Показати всі гроші. Як в Україні хочуть змусити заможних людей декларувати статки

Міністерство фінансів України розробило законопроект, де визначено термін “особа з високими доходами” й хоче зобов'язати таких фізосіб подавати щорічну податкову декларацію. Чи дійде колись до всезагального декларування

Прозорі статки

Законопроект щодо критеріїв визначення осіб з високими статками оприлюднено на сайті Міністерства фінансів. Поки що це лише ініціатива, яка перебуває на стадії обговорення. На розгляд Кабміну та ВРУ вона не спрямована.

То хто тепер змушений буде показувати статки?

Згідно з документом, особами з високими статками Мінфін пропонує вважати резидентів, що відповідають одному з наступних критеріїв:

а) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) компанії, що є великим платником податків;

б) особа володіє (прямо чи опосередковано) 10% капіталу компанії або має право голосу завдяки придбаним акціям. Положення стосується закордонних компаній, задекларований дохід за попередній рік яких рівний або перевищує €10 млн.

в) загальний річний оподатковуваний дохід за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 млн грн.

У законопроекті передбачене щорічне надання такими фізичними особами декларацій про майновий стан і доходи. За порушення в поданні декларацій обіцяють “встановлення підвищеного рівня відповідальності”, щоправда поки невідомо, якої саме.

А за невчасне подання річної декларації про майновий стан і доходи “світить” штраф в розмірі 10% від суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб.

Можливі небезпеки

В Мінфіні запевняють, що законопроект спрямований перш за все на деофширізацію статків українських олігархів. Це робиться для того, щоб Україна мала можливість долучитися до плану BEPS та обмінюватися інформацією про наддоходи, які отримують за кордоном наші громадяни. Та звичайних громадян він також може зачепити.

Згідно з класифікацією підприємництв, яку подає Господарський кодекс України, передбачено, що фізичні та юридичні особи, річний дохід яких не перевищує 10 млн євро, вважаються малим підприємництвом.

Межею для “особи з високим доходом” в законопроекті Мінфіну є 50 млн грн (а це 1,47 млн євро), тобто практично подавати декларації буде не тільки великий бізнес, а й малий, який заробляє до 50 млн грн за рік.

Окрім того, в Мінфіні пропонують розширити повноваження ДФС. Податківці можуть отримувати інформацію щодо обігу коштів на банківських рахунках таких осіб на письмову вимогу. Робити це пропонують, щоб не “розмивати” базу оподаткування та протидіяти виведенню прибутків з-під оподаткування.

Адже основна частина доходів навіть заможних осіб складається не з заробітної плати, а отримана з інших джерел (інвестиційний дохід, банківські депозити, операції з нерухомим майном), пояснюють у відомстві.

Всі ці кроки, на думку Мінфіну, сприятимуть посиленню контролю за легальністю доходів, зменшать кількість "схемних" операцій та рівень тіньової економіки.

Читайте також: 40% діяльності українців заховано в сутінках. Чому тіньова економіка - це не так вже й страшно​

Однак в документі зазначено, що податківці мають право “отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ [...] довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання…”.

Й ніде не йдеться про те, що доступ до банківської таємниці обмежується виключно колом “осіб з високими доходами”, - пояснює в коментарі Еспресо головний редактор видання Деньги.ua Олександр Крамаренко. - Тобто, є небезпека, що під приводом створення законопроекту щодо найзаможніших, податківці отримають доступ до банківської таємниці фактично всіх громадян”.

Хто зараз декларує

Систему електронного декларування в Україні запустили ще в 2016 році.

Зараз подавати декларації в Україні зобов’язані державні службовці (президент, керівництво АП, члени Кабміну, народні депутати і депутати місцевих рад, селищні і міські голови тощо).

Також декларують свою діяльність військові посадові особи, судді всіх судів, члени ВККС і ВРП, працівники підрозділів НАБУ, Податкової, ДБУ, СБУ і прокуратури, МВС, посадові особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.

З 1 січня 2018 року для них розпочалося подання електронних декларацій за 2017 рік, який триватиме до 1 квітня.

Вперше цьогоріч заповнювати декларації зобов’язані також представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій.

Для того, щоб не загубитися в дебрях декларацій НАЗК розробило відео-курс з роз'ясненнями щодо заповнення е-декларацій.

Та попри те, що в системі зареєстровано вже понад півтори мільйони декларацій, з їх перевіркою існують проблеми. Станом на кінець листопада цього року НАЗК завершило перевірки лише 113 повних електронних декларацій, з яких лише у семи було виявлено декларування недостовірної інформації. При цьому в жодній декларації не було виявлено ознак незаконного збагачення.

