28 чи 34. Як хитатиме курс долара в 2017

Не дивлячись на бравурні обіцянки уряду щодо неминучого економічного зростання, рік починається не найкращим чином для гривні, що для більшості українців є термометром економічних проблем. Які подальші перспективи курсу національної валюти?

Насамперед, поглянемо, чи існують об’єктивні причини для нинішньої девальвації, чи це лише тимчасова спекуляція.

Ключовим індикатором того, що курс має поточне рівноважне значення, є платіжний баланс. Основною статтею в ньому для України є баланс експорту та імпорту товарів і послуг, який вказує на співвідношення того, що ми даємо світу у вигляді експорту, і того, що беремо, у вигляді імпорту. Якщо береш більше, ніж даєш, то живеш в кредит.

Негативний баланс тисне на курс гривні, адже перекриватися він має іноземними інвестиціями чи кредитами в країну, а в нашому випадку в поточних умовах невизначеності цей потік є мінімальним, тож рятівником останньої надії виступає хіба що МВФ, а також витрачання золотовалютних резервів НБУ.

Національний банк ще не оголосив офіційну статистику за грудень 2016 року, але цифри за 11 місяців вже є достатніми для висновків

Бачимо, що в 2013 році гривня була приречена на девальвацію, відтермінувати яку тодішня влада намагалася витрачанням валютних резервів і пошуком підтримки у північного сусіда, що врешті решт і стало базою для Майдану.

Стрімка відкладена раніше девальвація гривні 2014 року призвела до скорочення дефіциту, а в 2015 році його було зведено вже до мінімальних величин,  що дозволило українцям в останній рік згадати про стабільність національної одиниці.

Та ось в 2016 році ситуація відносно 2015 року вже досить суттєво погіршилася, що означає додатковий тиск на курс валюти. До цього додається такий притаманний нашій країні фактор як «освоєння бюджету», коли в грудні різко зростають витрати розпорядників бюджетних коштів для «добору» до бюджетних цифр.

Ще одним потужним фактором тиску на валютний ринок стала націоналізація Приватбанку. Штурм банкоматів та відтік депозитів фактично «закриваються» друком нових грошей. Адже в капітал нового державного банку було внесено облігації внутрішньої державної позики, але вже кілька разів НБУ монетизував їх, викуповуючи в банку, фактично додаючи гривню в обіг.

Статистика демонструє потужне зростання грошової бази і готівки в обігу саме в грудні 2016 року:

Бачимо, що основна частина зростання наявних в обігу грошей прийшлася саме на грудень 2016 року. І цей фактор є визначальним для динаміки курсу в грудні й січні.

Чого ж чекати далі? Зрадофіли та «свідки апокаліпсису» малюють тривожні часи для української гривні, пророкуючи подальше стрімке падіння курсу. Проте існує цілий ряд факторів, які можуть ту ж таки гривню підтримати, а саме:

• Зростають ціни на сировинних ринках, зокрема на чорні метали, продукцію хімічної промисловості; не дивлячись на рекордний врожай, відносно високими є ціни на пшеницю; тому є очікування й сподівання на ріст експорту і валютної виручки
• Є сподівання на прихід чергового траншу МВФ у лютому
• Чистка банківської системи пережила найбурхливіші часи, що зменшує ймовірність паніки від банкопаду в 2017 році
• Платіжний баланс не є критично розбалансованим; порівняно з минулим поточний дефіцит не такий, що загрожує потужною девальвацією

Втім, є й фактори, які можуть внести розлад у курсову стабільність, а саме:

• Фактор Приватбанку ще «не відіграв», тобто в разі відтоку коштів з нього, видача коштів вкладникам відбуватиметься фактично за рахунок емісії, яка потраплятиме на валютний ринок
• Жорсткі вимоги МВФ щодо ринку землі і пенсійної реформи, що навряд чи знайдуть достатньо голосів у популістичному українському парламенті, не дозволять розраховувати на додаткові транші кредитів після лютого
• Політична ситуація в світі складається проти України, а це, в свою чергу, тисне і на економічну співпрацю, що може позначатися як на експортних квотах, так і формувати додаткові негативні очікування щодо надійності гривні
• Наша економіка квола і слабка, невеликий негатив спричиняє в ній цілі землетруси

Відповідно до озвучених факторів, можна назвати 2 прогнози для курсу гривні.

Прогноз 1. Помірно-оптимістичний

В 2017 році не буде якихось надважких негативів для економіки з боку зовнішніх ринків. Почнеться відновлення банківської системи. Націоналізація Приватбанку не призведе до стрімкого відпливу депозитів і рахунків, тож емісія під ці цілі задля виконання зобов’язань банку буде помірною. Україна отримає у лютому черговий транш кредиту МВФ. В цьому разі матимемо економічний ріст в розмірі 2-3% до 2016 року і помірну девальвацію:

• Січень-березень – висока турбулентність курсу із знаходженням в коридорі 27–29 грн на міжбанківському ринку.
• Квітень – вересень - відносна курсова стабільність, можливо, навіть короткочасне укріплення гривні до рівнів 26–27,5 грн за долар
• Жовтень - грудень – сезонне погіршення сальдо платіжного балансу і зниження курсу до рівня 28,5-30 грн за долар

Прогноз 2. Негативні «чорні лебеді»

Навряд чи на Україну впаде дощ інвестицій або країна вразить надпотужними реформами. В той же час рівень напруги й розчарувань є досить великим, а населення занадто готове для сценаріїв апокаліпсису, аби через кожну погану новину за звичкою не йти купувати долари.

Відповідно в разі зниження на світових сировинних ринках, що є ринком збуту для українського експорту, загострення внутрішньополітичної ситуації, значних потребах в докапіталізації державних банків чи інших непередбачуваних негативних подій курсова динаміка може бути й іншою, а саме:

• Січень – березень – 28-30 грн за долар на фоні безпомічності НБУ в якості регулятора
• Квітень – вересень – 28-30 грн за долар як відображення відносної хиткої стабільності
• Жовтень – грудень – 31-34 грн за долар; девальвація як вимушена міра, що відображає неможливість компенсувати негативний торгівельний баланс припливом інвестицій і кредитів

Підсумовуючи зазначений аналіз, хочеться засвідчити, що принаймні на даний момент стан економіки не містить передумов для значної девальвації. Так, платіжний баланс має негативне сальдо, але він не є значним і може бути компенсований або незначною девальвацією, або частково за рахунок продажу резервів НБУ.

Економіка подає ознаки нехай незначного, але зростання кілька кварталів поспіль. Чистка банківської системи і вивід з ринку проблемних банків переважно закінчено. Тому без нових потужних чинників є підстави сподіватися на помірно-оптимістичний сценарій помірної в умовах України девальвації.

В будь-якому разі не варто підкорятися інстинктам натовпу, зберігаючи критичне ставлення, адже люди, які штурмують обмінні пункти і банкомати, рідко можуть похвалитися економічними досягненнями від такої поведінки.

Незважаючи на мляві темпи реформ, ми все ж не маємо й шаленого популізму на рівні бюджетної  політики, знижуються темпи інфляції, є надія на поступове зростання довіри до банківської системи.

Тож розраховуємо на те, що на кінець 2017 року відповідно до помірного оптимізму побачимо курс в межах 30 гривень за долар.

Олексій Геращенко, економіст. Автор книги "Економіка ХХІ"