live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Сміятись і за годину повіситись. Чому щасливі люди вбивають себе

Як депресія раптово вбиває щасливих на вигляд людей та чому це хвороба, а не просто "поганий настрій"

На цьому ролику - відомий музикант Честер Беннінгтон. Він виглядає цілком щасливим: грається з дітьми, сміється та жартує. Через 36 годин чоловік повіситься.

Честер тривалий час лікувався від алкогольної та наркотичної залежностей, потерпав від депресії. Водночас у нього був досить міцний шлюб, він виховував шістьох дітей та дуже любив свою сім’ю.

Невдовзі після смерті Честера Талінда дружина опублікувала в своєму Twitter відеоролик, який зняла за 36 годин до смерті чоловіка. Ніщо не говорить про те, що через день Честер вб'є себе.

"Мій наступний твіт - найособистіший, який я коли-небудь писала. Я показую його для того, щоб ви знали, що у депресії немає обличчя або настрою. Це - те, як депресія виглядає за 36 годин до смерті людини. Він дуже сильно любив нас, і ми дуже сильно любили його”, - написала Талінда.

У депресії немає обличчя

Слідом за цим відео користувачі соцмереж масово почали викладати особисті фото та історії з хештегом #faceofdepression. Багато хто в своїх постах вперше зізнавались рідним та друзям, як їм було погано. Інші - вперше зізнавались собі та просили про допомогу.

Багато родичів публікували усміхнені фото своїх рідних за тиждень, день та навіть кілька годин до їх самогубства.

Ця дівчина розповіла, що в 14 років зізналась психологу у намірах піти з життя. На що лікар відповів: "Ти не схожа на самогубцю".

"Я пам'ятаю, як лікар сказав мені це. Я пам'ятаю свою розгубленість після цих слів. А як я маю виглядати? В одній руці тримати упаковку таблеток, а в іншій - передсмертну записку?"

Дівчина стверджує, що і на першому, і на другому фото - вона готова до самогубства.

У кожного є своя історія. Але на більшості світлин - щасливі, на перший погляд, люди. Неможливо здогадатися, що людина страждає на депресію і незабаром спробує себе вбити.

Автори постів закликають людей не вірити зовнішності, адже не всі під час хвороби виглядають жалюгідними та безпомічними. Принаймні, на людях.

На цьому фото - щасливий усміхнений хлопець. Через годину він сяде за комп’ютер та вивчатиме як правильно вішатись. Через два дні зробить усе точно за інструкцією.

Люди розповідають, як важко їм вдавалось жити "нормальним" житям: ходити на роботу, вчитись, зустрічатись з друзями та старатись, аби ніхто не помітив, що щось не так.

Тим, хто таки наважувався розповісти друзям про свої проблеми, часто говорили: "Це просто поганий настрій. З’їж морозиво, піди на дискотеку, познайомся з хлопцем і все мине”.

Учасники акції діляться, як їм доводилося приховувати свої переживання і посміхатися, щоб ніхто не здогадався про їхню хворобу. А також закликають ставитися до депресії всерйоз, а не як до браку уваги або примхи.

"Я могла розплакатись через холодну каву..."

Ліна Квітка - ілюстраторка та волонтерка, розповідає: вперше, що таке депресія, вона зрозуміла кілька років тому. У дівчини почався новий період в житті - вона розлучилась, почала жити сама, знайшла нову роботу та з’явились нові стосунки.

Саме через нового хлопця у Ліни почались перші істерики. Коханий контролював кожен крок дівчини, не дозволяв їй зустрічатись з друзями, стежив за нею та морально тиснув. Після цього Ліна могла розплакатись через холодну каву або інші дрібниці. Згодом перестала нормально їсти.

"Я зрозуміла, що тут щось не так, коли одного дня на роботі начальник взяв мене за руку, відвів у куток і відкрито запитав, що зі мною відбувається. Сказав, що я сильно схудла і взагалі не схожа на ту людину, яку він півроку тому взяв на роботу", - розповіла Ліна.

