Що відомо про Рубана та його затримання: "Росспівробітництво", Медведчук та гранати у шухлядах

О 09:15 у четвер, 8 березня 2018 року, при виїзді з тимчасово непідконтрольної території на КПВВ "Майорське" в Донецькій області прикордонники затримали відомого переговорника з питань звільнення військовополонених, голову громадської організації "Офіцерський корпус" Володимира Рубана.

Враховуючи, що у його мікроавтобусі Mercedws-Benz Sprinter було виявлено досить незвичний вантаж у вигляді цілого арсеналу та боєприпасів, достатніх для озброєння повноцінної роти, чоловіка відразу передали співробітникам Служби безпеки України. На Рубана одягли наручники й повезли до слідчого ізолятора у Маріуполі, а вже звідти на Київ, де йому мали обрати запобіжний захід.

Одним з перших про таку резонансну подію повідомив координатор моніторингового проекту "СтопТерор" Семен Кабакаєв. "Вивезти Рубан хотів снаряди на міномети, самі міномети, автомати Калашникова, детонатори і ще купу різного БК і зброї (зброю знайшли у шафах та тумбочках)", - заявив Кабакаєв.

За словами волонтера, Рубан нібито вже не вперше вивозить зброю з окупованих районів, користуючись прихильністю певних змін на цьому КПВВ. "За наявною у мене інформацією, у нього є певні зміни на КПВВ, яким він платить гроші, щоб його не оглядали", - зазначив Кабакаєв.

Відповідно до інформації, наведеної заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгієм Тукою, Рубан перевозив меблі зі схованою у них зброєю та боєприпасами "під виглядом переселенця".

Пізно ввечері того ж дня інформацію про затримання Рубана підтвердив генеральний прокурор Юрій Луценко.

"Ніяких звільнень не буде", - наголосив Луценко. Також, за його словами, це затримання є "не випадковим".

Суд: планувалися гучні політичні вбивства

9 березня Рубану було повідомлено про підозру за ч.1 ст. 263 КК "Незаконне поводження зі зброєю", та ч.1 ст.14 "Готування до злочину",  ч.3 ст.258 "Терористичний акт".

"Із використанням мінометів, гранатометів, стрілецької зброї і вибухових пристроїв (планував – ред.) здійснити збройні напади на помешкання державних діячів та політичних лідерів, зокрема Петра Порошенка, Арсена Авакова, Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова та інших, з метою їх убивства", - йдеться у тексті підозри.

Шевченківський районний суд міста Києва заарештував його на 2 місяці без права внесення застави.

Під вартою Рубан перебуватиме до 6 травня.

На суді Рубан заперечив усі висунуті на його адресу звинувачення. "Я мав перевезти товар з одного боку на інший... Я мав перевезти меблі", - заявив він. 

За його словами, він начебто не знав, що всередині меблів знаходиться зброя. "Усі були в змові.... це організована операція двох служб", - запевняв керівник "Офіцерського корпусу".

Народний депутат Надія Савченко, з якою вони разом неодноразово їздили до ватажків "ДНР" під приводом звільнення заручників (у т.ч. перетинаючи лінію розмежування у невстановленому порядку), хотіла узяти затриманого на поруки, однак їй відмовили.

Брифінг Грицака

9 березня в обід про затримання Рубана голова СБУ Василь Грицак доповів президенту Порошенку. Той наказав Грицаку взяти розслідування справи під особистий контроль.

"Розслідувати в найкоротший термін, притягти до відповідальності, проінформувати суспільство і забезпечити мир і спокій громадян", - звернувся він до очільника СБУ.

Президент також запевнив, що Рубану не вдасться відкупитися від звинувачень.

Своєю чергою, Грицак пообіцяв повідомити подробиці цієї справи на спеціально скликаному брифінгу, що й було ним зроблено о 15:00.

Під час своєї доповіді керівник СБ України зупинився на трьох основних питаннях:

1) для чого закордонним "кураторам" затриманого потрібні розправи над керівниками держави;

2) що саме і в якій кількості перевозив Рубан;

3) наскільки систематичною була його діяльність із ввезення зброї.

"Вдалося попередити масштабні терористичні акти, які могли призвести до великих людських жертв. Хочу зазначити, що жертвами цих терактів могли стати тисячі мирних громадян, а також окремі політики, посадовці та народні депутати", - сказав Грицак.

