Четверта річниця розстрілу Майдану. Цифри і факти

21 листопада 2013 року в центрі Києві почався протест, який згодом отримав назву Революція гідності. Завершився він за три місяця розстрілом майданівців та втечею на той час президента країни Віктора Януковича в Росію.

"Кривавий четвер"

20 лютого 2014 р., зранку, було вбито 48 майданівців. Це був найкривавіший день всього протесту.  Всіх вбитих під час Євромайдану згодом назвуть "Небесною сотнею". 

Читайте також. 20 лютого 2014 року на Майдані було вбито 48 Героїв Небесної Сотні. Список імен та час смертельних поранень

Точна загальна кількість вбитих під час Революції гідності досі невідома. За версією ГПУ їх 104. На Вікіпедії імена 109 загиблих. Званням Героя України нагороджені (посмертно) 101.

Вироки суду

За чотири роки за вбивство в центрі Києві понад 100 людей не засуджений до реального терміну ув'язнення жоден організатор та виконавець цього злочину.

Єдиний, хто відбуває покарання, — рядовий "тітушка" з "Оплоту"

21 січня 2014 він був в групі інших "тітушек", які викрадали майданівців на станціі метро "Петрівка". При цьому, судами у Майданівських справах винесено 50 вироків, 43 з них - обвинувальні. Це вироки із умовними строками або з відстрочкою виконання покарання.

"Тільки дві особи отримали реальну міру покарання, а відбуває покарання одна людина. 412 особам повідомлено про підозру, обвинувальні акти стосовно 258 осіб перебувають у суді", — зазначив керівник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Читайте також. Як розслідують вбивства активістів Майдану 20 лютого 2014 року. Звіт ГПУ

З 412 осіб, яким повідомили про підозру — 48 високопосадовців і 208 правоохоронців. Загалом розслідується понад дві тисячі епізодів про злочини під час Майдану. 

Саботаж

У липні 2014 року з офіційного звіту слідчої комісії Верховної Ради стало відомо, що у справі про розстріл людей на Майдані вже знищена більшість доказів. Зокрема, вся документація, пов'язана зі зброєю. Голова ТСК Геннадій Москаль заявив, що наприкінці лютого просив міністра МВС Арсена Авакова опечатати зброю спецпідрозділів, у яких значилися снайперські групи. Цього не було зроблено. Голова ТСК стверджував, що це дало змогу 62 беркутівцям, на чолі із заступником командира спецпідрозділа "Беркут" Сергієм Кусюком, викрасти кілька десятків автоматів, снайперські гвинтівки та втекти.

Ще 25 лютого 2014 року Аваков також заявляв, що 35 беркутівців зникли: "Я надам відповідну інформацію, коли вважатиму можливим. Це дуже важлива інформація, я вам сказав - у нас є складності у підрозділах "Беркуту", який залишився без керівництва, керівництво їхнє втекло, тому сьогоднішня перевірка показала, що 35 людей не знаходяться в підрозділі частини. Це та проблема, яку ми збираємося вирішити сьогодні-завтра".

Інша величезна проблема — суди. Велика частина справ, переданих до суду, гальмуються на етапі підготовчого засідання. Під час цього засідання визначається, чи відповідає обвинувальний акт законодавству. За КПК цей розгляд має бути призначений протягом 15 днів. Але в реальності цей етап щодо більшості справ триває місяцями, та інколи довше, ніж розслідування.

"Це ненормальна ситуація. З одного боку, судді не хочуть братися за ці справи, бо вони важкі, в них багато епізодів, багато учасників. З іншого боку, цим користуються адвокати обвинувачених і завжди подають все, що можна подати - просять повернути обвинувальний акт, закрити справу, змінити підсудність, тобто, застосовуються всі можливі процесуальні ходи і диверсії. Часто суддям простіше взагалі не перейматися, а просто повернути обвинувальний акт в прокуратуру. І далі все по колу", — зазначила в інтерв'ю LB.ua адвокат сімей "Небесної сотні" Євгенія Закревська.

Епізоди, які не розслідуються

22 січня 2014. Вбивство Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника. 

Нігояна вбито мисливським набоєм, спорядженим картеччю. У випадку Жизневського і Сеника - це патрон для примусової зупинки транспортних засобів, який використовується тільки у Міністерстві внутрішніх справ.

"На жаль, ці вбивства на сьогодні не розкриті. Тобто, дійсно нами не встановлено особи тих, хто нажав спускові гачки", — зазначив на прес-конференціі  керівник Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк. 

18 лютого 2014. Атака правоохоронців вниз по Інститутській, в результаті якої утворилася давка в проході барикади біля метро Хрещатик. Тоді загинуло 5 осіб. 

"Розслідування не проводиться - ми навіть не знаємо, які підрозділи міліції там діяли. По цих подіях є кістяк небайдужих людей - свідків, потерпілих, які самостійно координувалися, збиралися, дивилися відео. А от у слідства до цього епізоду руки чомусь не доходять", — заявила Євгенія Закревська.

Де зараз "Беркут"

Загалом повідомлено про підозру 26 колишнім працівникам "Беркута". 22 колишніх "беркутівця" перебувають у розшуку.

4 лютого 2017 року Росія відмовила Україні в екстрадиції 12-ти колишніх співробітників "Беркута", оскільки вони тепер є громадянами РФ. У тому числі і екс-командир спецроти "Беркут" Дмитро Садовник, який втік з-під варти. Він підозрюється у убивстві 39 активістів Євромайдану.

У вересні 2014 суддя Печерського райсуду Києва Світлана Волкова змінила Садовнику запобіжний захід на домашній арешт. Мотивувала це "його позитивною репутацією, квартирою в Києві і дружиною з дітьми". Ці обставини, на її думку, гарантували, що підозрюваний не ухилятиметься від кримінальної відповідальності. Але вже за кілька днів він був в Росії.

Згодом, за такою ж схемою втекли з-під варти кілька харківських "беркутів". Також втекла частина київської роти "Беркуту".

Донецькі та Луганські "беркутівці" переважно залишись на окупованих територіях. Як і кримські. 

Ще в квітні 2014 року до Криму разом з донецьким "Беркутом" втік командир київського — полковник Сергій Кусюк. Він підозрюється ГПУ в керуванні розгоном Євромайдану 30 листопада.

Керівники підрозділів центрального управління СБУ, ймовірно причетні до спроби розгону Майдану, також повиїзжали в Крим чи в Москву. Зокрема, керівник підрозділу СБУ "Альфа" Олег Присяжний подав рапорт на звільнення і зник.

Одна з найбільших проблем слідства - силовики не бажають давати покази щодо отриманих наказів та співпраці з російськими силовиками. Це також гальмує слідство та розгляд справ в суді і ставить під сумнів можливість покарання тодішнього вищого керівництва.

"За весь час із тисяч допитаних правоохоронців, може, до десяти осіб знайдеться, які дали свідчення, що допомагають слідству. Здебільшого: "Не бачив, не чув, не знаю", — розповідав керівник управління спецрозслідувань ГПУ Горбатюк наприкінці січня журналістам. 

Читайте також. 12 підозрюваних у злочинах проти Майдану досі працюють правоохоронцями

В українських правоохоронних органах досі працюють 12 підозрюваних у причетності до злочинів проти учасників Революції Гідності. Наприклад, підозрюваний у причетності до розстрілів активістів на Майдані 18 лютого посідає одну з керівних посад у Національній гвардії.