Розмова з шефом допомогла дівчині зібрати волю в кулак та виставити хлопця за двері. Це дало перші результати. Також Ліну рятувало волонтерство. Адже постійний рух, шалений темп переїздів та купа людей довкола тримали на поверхні і не давали скотитися в глибоку депресію.

За допомогою Ліна не зверталась. Раніше її відвертість часто обертали проти неї, тож наступити на ті ж самі граблі було страшно. Друзям почала розповідати, лише коли потрохи отямилась від усього і робила це дуже акуратно. 

Як говорить Ліна, реакція була різною: хтось був просто жилеткою - давав виговоритись і уважно слухав. Інші говорили, що це не так страшно і є серйозніші проблеми.

В основному переводили стрілки на те, що це не настільки серйозно, як я це описую. Думаю, більшості просто здавалося, що я перебільшую чи привертаю до себе увагу

Зрозуміти, що людині насправді дуже погано - складно, а інколи навіть не можливо, вважає Ліна. Однак закликає уважно прислухатись до рідних, якщо вони вирішили щось вам розповісти - сприймати це треба всерйоз.

"Але обличчя в депресії дійсно немає. Друг, що допомагав мені з переїздом, сміявся, пив каву, взяв до себе мою кицьку, коли я не мала змоги лишати її в квартирі, а одного дня просто застрелився. Він був спокійним на вигляд і поводив себе так, наче все нормально. Інколи помітити дуже складно. Інколи запитати "В тебе все добре?" недостатньо, бо не всі готові чесно розказати про свої проблеми. Думаю, що важливо говорити і слухати. І робити це щиро, а не щоб заспокоїти свою совість", - переконана дівчина.

Депресія - це не просто поганий настрій

Психолог Дмитро Ткачук-Туркевич переконує, що від депресії не застрахований ніхто. Це не фізичне захворювання, його набагато важче зрозуміти та визначити, ніж, наприклад, виразку шлунку.

Однак люди плутають відчуття депресії та, власне, саму хворобу. Кожен у своєму житті часто відчуває себе погано. Звільнення з роботи, конфлікти чи погана погода: причин для поганого настрою є тисячі. Але згодом все налагоджується і знову стає все на свої місця.

У випадку із депресією - це зовсім не так. Вона не проходить, тому що ви цього захотіли. Вона заважає жити і ті речі, які колись приносили вам задоволення - більше не тішать.

"Одна з головних ознак депресії - це відсутність радості. Коли має бути радісно, а все одно сумно. Речі, які раніше приносили задоволення - більше не тішать. І такий стан продовжується досить довго - місяць, два. Тоді це точно не відсутність вітамінів та осіння хандра. Це щось серйозніше", - говорить психолог.

Депресія часто може супроводжуватись різними симптомами: втрата апетиту, відсутність інтересу до будь чого, хвороблива втома та безсоння. Окрім того існує і так звана "прихована депресія".

Коли людина старається переконувати себе у тому, що все гаразд, триматись та жити загалом активно. Але починає відмовлятись від свого звичного способу життя. Наприклад, зменшувати кількість їжі або починає їсти лише певні види продуктів, бо чомусь впевнена, що так треба.

Остаточної відповіді, що ж таки викликає депресію - немає. За словами психолога, її можуть провокувати різні зовнішні чинники. Наприклад, погані стосунки в сім'ї або робота, яка морально виснажує.

Також немає діагностичного інструменту, щоб визначити, де і коли проявиться хвороба. Через те, що симптоми цієї хвороби нематеріальні, багато хто виглядає добре, однак насправді бореться сам із собою.

У мене щось "недобре з головою"

“Я ніколи не вважала свій стан “поганим настроєм”. Досить довго я взагалі не запитувала себе "що зі мною таке", бо мене хвилювали зовсім інші питання. Під час хвороби моє сприйняття було іншим, бо хвороба сама по собі дуже впливає на нашу здатність думати та ставити правильні питання.

Коли я думала про себе, то мені здавалось, що я просто така погана людина, ледаща та невміла: ні на що в мене не вистачає сил, ні з чим я не можу впоратись.” - згадує проджект-менеджерка Дарія Андрєєва.