Провокації "за попередньою змовою з очільниками терористичних організацій т.зв. ДНР Захарченко О.В. та Тимофеєвим О.Ю. (він же "Ташкент", - ред.), а також іншими особами" передбачалися у середмісті української столиці.

"Що вражає? Ми далі ще обов'язково надамо свідчення, документальні свідчення того, що планувалися масові, я підкреслюю масові, теракти. З мінометів мали розстріляти центральну частину міста Києва. І на запитання "Там же мирні люди? Там же будинки мирних людей?" ...Це нікого насправді не хвилює", - розповів очільник СБУ.

За його словами, численні жертви серед мирного населення у Києві мали дестабілізувати політичну ситуацію у державі й забезпечити Росії вигідні їй зміни у зоні АТО.

"Мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові. Йшлося про тисячі загиблих. І, як говорили їхні куратори з "ДНР" та з Москви, має бути хаос, внаслідок чого люди мають вийти на вулицю, а війська мають повернутися з зони АТО й перейти на Київ, щоб показати, що в Україні є громадянська війна", - пояснив Грицак.

При цьому він наголосив, що додаткові деталі "на жаль" поки що не може повідомити.

"Оскільки в цьому обсязі мені дозволили (процесуальні керівники даного розслідування - ред.) оприлюднювати цю інформацію", - додав голова СБУ.

За словами очільника СБУ, затриманий віз з окупованих районів Донеччини "велику партію зброї, боєприпасів та інших засобів ураження".

"В процесі слідчих дій всього було вилучено 5 автоматів Калашникова АК-74, 3 автомати Калашникова АКС-74-У, 1 автомат Калашникова АК-47, 2 ручних кулемети Калашникова, 2 пістолети Макарова калібру 9 мм без маркування з магазинами виробництва Російської Федерації, 4 пристрої для безшумної стрільби виробництва Російської Федерації", - розповів Грицак.

Окрім того, Рубан віз 46 одиниць 122-міліметрових мін із вкрученими підривачами М-12, вишибними патронами та додатковими пороховими зарядами, а також 6 протитанкових мін осколкової дії МОН-50 виробництва Російської Федерації, 6 мін калібру 82-міліметри з вкрученими реактивними двигунами до протитанкового гранатомету РПГ-7-В, 12 порохових вишибних зарядів до пострілів ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, 2 протитанкових гранатомети РПГ-22, 6 пострілів до протитанкового гранатомету РПГ-7, 20 гранат Ф-1, 20 запалів до них, 20 гранат РГД-5 та 20 запалів до них, 28 гранат для підствольного гранатомета ВОГ-25.

Читайте також: Зброя, Рубан та правові диверсії

Під час обшуку у меблях, які Рубан віз з окупованої зони, вилучено предмет, схожий на саморобну міну діаметром 57 мм масою 2,6 кг з вишибними патронами виробництва Російської Федерації, міномет з внутрішнім діаметром ствола 62 мм, що, власне, є в зазначеному переліку найсерйознішою зброєю.

Вилучено також 320 патронів калібру 12,7 мм, 1280 патронів калібру 9 мм, 700 патронів калібру 7,62 мм, 4 320 патронів калібру 5,45 мм, 17 магазинів, споряджених 750 патронами калібру 5,45 мм, 2 магазини, споряджених 60 патронами калібру 7,62 мм. 

За даними СБУ, усе це "добро" в машину Рубана запакували бойовики "ДНР".

"У речах Рубана виявлено упаковочний лист, датований 11.06.2016 року, з військової частини 08819. За нашими даними, це військова частина 1 Армійського корпусу "ДНР", - наголосив Грицак.

До того ж у СБУ впевнені в систематичному характері ввезення Рубаном російської зброї у мирі області України.

Перший такий випадок, як стверджується, мав місце у листопаді минулого 2017 року.

"В межах проведення негласних слідчо-розшукових заходів нами документовано ввезення на підконтрольну Україні територію великокаліберного кулемету НСВ калібру 12,7 мм "Утьос" виробництва Російської Федерації, великокаліберної гвинтівки калібру 12,7 мм, доопрацьованої в "ДНР", 4 мінометів калібру 120 мм, модифікованих у "ДНР", 260 патронів калібру 12,7 мм, 2 ручних протитанкових гранатометів РПГ-7-В, 6 пострілів РПГ-7-Л до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7, 6 порохових зарядів до того ж гранатомету, 6 протипіхотних мін МОН-50, 20 гранат РГД-5, 20 запалів до них", - перерахував Грицак цю зброю та боєприпаси. 

