Діагноз - споживацтво. Три прості способи, як менше вбивати нашу планету

Екологи та еко-активісти вже давно б'ють на сполох. За оцінками ООН, проблема зміни клімату - друга за важливістю після глобальної проблеми тероризму. Під загрозою опинилася дуже велика кількість людей, які живуть і в помірному кліматичному поясі, і в більш екстремальних погодних умовах – в екваторіальному поясі чи біля пустель. 

Координаторка програми "Зміни клімату і енергетична політика" Фонду Г. Бьолля в Україні Оксана Алієва зазначає, що на тих територіях вже зараз менше доступу до водних ресурсів і менше можливості для виробництва сільськогосподарської продукції. Очевидно, що за таких умов буде голод, а там, де голод, буде війна.

"Якщо людство буде і далі рухатися в такому напрямку, температура збільшиться на 4 градуси, і умови життя більшості людства стануть настільки некомфортними, що можна буде сказати "Прощавай, людино!". Змістяться полюси, погодні умови будуть іншими, підійметься рівень світового океану і величезна кількість великих міст опиняться під водою: Лондон, Сідней, Нью-Йорк тощо", - розповідає керівниця юридичного відділу МБО "Екологія-Право-Людина" Ольга Мелень-Забрамна.

Серед інших даних, які давно перестали бути фантастикою та перетворилися на прогнози, - повне зникнення таких держав як Таїланд, Філіппіни, Палау.

У Голландії 60% економіки буде поховано, якщо температура підійметься лише на 2 градуси, адже ці підприємства залежать від рівня моря. 

Очевидно, що без зміни нашого способу життя нічого не зміниться. Вчені продовжують вигадувати, як нівелювати шкоду від життєдіяльності людства.

Наприклад, можна розприскувати в атмосферу двоокис сірки, що відбиває космічне сонячне випромінювання, щоб температура не піднімалася. Але це лише виправдовує той спосіб життя, який ми ведемо.

Як дати шанс на життя людству ще на кілька десятків років

За словами Оксани Алієвої є багато підходів, як зменшити наш вплив на довкілля на побутовому рівні.

Сортування сміття і економне споживання водних та енергетичних ресурсів є №1 у даному списку. Особливо, що стосується енергетичних ресурсів.

На сьогоднішній день в Україні близько 76% викидів парникових газів досі спричиняються енергетичним сектором. І дуже важливою залишається роль держави. Адже пересічний громадянин не може на своєму рівні зменшити обсяг споживання енергетичних ресурсів коксохімічною та металургійною галузями. А вони є найбільшими споживачами вугілля.

Хочу виокремити 3 речі, які є дуже важливими і не потребують занадто великих зусиль, щоби їх втілювати.

1. Менше речей

Зараз наше суспільство споживацьке. Споживацтво – досить грубе слово, але воно дуже чітко описує ситуацію. Керуючись новими трендами та модою, люди, які отримують більші прибутки, постійно купують новий одяг.

Нас на це спрямовує і зовнішня реклама. Індустрія працює на те, щоб ми весь час купували, адже вони весь час виготовляють нове. І треба замислюватись, а чи нам треба речі, які ми купуємо. 

Якщо піти далі, то треба замислюватись, чи можемо ми зробити це в інший спосіб. 

Ми можемо купувати кулінарію в магазині у власний багаторазовий судок. Можемо купувати продукти харчування місцевого виробництва. Це означає, що в їхній ланцюг виробництва було закладено менше енергетичних ресурсів, адже їх не треба було далеко везти. Це вже зменшуватиме негативний вплив на навколишнє середовище, клімат.

Можна обрати не продукти в упаковці, а продукти на вагу. Чим більше ми будемо так робити, тим більше наш ринок буде готовим до такої поведінки споживачів.

У супермаркетах більшою мірою фасовані продукти. Але треба звертати увагу на маркування, дивитися, чи підлягає тара вторинній переробці.Проста пластикова пляшка підлягає переробці. Можна знайти біля свого будинку пункт прийому вторинної сировини і принести її.

Те ж стосується багатьох плівок, вони також можуть перероблятися. Тільки треба дивитись на маркування і шукати пункт прийому.

Щодо металевої тари, то тут легше: для металу більше пунктів прийому, і він легше піддається переробці. Я би намагалася утриматися від пластику і матеріалів, які походять від пластмаси, бо вони є продуктом нафтопереробки.