Жінка бореться із хворобою вже 10 років. За цей час Даша пережила чотири епізоди захворювання. В перший раз, ще у підлітковому віці, Дашу врятувала залізна воля до життя і подруга, яка неймовірно вчасно прийшла на допомогу. Розуміння, що щось не так прийшло до дівчини поступово.

Жінка розповідає: вона сама себе не розуміла, тож несвідомо доводила до певного стану. Наприклад, могла не їсти дуже довго або не розуміти, що в неї болить голова. Через це у неї псувався настрій і вона починала ненавидіти себе. Замість того, щоб просто випити знеболююче. Дарія не могла допомогти собі у ситуаціях, які здорові люди навіть не помічають. Через це ставало гірше.

“В мене була підозра, що, можливо, мені треба до психіатра. Я питала у психотерапевта його думку, але він вважав, що зі мною все гаразд. До того ж, єдиним захворюванням, про яке я знала в той час, була саме депресія, а мої симптоми не підходили під її опис", - згадує жінка.

Вже під час четвертого епізоду їй стало гірше. З’явились нав’язливі думки, вона кілька разів перевіряла чи закрила квартиру, чи вимкнула плиту. Таке відбувалось навіть тоді, коли дівчина не вмикала нічого.

Раніше, після третього епізоду, Дарія почала вивчати як працює наш мозок, як люди приймають рішення, що відчувають і як поводяться у певних обставинах. Тоді ж вона зрозуміла, що їй треба звернутись до лікаря.

Я прийшла до психіатра, сіла і сказала "зі мною останнім часом щось коїться погане". Він відповів: "Авжеж, бачу". Лікар діагностував у мене тривожний розлад

Даша почала приймати призначені антидепресанти і її стан досить швидко покращився. Зокрема, і через впевненість лікаря, що все буде гаразд.

За словами жінки, окрім психотерапії, лікування та підтримки друзів, їй допомагають спільноти у соцмережах, де збираються люди зі схожими проблемами. Більшість з таких спільнот - закриті. Там можна поділитись своїм досвідом подолання депресій та інших хвороб, попросити про допомогу та допомогти самому.

Взагалі, гарне правило - "якщо вам здається, що вам або вашому другові потрібна допомога, то вам не здається".

Тож якщо є підозри - йдіть до лікаря негайно.

Найбільша проблема - відсутність діалогу

Окрім самогубства, яке є найгіршим у випадку депресії, люди, котрі її не лікують, можуть поступово зруйнувати своє життя. Як говорить Дмитро Ткачук-Туркевич, вони не можуть ходити на роботу, тож її втрачають. Люди, які пішли в депресію, часто залишаються самотніми. Нерідко можуть ненавмисно шкодити рідним або навіть власним дітям. 

Клінічна стадія депресії, це коли зранку відкрив очі, а встати не можеш. Так можна лежати добу, дві, три і багато-багато часу.

"Визначити, що ваша рідна людина страждає від депресії не так легко. Але тут все починається з теплого емоційного зв’язку. Якщо людині погано, то вона обов’язково розповість рідним про свій стан. В більшості випадків, люди поводяться нормально, а потім йдуть на самогубство через відсутність діалогу. Вони ніби не одні, але водночас дуже самотні”, - говорить психолог.

Якщо у вас не було депресії, не варто порівнювати її з поганим настроєм, який завтра пройде. Особливо не варто рівняти свою "норму" з тим, що почувають друзі, які вам відкрились. Слова про те, що воно мине і бувають гірші ситуації - лише змушують людей із депресією почуватись винними за те, що хочуть вилікуватись. Проста, але відверта розмова може сильно допомогти.

Розмова про самогубство знижує ризик його реалізації. Для людей в депресії дуже важко зробити перший крок. Звернутись до лікаря чи просто поговорити з рідними.

Депресія - це така ж хвороба як гастрит чи діабет. Ігнорувати її та намагатись вирішити самостійно, все одно, що ходити зі зламаною рукою. 

новини партнерів

24 жовтня, 2017 вівторок

23 жовтня, 2017 понеділок

24 жовтня, 2017 вівторок

23 жовтня, 2017 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати