Найголовніше у справі екс-"регіонала" Олександра Шепелєва: Янукович, Тимошенко, Росія та банк "Родовід"

Затримання відбувалося жорстко і для багатьох (у т.ч. для самого фігуранта, який чомусь мав при собі посвідчення "Міністерства державної безпеки "ДНР") несподівано. Хоча, якщо враховувати те, з ким у минулому мав справи цей не зовсім типовий "регіонал", у його вже другому взятті під варту немає нічого дивного.

В країні фактично стартувала президентська кампанія і розпочинається неоголошена війна "усіх проти всіх", в якій такі як Шепелєв зі своїми знаннями, документами і, що найголовніше з процесуальної точки зору, зробленими під присягою свідченнями є неймовірно цінним виборчим активом. І те, що суд над ним відбуватиметься у закритому режимі, позаяк матеріали справи містять державну таємницю, ще більше підсилює подібні міркування.

Перший раз Олександра Олександровича Шепелєва, 1970 року народження, правоохоронці заарештовували ще влітку 2013-го – це було у Будапешті, де його на прохання української сторони схопив Інтерпол за підозрою у махінаціях з коштами банку "Родовід" під час прем’єрства Юлії Тимошенко. Але після Революції Гідності він під виглядом хворого домігся переведення до Київської лікарні швидкої допомоги, звідки 6 липня 2014 року зник у невідомому напрямку.

Елітні родичі й "сімейні" ділові партнери

Політиком Шепелєва вважати важко, бо він ніколи не займався політичною діяльністю, тим більше самостійною. Його завжди цікавили банки. В парламенті він входив саме до банківського комітету, а також перебував у складі спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Кар’єра банкіра далася йому досить легко насамперед завдяки родинним зв’язкам. Згідно з відкритими даними, його вітчимом був Володимир Кузнєцов - перший начальник створеного в 1992 році  Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) Донецької області. Дружина Шепелєва Галина - донька відомого за СРСР керівника споживчої кооперації Донеччини Михайла Фриденталя, який після Перебудови став одним з авторитетних в області підприємців. Але це ще не все. Інша донька пана Фриденталя вийшла заміж за Олександра Рибака, сина майбутнього співзасновника ПР та спікера парламенту Володимира Рибака.

На початку 2000-их спільно з "регіоналами" першого призову Едуардом Прутніком та Павлом Борульком створює "УкрБізнесБанк" (пізніше перейменовано в АКБ «Донеччина»). Прутнік був відповідальним за проект. І, як стверджують ЗМІ, діяв безпосередньо за дорученням тодішнього голови Донецької ОДА Януковича-старшого.

Коли банк заробив собі ім’я й став достатньо життєздатним Прутнік, Борулько і Шепелев виходять з його структури власності. Свої частки вони передають на користь "младорегіоналів" Януковича-молодшого й Сергія Арбузова. Останній стає головою правління, змінивший на цій посаді Борулька. Установа остаточно отримує статус "сімейної".

Дует Шепелєв-Борулько й надалі займався банківськими справами. Їхні сліди помітні в установчих документах банків "Національний стандарт", "Володимирський", "Європейський". На момент свого першого обрання до Верховної Ради на весні 2006 року, куди він пройшов під №55 у партійному списку БЮТ, Шепелєву офіційно належали 16,39% акцій ЗАО АКБ "Європейський банк раціонального фінансування". За рік переобирається на дострокових виборах за тією ж схемою, під тим самим "щасливим" номером.

Незважаючи на перемогу, здавалося б, протилежного табору на президентських виборах 2010 року, Шепелєв лишається "на плаву" й продовжує користуватимя репутацією VIP-банкіра, причетного до порятунку низки фінустанов країни. А разом з цим і "порятунку" свого власного, чи то пак не порятунку, а казкового збагачення за рахунок особисто ним встановлених "комісійних", були впевнені слідчі.

Вже за Януковича, в чию фракцію він перебіг 2011-го, разом зі вже згаданим Борульком банкір опікується рефінансуванням від Нацбанку на користь близьких до нього комерційних банків. І начебто геть не з альтруїстичних міркувань.

Свого часу нардеп Тетяна Чорновол оприлюднила матеріли прослуховування Шепелєва, які допомагають зрозуміти відповідь на питання: "А з яких міркувань той був у БЮТі? З альтруїстичних чи з яких…?" Якщо ці стенограми достовірні, то цей донецький "не донецький" постає там з доволі не типового для БЮТівця і, загалом, для людини порядної боку. Оскільки у той час, як лідер політсили, за рахунок якої він двічі отримував депутатську недоторканість, перебувала в ув’язненні, колишній 55-ий номер Блоку її імені розмірковував вголос над тим, як вкоротити віку леді Ю: "…Щоб повісилася, щоб вени собі розітнула".