Саме виробництво нафтопродуктів більш шкідливе. І при транспортуванні металу не відбувається великих і шкідливих розливів, як з нафтою.

2. Транспорт

У містах значний вплив на довкілля спричиняють пересувні джерела забруднення – автомобілі. Ми не маємо зараз того рівня розуміння, що автівка – не найвище благо. Бо в наших українських реаліях нормальної альтернативи не існує.

Немає нормальної системи громадського транспорту, немає відокремлених смуг для пересування громадського транспорту (у Києві їх 17, але вони більшою мірою запарковані автівками). А зміщення автомобілецентризму до пішоходоцентризму є головним. 

У Західній Європі понад 50% мобільності пересувань забезпечується двома видами транспорту: пішохідний транспорт і велосипед. Ми ж зараз навіть не розглядаємо пішохода як вид мобільності. Адже найдоступніше для людини – це пройтися пішки.

Коли йдеться про транспортну інфраструктуру, то саме в пішохідну ми маємо вкладати найбільше. Потрібно ремонтувати не тільки дорожні покриття, а й пішохідні доріжки, робити велодоріжки. Я теж із задоволенням їздила б у Києві велосипедом, але на сьогодні це можуть дозволити собі тільки дуже ідейні люди і досвідчені велосипедисти, які впевнені у своїй безпеці.

Також доцільно говорити про громадський транспорт. Він перевозить набагато більше людей. Окрім цього, він може бути з нульовим рівнем викидів, бо є електричний: трамваї, тролейбуси.

У світі вже давно використовують автобуси з електричними двигунами. Так, ця електрика теж не береться нізвідки. В Україні це досі вугільна і атомна генерація, але, пересуваючись містом на трамваї, ми не спричиняємо додаткових викидів СО₂.

3. Підхід до харчування

Один з фільмів цьогорічної програми Docudays.UA – "Велика рогата змова" – розповідає про тваринництво. За різними оцінками тваринництво викидає від 30 до 50% парникових газів в різних регіонах. Але ця тема замовчується. Чому? Бо наша реклама багато уваги приділяє саме продуктам тваринницького походження: йогуртам, сиркам, сосискам, ковбаскам.

Я щось не бачила, щоб хтось рекламував броколі. Бо броколі не потребує додаткової переробки. Тут немає 20 кроків доданої вартості, де на кожному етапі кожен елемент цієї корпоративної системи міг би заробити.

Також ви не побачите, щоб великі природоохоронні організації активно пропагували веганський спосіб життя. Вони підтримуються певною групою населення, яка включає в себе в тому числі і м’ясоїдів, які приділяють питанням збереження довкілля дуже багато уваги. Тож вони не хочуть загубити цей прошарок населення.

Але сам процес виробництва продуктів тваринного походження спричиняє дуже багато забруднення. Треба багато води, щоб виростити худобу, велика територія. Окрім цього, корови продукують дуже багато метану. Цей парниковий газ є в 80 разів більш агресивним, ніж СО₂. Тому велика рогата худоба спричиняє найбільшу шкоду.

Щодо птахофабрик, по-перше, птахи утримуються в жахливих умовах по 30-40 особин – це етичний момент. А по-друге, існує проблема, як утилізувати послід. Так, будують біогазові установки, збирають цей газ від пташиного посліду. Але що далі з цим робити, ще не придумали.

Оточуюче населення потерпає від смороду, до того ж існує проблема забруднення ґрунтових вод. 

Звісно, зміна дієти харчування змушує людей виходити з зони комфорту і відмовлятися від чогось, до чого вони звикли. Тому я би радила змінювати свої звички потроху. Наприклад, зробити вівторок і п’ятницю днями без м'ясних продуктів. Це підійде для людей, які готові до змін, але кардинальні зміни їх лякають. 

10 людей, які завтра відмовляться від автівок і м'яса назавжди, дорівнюють 30 іншим, які відмовляться від цього на певні дні свого життя. Наслідок буде однаковим. Але чим більше людей почнуть над цим замислюватись, чим більше людей почнуть показувати своїм прикладом, що це не коштує надприродних зусиль, і буде більше прибічників цієї справи. 

Такі зміни потрібно впроваджувати, щоб принаймні через кілька років наше суспільство було готове до якихось більш рішучих дій. 

Тому ми маємо доносити інформацію і змінювати свій споживацький спосіб життя, а краще – робити дії на підтримку довкілля: висаджувати дерева, займатися урбаністичним садівництвом, створювати спільні простори для вирощування продуктів харчування.