Андрій Піонтковський: Постріл у посла - це тільки початок оголошеного Росії джихаду

Експерт МГІМО (Московського державного інституту міжнародних відносин) при МЗС РФ зробив дивну та Грізну заяву щодо можливого ведення Росією війни в Україні за «сирійським сценарієм», включаючи масовані бомбардування.

Ми розуміємо, що божевільних, жириновців, фашистів у Росії дуже багато, але він як би охарактеризував можливий план дій, давно вже ми не чули від якихось більш-менш публічних людей подібних заяв.

На жаль, це ментальність більшості російського істеблішменту - цього сценарію їм дуже хочеться, вони його із задоволенням промовляють. Але заразом розуміють - Путін із тих божевільних, які божевільні, але мила НЕ їсть, - що така ескалація буде самогубною. І навіть не тому, що буде реакція Заходу - а вона буде, більш чи менш серйозною, навіть якщо Трамп буде продовжувати свій «медовий місяць» з Путіним. Але річ у тому, що Україну не можна злити.

Зараз пішли такі розмови, що, мовляв, Трамп зливає Україну. Україна - суб'єкт, що володіє власною армією. Чому в Кремлі відклали план Новоросії з 12 областями, ще коли по суті й не було ніякої української армії, чому цей сценарій був неможливий? Тому що рівень втрат, який буде завдано російським військам, неприйнятний для російського суспільства!

Це з'ясувалося навіть під час обмежених гібридних операцій на Донбасі. Ви ж пам'ятаєте, що відомості про російські втрати були найбільш секретними, людей до в'язниці саджали за перепости. Тому такого сценарію їм дуже хочеться, але вони розуміють, що Україна готова таку атаку відбити.

Ми просто боїмося, що, як casus belli, може бути використана чергова візитівка Яроша.

Але ж таких міні або навіть міді «гляйвіців» було хоч греблю гати. З останніх - терористи в Криму в серпні, після цього якісь гігантські маневри, яких не було з 1945 року з підключенням цивільних структур, цивільної оборони тощо. Це все вплив на західні держави, щоб вони натиснули на Київ і змусили прийняти путінську інтерпретацію Мінськ угод.

Але все ж залишається побоювання, що може статися щось подібне в ситуації в Сирії. Коли Путіну завдяки і масовій пропаганді, і дезінформації вдається переконати Захід у тому, що залишається тільки Башар і "ІДІЛ", мовляв, вибирайте.

Що ж ви хочете, якщо Трамп говорить, повторюючи вбиту йому кремлівською агентурою дурість, що Путін бореться з "ІДІЛ", тому, мовляв, потрібно відкинути всі дрібні розбіжності, об'єднавшись у спільній боротьбі. Ну ось така каша у нього в голові, що поробиш.

І в результаті це можна вважати такою чудовою, Найбільшою, зовнішньополітичною перемогою Кремля, вербуванням майбутнього президента Сполучених Штатів. Вербуванням у глибокому сенсі, не в тому сенсі, що він там кров'ю підписав якісь папери про співпрацю, а просто він щиро вірить у херню, яку він несе, у спільну боротьбі з "ІДІЛ".

Це і є Найвищий рівень вербування. Але ціна за це вербування і за те, що творить Путін - це ненависть 1,5 млрд сунітів у світі. І постріл у посла - це тільки початок оголошеного нам всім у Росії джихаду. І, звичайно, те, чого вони домагаються, відбудеться - розчарована зрадою Заходу сунітська молодь хлине з тої  самої Вільної Сирійської армії у більш радикальні структури.

Наскільки я розумію, ця пожежа може перекинутися і на російський Кавказ, і на Закавказзя. Ми розуміємо, що там і без того вистачає великих неприхильників Путіна.

Тим більше, якщо в світі суніти становлять 80% мусульманської умми, то в Російській Федерації - 95%. Вплутатися в дику тисячолітню релігійну війну на боці шиїтських меншин, причому веденого терористичними організаціями, такими як Хезболла, іранський Корпус вартових ісламської революції. Та й армія Асада - це найбільша Терористична організація. Про яких ще терористів говорити, якщо Асад вбив сотні тисяч людей Сирії. Сьогодні це терорист номер один у світі.

Але чому ж Путін замість цього посилає вірних кадировців туди?

Він, зокрема, і побоюється вірних кадировців. Якщо там цей 20-тисячний контингент із поліцією загрузне наполовину в релігійній війні, це тільки зміцнить позиції противників Кадирова.

Крім сирійської війни, є ще не менш важлива, але дещо забута справа - справа про вбивство Бориса Нємцова. Можна припустити, що нитки від вбивць ведуть до самого верху, зокрема до оточення Рамзана Кадирова.

Мені здається, останнє відео, які ми з моїм другом, режисером Мартинюком зробили днями, ставить остаточні крапки над «і», троє основні злочинці - це Путін, Золотов, Кадиров.

Фрагмент із фільму-розслідування про вбивство Бориса Нємцова. Автори - Андрій Піонтковський та Леонід Мартинюк:

«Голос за кадром: у кінці 2011 і початку 2012 років російська опозиція проводила в Москві багатотисячні мітинги і марші. Вимагала проведення чесних виборів до Державної Думи, і президента країни. «Злодій НЕ повинен сидіти в Кремлі!» Путін, серйозно злякавшись протестного руху, організовував у цей же час у відповідь акції.