У чому звинувачувався

Прихильність нової влади тривала не довго. Наприкінці 2012 року МВС оголошує банкіра у розшук за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб), а також ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України. Йшлося про привласнення 340 млн грн "Родовід-банку", а також про вбивство голови наглядової ради "АвтоКразБанку" Сергія Кириченка в січні 2003 року і про замаху на життя колишнього акціонера "Родоводу" Сергія Дядечка.

300 "родовідівських" млн., як встановила прокуратура, пішло на оплату фіктивних послуг близької до Шепелєва юридичної фірми і ще 40 - на на ремонт орендованої у Шепелєва будівлі, заявляв під протокол тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина, який власне і дозволив виділення цих коштів. Щербина називав свої рішення злочинними і стверджував, що прийняв їх під тиском Шепелєва.

Окрім того, те, що насправді не було ніякого ремонту, слідчі органи повідомив директор будівельної фірми "АК інжиніринг" Артюх.

Тепер щодо вбивств.

Важлива деталь: за перше розслідування загибелі Кириченка відповідав Віктор Пшонка, який тоді очолював прокуратуру Донеччини.

Що ж стосується замаху на Дядечка, то в мережі було оприлюднено обвинувальні матеріали прокуратури у цій справі. За версією слідства, замах на Дядечка замовив особисто Шепелєв, а безпосереднім виконавцем був Василь Данилов - близький приятель Шепелєва, який і стріляв з автомату.

Разом з тим, на адресу Шепелєва лунали й інші звинувачення. У 2006 році чинний генпрокурор, а тоді міністр внутрішніх справ Юрій Луценка назвав "депутата БЮТ Ш." організатором вбивства полковника УБОЗа Єрохіна. 2010-го виконавці отримали реальні терміни ув’язненння, однак особу замовника встановлено тоді не було. Шепелєв був саме у фаворі у Януковича.

Окрім того, у ЗМІ йшлося про 315 млн нацбанківського рефінансування, які розчинилися у безвісті теж не без його участі.

Бойовик "Борух" чи депутат Шепелєв?

Які саме з цих звинувачень в кінцевому рахунку стануть основою винесеного вироку(-ів), про це стане відомо найближчим часом. Не виключно, що більшість з перерахованих. У комплекті зі статтею "тероризм", враховуючи "ДНР"-івське "посвідчення" банкіра на ім’я "підполковника" "Боруха Миколу Володимировича".

8 лютого прокуратура в своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту без визначення застави зазначала, що Шепелєв "підозрюється в розкраданні держмайна, легалізації даного майна, службовій підробці, а також організації викрадення автомобіля". В даному кримінальному провадженні також "встановлено докази про співпрацю Шепелєва з ФСБ Російської Федерації, спрямовані проти безпеки України, проти національної безпеки, а також економічної безпеки України". Суд задовольнив ці вимоги й наближчі 2 місяці екс-банкір проведе за гратами.

До речі, з приводу ФСБ. Після втечі з Києва він, які і решта впливових "регіоналів", опинився в Росії. Однак, там із Шепелєвим відбувається чергова метаморфоза - вже російські правоохоронні органи оголошують його у міжнародний розшук. Переховуватися він змушений в Україні та на окупованих територіях.

Перебування у Росії, яка потім раптово вирішує "подарувати" його офіційному Києву, теж породжує чимало здогадок і припущень. При цьому більшість із них відпадає, якщо узяти до уваги початок президентської кампанії. За таких обставин колишня "тушка" Шепелєв перетворюється на звичайний товар, за володіння яким можна сплатити будь-яку ціну.

На обранні запобіжного заходу у Печерському районному суді міста Києва журналісти побачили його "прикрашене" синцями обличчя. І почули, що від нього зараз буцім-то вимагають свідчення не лише на опозицію, але й на владу.

Наскільки достовірними будуть такі свідчення? …Особливо після неодноразової інфільтрації цього VIP-підозрюваного російськими спецслужбами. Певно такими ж, яким і сам Шепелєв.

Постать Шепелєва, котрий постійно намагався догодити "й вашим, й нашим", завжди лишатиметься суперечливою. Узяти, хоча б, той самий "Родовід". Зрозуміло, що оперувати на власний страх і ризик незаконно привласненими сотнями мільйонів виключно зі своїм напарником Борульком він не міг. Хто давав йому безпосередні вказівки? Хто забезпечував політичне та юридичне прикриття? Ті, хто взяли у список? Чи ті, хто його туди порекомендував? Ті, від кого він потім утік? Чи ті, з ким він починав ще у Донецьку? …Й до кого він перебрався за лінію фронту - спершу в Донецьк, а потім в Росію.

Відповідь на кожне з цих питань, певно, теж буде двоїстою, амбівалентною.