Без НАТО та ЄС. 7 причин, чому нейтралітет небезпечний для України

Нинішній рік буде важким для України через те, що наші західні партнери все більше будуть прагнути перейти від конфліктних відносин з Росією до "конструктиву" шляхом здачі українських інтересів. Все більшої ваги на Заході набирають політики, для яких бізнес з РФ важливіший за безпекові загрози, які Кремль створив анексувавши Крим та окупувавши частину Донбасу.

Загравання з нейтралітетом

Проблема в тому, що Україна - не фінальний рубіж. "Російська велич" чухається і для її заспокоєння потрібне протистояння - якщо не в Україні, то на Балканах, у країнах Балтії чи іншому регіоні. Європейські еліти прагнуть розтягнути в часі іллюзію існування в мирному контексті, проте реально їхні країни вже перебувають у стані гібридної війни з Росією.

Україні в цьому протистоянні пропонується обрати нейтралітет, який на практиці має бути зафіксований у відмові від євроінтеграції та курсу на приєднання до НАТО. Популяризатори подібних кроків вважають, що це "умиротворить" Москву і в кінцевому результаті навіть призведе до повернення Києвом контролю над окупованими територіями (але не Кримом).

Особливо небезпечно, що ці ідеї пропонують не лише західні партнери, а й самі українці. Яскравий приклад - стаття Віктора Пінчука для Wall Street Journal, але вона була не єдина за останні кілька тижнів. В українському експертному середовищі розгорілася чимала дискусія щодо правильності таких підходів і питання, чи варто взагалі піднімати тему нейтралітету.

Як зазначає аналітик Інституту світової політики (ІСП) Микола Бєлєсков, публікація таких статей, як колонка Пінчука в правому авторитетному журналі сигналізує американському істеблішменту, що в принципі Україна й сама не проти оголосити нейтралітет. Але взагалі то це чи не найгірший сценарій, який ми можемо обрати. Бо, як відзначив старший науковий співробітник ІСП Леонід Літра, нейтралітет в українському контексті означає капітуляцію. Це якщо коротко.

З дослідження Інституту світової політики (співавторами якого були Бєлєсков та Літра) випливає, що існує сім причин, через які нейтралітет як модель безпеки не підходить Україні.

1. Відсутність гарантій з боку Росії

Історія з Будапештським меморандумом - гарний приклад, як у Кремлі можуть наплювати на будь-які свої гарантії. Більше того, за оновленою версією від Лаврова, це Україна порушила меморандум.

"Українські путчисти самі грубим чином порушили положення Будапештського протоколу про необхідність свято поважати суверенітет і територіальну цілісність української держави", - сказав голова російського МЗС на своїй прес-конференції, відповідаючи на питання кореспондента УНІАН Романа Цимбалюка.

Нейтральний статус України дозволить Росії уникнути відповідальності за агресію, повернути доступ до західних ресурсів, зменшить увагу Заходу до проблематики України, а отже, створить умови для відновлення агресивних дій, стверджують автори дослідження ІСП.

2. Відсутність підтримки населення

Соціологічні опитування свідчать, що проголошення нейтрального чи позаблокового статусу України підтримує до 25% опитаних. Зокрема, про це говорять дані, отримані Центром Разумкова.

КМІС опитував українців минулого року щодо напрямків інтеграції. Отримані дані свідчать, що тих, хто одночасно проти ЄС і Митного союзу - 30%.

В ІСП роблять висновок, що проголошення нейтрального статусу українською владою може викликати не лише розкол всередині суспільства, але й внутрішньополітичну кризу. Більшість населення підтримує вступ до ЄС і НАТО.

3. Позаблоковість не попередила російську агресію

У 2010-2014 роках Україна проводила політику позаблоковості. Статус був закріплений на рівні закону. При цьому Україна додаткових гарантій безпеки не мала від провідних регіональних і глобальних гравців.

До того ж Кремль зберіг важелі впливу на Україну, пролонгувавши присутність Чорноморського флоту в Криму (що було б неможливо у випадку нейтрального статусу України, який вимагав би виведення усіх іноземних військових частин з її території).

Разом ці фактори не лише не попередили агресію РФ, а й створили ще сприятливіші умови для неї. За словами Леоніда Літри, ідея про те, що проголошення нейтрального статусу і відмова від євроатлантичної інтеграції з боку України зможе задовольнити РФ і припинить її агресію - це сплутування причинно-наслідкових зв’язків.

