Додон в Москві: місія нездійсненна

Новий президент Молдови Ігор Додон сьогодні у російській столиці. Зустрічається зі своїм колегою Володимиром Путіним та іншими керівниками Росії, вислуховує запевнення щодо необхідності розвитку міждержавних зв'язків, говорить про повернення до стратегічного партнерства.

Особливої сенсації в цих заявах немає. Ігор Додон - проросійський політик. У Кремлі вже давно зробили ставку на нього і його Соціалістичну партію як на головну силу у боротьбі з європейським курсом Молдови. Саме ця підтримка допомогла Додону перемогти на виборах президента країни.

Але посада президента Молдови - це ще не влада. Молдова - класична парламентська республіка. Її президент не може звільнити не те що міністра, навіть главу дипломатичного представництва без згоди уряду.

Після обрання Додона президентом парламент відібрав у глави держави можливість формування силових структур. Так що Путін приймає в Москві швидше "молдавську королеву", ніж керівника суверенної держави. Але це не означає, що Додон не може прийти до влади. Може.

Для цього його партії потрібно перемогти на парламентських виборах і сформувати новий уряд країни. І тоді Додон стане справжнім господарем ситуації. Однак для цього він повинен довести молдаванам, що виконує свої обіцянки. Звичайному громадянину ніколи розбиратися, у кого влади більше. Він обрав президента, щоб йому краще жилося. Щоб вирішувалися проблеми країни.

Путін може допомогти Додону. По-перше - грошима. Якщо Росія зніме бар'єри на шляху молдавської продукції, це допоможе у подоланні економічних проблем. Однак уряд може записати такий успіх до свого активу - та й домовлятися потрібно буде не з Додоном, а із міністрами з проєвропейського альянсу.

По-друге, рішенням проблеми Придністров'я. Якщо Додону вдасться запропонувати серйозний план інтеграції окупованої території, це може продемонструвати його політичну ефективність. Однак чи погодиться Москва пожертвувати своїм анклавом на кордонах України та Молдови заради успіху Додона?

Поки що Додон відстоював ідею федералізації країни - за донбаським зразком. Але тепер він - президент країни. А федералізація за російським сценарієм - це дорога не тільки до втрати суверенної державності, а й до втрати влади.

Можна обрати проросійського кандидата президентом. Але допомогти йому, коли він при владі - завдання, яке не так легко виконати. У грудні 2013 роки я вже писав, що 3 мільярди, які Путін "позичив" Януковичу - це останні гроші, які російський президент витратить на забаганки своїх союзників. З того часу економічна ситуація в Росії тільки погіршувалася.