким переляком – суд врахував зізнання звинувачених та той факт, що вони майже два роки не отримували у "Металісті" зарплати та оштрафував Соломаху та Ковтка на 8,5 тис грн.
Загалом останнім часом у світі спалахнули десятки скандалів пов'язаних зі ставками та договірними матчами. Найгучніший з них стався у 2006 році у Італії та відомий, як "Моджігейт". За іменем генерального директора італійського "Ювентусу" Лучано Моджі, який за підкуп футболістів та суддів п'ять з половиною років відсидів у в'язниці.
Сам туринський клуб було переведено до другого дивізіону італійського футболу, а покарання також торкнулися інших команд – "Мілану", "Фіорентини" та "Дженоа".
Брудний теніс
Український тенісист Денис Молчанов
У епіцентрі скандалу опинився й відомий український тенісист Денис Молчанов. Підозру викликав програний ним минулого року матч на турнірі у США. Киянин поступився аргентинцю Августіну Велотті, який розташовувався значно нижче за нього у рейтингу та вважався аутсайдером. При цьому букмекери зафіксували дивний сплеск ставок на Велотті, на якого поставили майже $1 млн. Проте провину тенісистів довести ніхто так і не зміг.
Взагалі теніс вважається одним із найбрудніших у плані махінацій на тоталізаторі видів спорту. Так під час минулорічного турніру "Великого шолому" – Відкритого чемпіонату Австралії - світові ЗМІ оприлюднила інформацію про десятки договірних матчів, у яких брали участь провідні тенісисти.
У тому, що йому свого часу пропонували гроші за фіксований результат, зізнався навіть найкращий тенісист світу останніх років – серб Новак Джокович. Він повідомив, що йому обіцяли $200 тис у 2007 році під час "Кубку Кремля" у Москві, але дістали відмову.
Так чи інакше, репутація тенісу виявилася суттєво підірваною. Щоб її врятувати організатори турнірів вдаються до рішучих кроків та навіть погоджуються відмовитися від прибутків, які їм приносили рекламні контракти з букмекерами. Приміром, Відкритий чемпіонат Австралії більше не співпрацюватиме з найавторитетнішою у світі букмекерською конторою William Hill саме через минулорічний скандал, який затьмарив самі змагання.
Напрацьований авторитет
Реклама букмекерської компанії Bwin
Заради справедливості слід заначити, що порушення переважно стаються там, де працюють нелегальні тоталізатори. У "чистих" букмекерів напрацьований роками авторитет та загалом позитивний імідж.
Наприклад, британська компанія William Hill працює на ринку спортивних ставок понад 80 років. Її щорічний обіг складає $15,5 млрд доларів. Щодня вона приймає близько 1 млн ставок по всьому світу.
Обіг у понад $1 млрд мають й інші контори зі світовим іменем – Ladbrokes, Bet 365, Bet-at-home. Ростуть у них і молоді конкуренти.
Зареєстрована на Гібралтарі та створена лише 1997 року компанія Bwin на рік прокручує понад $600 млн. Таких результатів вона досягла передусім завдяки агресивній маркетинговій політиці. Логотип цієї компанії, напевне, відомий усім футбольним вболівальникам світу, адже вона була спонсором таких футбольних клубів, як "Реал", "Манчестер Юнайтед, "Баварія", "Ювентус" та "Марсель".
Український вимір
В Україні букмекерство з 2009 року заборонене, оскільки воно підпадає під визначення "гральний бізнес". При цьому слід зазначити, що наша країна далеко не єдина, де на ставки існує табу. Наприклад, вони заборонені у Бразилії та Китаї. А у США онлайн грати можна лише у одному штаті – Неваді.
В Україні букмекерські контори знайшли вихід за допомогою так званих лотерей-тото, які не підпадають під заборону та досить успішно продовжують функціонувати. По своїй суті лотереї-тото є тими ж замаскованими ставками, які легалізувалися у юридичному полі, адже від букмекерських контор операторів лотерей відрізняє лише назва.
Не виключено, що найближчим часом вони зможуть розвернутися на повну, адже Міністерство фінансів вже підготувало законопроект про легалізацію грального бізнесу.
Український спорт напряму зацікавлений в ухвалені цього закону, адже під час фінансової кризи він зіткнувся з гострою нестачею коштів. А букмекери навіть зараз охоче вкладають гроші. Скажімо, "Парі-матч" є генеральним спонсором футбольної Прем'єр-ліги, баскетбольної Суперліги та найсильнішого хокейного дивізіону України.
Favbet підтримував львівські "Карпати" та першу футбольну лігу, логотип Jojobet розташовувався на футболках луганської "Зорі", а "Марафон" – на формі київського "Динамо". А, скажімо, чемпіон світу з боксу Олександр Усик є обличчям лотереї-тото "Фаворит".
Тож однозначно сказати, що таке букмекерський бізнес – добро, чи зло, - складно. Поруч із глобальними загрозами він несе і масу позитивних моментів. Зрозуміло лише одне – вплив тоталізатора на світовий спорт – величезний.
- Актуальне
- Важливе