4. Нейтралітет не припинить російську агресію

"У Росії інші цілі. Вони в першу чергу стосуються контролю над Україною і ніяк не пов'язані з нейтралітетом", - відзначив Леонід Літра. Росія домагається федералізації, виборів на підконтрольних їй територіях, збереження контролю над окупованим Кримом та частиною Донбасу, а через них - над рештою України. Усе це ніяк не пов'язано з нейтралітетом.

За словами аналітика, це підтверджує досвід сусідньої Молдови. Країна в 1994 році записала нейтралітет в конституцію. "Це було націлено на те, щоб вивести російські війська з Придністров'я. Але пройшло більше 20 років і це не дало жодного ефекту", - говорить Літра.

У лютому 2014 року Кремль вичерпав усі невоєнні засоби впливу на Україну - торгові війни, газовий шантаж, підкуп. Як наслідок він перейшов до військової агресії.

"Зовнішня політика Росії переживає кризу інструментарію. Як наслідок можна говорити про мілітаризацію зовнішньої політики РФ. І це проявляється чим далі, тим більше", - відзначив Микола Бєлєсков. За три роки з початку агресії Росія перейшла до створення військової інфраструктури на кордонах із Україною та мілітаризації анексованого Криму і окупованих частин Донецької і Луганської областей.

"Можна легко прогнозувати, що погроза застосування воєнної сили буде залишатися чи не єдиним дієвим інструментом, на які буде покладатися РФ. Тому проголошення нейтралітету позбавлене будь-якого сенсу", - сказав Бєлєсков.

5. Нейтральна Україна залишиться без зовнішньої допомоги на оборонні потреби

Коли держава проголошує нейтральний статус це означає, що вона не отримує військову допомогу. Гіпотетично, пояснює Бєлєсков, США можуть сказати, що задля того, аби не підривати нейтральний статус і не викликати занепокоєння інший зацікавлених країн, вони не будуть постачати Україні озброєння, проводити тренування військових тощо.

На даний час Україна є одним з найбільших одержувачів іноземної допомоги на оборонні потреби з боку США, нагадується в дослідженні ІСП. За перші два роки від початку російської агресії Україна отримала від США $760 млн на програми безпеки та оборони.

6. Історичний досвід доводить неефективність нейтралітету

Проголошення нейтрального статусу такими країнами, як Бельгія, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, протягом Другої світової війни не допомогло їм уникнути агресії та були окуповані. А Швеція і Швейцарія були змушені модифікувати свою зовнішню політику задля її відповідності інтересам III Рейху, нагадується в дослідженні. "Нейтральний статус був лише на папері", - нагадує Літра.

До речі останні тенденції в Європі - це відхід від жорсткого дотримання нейтрального статусу і посилення взаємодії з НАТО та ЄС. В першу чергу це стосується Швеції та Фінляндії. В останній, зокрема, зростає кількістиь прихильників вступу до Північноатлантичного альянсу, особливо після провокативних польотів російських літаків над Балтійським морем та появи там російських же субмарин.

7. Нейтралітет не має сенсу, бо Україна лишається в зоні інтересів РФ

Нейтралітет має сенс лише тоді, коли нейтральна держава знаходиться за межами інтересів агресора. Це підтверджує досвід Швеції і Швейцарії протягом Другої світової війни і таких країн, як Фінляндія, Австрія, Швеція, Швейцарія протягом холодної війни, відзначається в дослідженні.

Україна - одна з головних цілей росіян. Теза "без України нема імперії" досі на порядку денному, а отже нас не залишать в спокої. Тож перехід до нейтрального статусу означатиме не нормалізацію відносин з Росією, а втрату Україною міжнародної суб’єктності.

"Односторонній нейтралітет без гарантій не дає очікуваного результату. Але навіть якщо йдеться про нейтралітет, який дається з гарантіями, то від Росії не можна очікувати дотримання цих гарантій", - резюмував Леонід Літра.

Статус "моя хата скраю" небезпечний, бо фактично Україна лишається сам-на-сам з Росією, яка веде з нами війну. А хіба можна лишатися нейтральним, коли тебе б'ють?