Попри те, що планувалося, що система електронного декларування буде працювати автоматизованою, тобто, перевіряти декларації буде комп’ютер (незаконне збагачення, декларування недостовірних відомостей, порушення обмежень щодо отримання подарунків або спільної роботи близьких осіб), фактично це робиться “вручну”. Через надсилання запитів, очікувань, відмов тощо. За таких умов перевірка лише наявних декларацій в системі може тривати 15-20 років.

Влітку навколо НАЗК виник конфлікт - керівник одного із департаментів Нацагентства із запобігання корупції Ганна Соломатіна заявила про зловживання НАЗК в перевірці декларацій.

Тож виходить, що перевіркою декларацій ефективніше займаються громадські активісти, аніж уповноважений орган. Однією з таких є ГО “Антикорупційний штаб”. Активісти проаналізували понад 1 тис. декларацій, знайшли 30 випадків незаконного збагачення та звернулися до правоохоронців. Для охочих навчитися перевіряти декларації активісти видали посібник.

А для зручності людей, які повинні подавати декларації, активісти розробили спеціального чат-бота “Держслужбовець Тарас”.

Тарас надасть покрокову інструкцію із заповнення е-декларації, надсилатиме повідомлення з нагадуваннями про терміни подачі декларацій, шляхи отримання й уточнення інформації, необхідної для заповнення документу.

 Чи подаватимуть декларації звичайні громадяни

Ідея про декларування для всіх обговорюється в Україні з 2013 року. В жовтні 2016 року голова Національної ради реформ Дмитро Шимків заявив про те, що у майбутньому планують впроваджувати нульові е-декларації для всіх громадян України.

В Раді вже зареєстровано кілька законопроектів, які покликані її впровадити. Наприклад, №3662.

Головна ідея нульової декларації полягає в тому, що фактично вона стане своєрідною “амністією капіталів”. Повнолітня фізична особа добровільно заповнює річну декларацію та здає її в фіскальні органи особисто або поштою.

Задекларовані доходи, майно та майнові права визнаються такими, що одержані (оформлені) без порушення норм відповідного законодавства, якщо особа сплачує за них податок (1-5% залежно від вартості об’єкту оподаткування). Й цікаво, що держава при цьому гарантує звільнення від обов’язку щодо надання інформації про джерела походження задекларованих доходів, майна та майнових прав.

Ініціатива про загальне декларування покликана детінізувати економіку України. За підрахунками Мінекономрозвитку, в січні-квітні 2017 року рівень тіньової економіки щодо ВВП складав 37%.

Найвищий показник тіні спостерігається у фінансовій та страховій діяльності (51%), добувній промисловості (50%), в операціях з нерухомістю (47%). Найменше в тіні перебуває сільське, лісове та рибне господарство (10%).

Чимало людей на паперах отримує мінімальну зарплатню, а живуть на зарплатню “в конвертах”. Та чи дійсно примусове декларування допоможе здолати цю проблему?

Часто посилаються на досвід інших країн, де громадяни декларують свої статки. Та в США та ЄС здебільшого це роблять не так для уникнення покарання, як для майбутнього збагачення. Адже тільки “чистим” можна отримати податкові преференції чи отримати кредит, наприклад. В Україні подібної мотивації поки немає.

Тож як такої потреби в загальному е-декларуванні немає. Враховуючи, що з темпами перевірки декларацій, які зараз є в Україні, доведеться наймати задля цього величезний штат. А українцям потрібно буде реєструвати електронні ключі.

Більше того, примусова публічність статків громадянам може навіть зашкодити. Адже бази персональних даних в Україні поки слабо захищені, тож ваше майно можуть побачити зловмисники, що загрожує життю та безпеці.

Цікаво, що всезагальне е-декларування пропонував запровадити й Кабмін. В проекті бюджетної резолюції на 2018-2020 роки Кабмін планував визначити пріоритетом введення загального декларування доходів і витрат фізичних осіб та податкового контролю з використанням непрямих методів щодо відповідності доходів і витрат.

У 2018-му планують ввести єдиний облік щодо оплати податків та зборів, перейти на єдину звітність щодо єдиного соцвнеску та податку на доходи фізосіб. А ще створити Службу фінансових розслідувань.

Але прем’єр-міністр Гройсман заявив, що він проти обов’язкового декларування для всіх громадян:

“Це було постійною пропозицією в кожній резолюції для того, щоб запустити систему декларування доходів. У проектах такі рішення були, ми їх не затверджували урядом, тож фактично ця система впроваджена не буде", - пояснив Гройсман.