Андрій Піонтковський: У лютому 2012 року ми з Нємцовим були запрошені Норвезьким парламентом для виступу в парламенті і для громадськості. Займався організацією нашого візиту наш старий друг, норвезький правозахисник Івар Амундсен. Коли він нас зустрічав, він сказав, що з нами дуже хоче зустрітися Ахмед Закаєв, і для цього він навіть спеціально прибув в Осло. Він нас попередив про те, що в готелі «Президент готель» вже цілий місяць постійно проживають бійці чеченського спецназу.

Голос 1 березня 2012 року депутат від «Справедливої ​​Росії» Ілля Пономарьов направив у Кремль і в МВС Росії запит з вимогою пояснити, з якою метою і з чиєї ініціативи в Москву прибули близько 800 бійців поліції з Чечні. За відомостями Пономарьова чеченських поліцейських ввезли в Москву після перших великих мітингів опозиції в грудні 2011 року, і тримають як засадний резерв.

Ахмед Закаєв: Сергія Удальцова і Олексія Навального, інкримінуючи їм якісь кримінальні звинувачення, необхідно посадити. Нємцова і Гаррі Каспарова - фізично ліквідувати. Виконання другої частини цього плану з фізичної ліквідації двох російських політиків доручалося Кадирову. Ця інформація до нас дійшла буквально через кілька днів, коли Путін із Золотовим побували в Чечні, і знаходилися там більше двох днів.

Андрій Піонтковський: Все-таки, ми поставилися до цього з певним скептицизмом, і тут сталося зовсім містична подія. Коли ми повернулися в готель, сиділи у мене в номері і обговорювали цю ситуацію, я включила російський канал, і що ж ви думаєте? На ньому в прямому ефірі виступав Володимир Володимирович Путін і розвивав свою цинічну теорію сакральних вбивств.

В. В. Путін: Що стосується провокацій на мітингах і так далі. Ті, про які ви сказали, вони дійсно хочуть якихось сутичок, і до цього всіляко підводять. Чи готові навіть самі принести когось у жертву і звинуватити в цьому владу. Я цю методику і тактику знаю, вони вже 10 років як намагаються її застосувати. Перш за все ті, хто за кордоном сидить. Точно вам кажу, це мені відомо! Навіть шукають так звану сакральну жертву з числа яких-небудь помітних людей. Самі грохнуть, вибачте, а потім будуть владу звинувачувати.

Борис Нємцов: Путін говорив про сакральну жертву. А я до цього ставлюся дуже серйозно. Тобто, якщо один з чекістів високопоставлених, - а чекістів колишніх не буває, - якому підпорядковані всі спецслужби, говорить про те, що готується замах на одного з лідерів опозиції, то це означає, що, по-перше, він має інформацію, про тому, що цей замах готується. По-друге, якщо він не запобігає подібному замаху, а у нього всі можливості для того, щоб його зупинити, є, це означає, що він його і організував. Тому якщо щось трапиться, в тому числі з членами оргкомітету, то ви повинні знати, хто власне все це і організував».

А що рухало організаторами злочину? Особиста ненависть, страх перед Нємцовим? Адже мав бути той чи інший мотив.

Основним замовником був Путін. Ненависть, звичайно. Нємцов дуже різко виступав проти нього. Багатьом нагадують знамениту фразу Нємцова по телебаченню, до речі, українському, сказану за два дні до вбивства: «Путін еб ... ся».

У середовищі кримінальників, - Путіна ж виховував кримінальник-рецидивіст Льоня-самбіст у підворіттях Петербурга - така образа вважається смертельною образою. Але річ не в цьому. Був прагматичний факт. Ви ж пам'ятаєте, які три - на жаль, третя вже були похорони Нємцова - три потужних антивоєнних демонстрації були організовані в Москві 2014 і 2015 років.

І тепер уже озираючись, з теперішнього часу, ми можемо сказати, що величезна роль, як організатора, належала Нємцову. Він один міг розмовляти з усіма: і з лібералами, і з націоналістами, і з лівими - був такий об'єднуючою фігурою антивоєнного руху.

А яка може бути теперішня роль Навального? Він має досить потужну підтримку, але в Росії діє виборчий принцип Януковича: у кого під контролем ЦВК, той, хто рахує голоси, той і переміг.

Товариш Сталін говорив про це ще набагато раніше Януковича: «Не важливо, як вони голосують, важливо, як ми підраховуємо». Так що не піднімайте свого донецького кримінальника до такого високого рівня лиходійства. Ми пам'ятаємо, як себе вів Навальний під час війни з Грузією, вимагаючи бомбити «гризунів», як він свій кримський бутерброд весь час дожовує.

Але зараз він грає як би позитивну роль. Але річ навіть не в особистості Навального, адже завдання майбутнього Росії - це не заміна поганого царя Путіна на доброго царя Навального, а ліквідація посади царя.

Якщо людина з такими - як я називаю - імперськими тарганами, отримає ту владу, яка дається хоча б суперпрезидентською нинішньою російською Конституцією, я вважаю, це дуже небезпечно. Це призведе, можливо, до тих самих рецидивів на пострадянському просторі.