Як уточнив трохи згодом директор Департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко, на Рубана справді "полювали" не один місяць.

"Це реально хороша кількамісячна (9 чи навіть 10 місяців тривала ця спецоперація) оперативна розробка цієї людини та кількох інших осіб Службою безпеки у взаємодії з військовими. Я думаю, що те, що ми побачили, це переконливо, і результат вже досить гідний", - сказав він  в ефірі одного з телеканалів.

Інші підозрювані з "мережі" Рубана

"Він (Рубан, - ред.) просто виконавчий механізм у чужих руках. Повірте, у нас є ще багато доказів, які ми подамо тоді, коли оголошуватимемо підозри черговим фігурантам. До цього я не можу оприлюднювати докази", - заявив голова СБУ.

Разом з тим, Грицак не назвав імен людей, причетних до справи Рубана.

Читайте також: СБУ обшукує організаторів антиукраїнських акцій, серед яких є журналісти

До речі, Порошенко за підсумками розмови з Грицаком також наголосив, що, як він зрозумів, йдеться про "мережу", а не лиш про одного Рубана.

Одним із тих, хто проходить з Рубаном в одній справі, є помічник нардепа Савченко на ім'я Олег Мезенцев. Це той молодий чоловік, який разом з її сестрою Вірою зустрічав Надію у аеропорту після звільнення з російського полону. Також його неодноразово бачили біля Віри.

Хлопець не заперечує факт знайомства з Рубаном, однак про його поїздки за лінію фронту, каже, що нічого не знав.

За дивним збігом обставин Мезенцев навчався з синами Рубана у престижній Національній академії державного управління (НАДУ) при президенті України.

Як лейтенант запасу став "генералом"

Зі своїм братом

"Генерал-полковником", як чомусь називали цю людину у 2014-2015 рр. деякі ЗМІ, Володимир Володимирович Рубан став не відразу. Колись він мав інше прізвище й ще донедавна займався іншою, далекою від військових справ, діяльністю.

За відкритими даними, Гарбузюк В.В. народився 16 серпня 1967 року. Закінчив в 1984 році школу № 189 м.Києва, куди після 7 або 8 класу приїхав з села Зазим'я Броварського району Київської області.

Після школи вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища. У Чернігові ж вперше одружився. 1992 року звільнився зі Збройних Сил у званні старшого лейтенанта й повернувся до Києва.

Почав жити цивільним життям. Узявся за дрібний бізнес - тютюнові вироби, ремонт усілякої всячини, поліграфія.

В 1995 році засновує ЗАТ "Тютюн", а у 2000 році реєструє приватне підприємство з ремонту побутових приладів.

Відомо також, що в 2003-2004 році Гарбузюк-Рубан цікавився поліграфією, мав офіс навпроти станції метро "Університет". Збирався створити мережу сільських книгарень.

Однак, великих грошей все одно не мав. Серйозні інвестиції у нього з'явилися до і після перемоги Помаранчевої революції, коли російський уряд зрозумів, що може безповоротно втратити Україну та вплив на її населення, в зв'язку з чим у Москві було вирішено шукати у Києві бажаючих виготовляти й розповсюджувати російську пропаганду. Як легку, а-ля "Країнознавство" про таку цікаву й варту уваги країну Росія, так і важку, про "штучно створену" українську мову, НАТО, ЄС, Митний союз тощо.

Як зазначається у підготовленій на цю тему презентації аналітиків СБУ, у 2004-2005 рр. Рубаном було створено низку видавничих та поліграфічних підприємств, котрі за рахунок спонсорських коштів з Російської Федерації спеціалізувалися на випуску проросійських агітаційних матеріалів.

Мова йде про потужну ресурсоємну видавничо-поліграфічну групу, куди увійшли ТОВ "Видавництво "Київська Русь" (2004), ТОВ "Журнал "Радуга" (2004), ТОВ "Поліграфічний центр "Київська Русь" (2005), ТОВ "Рекламне агентство "Нестор", ТОВ "Відкритий руський університет ім. М,І. Костомарова" (2008), ТОВ "Редакція дитячого журналу "Соняшник" (2008).

Ці підприємства, наголошують у СБУ, існували за рахунок російських грантів від уряду Москви, "Росспівробітництва", фондів ім. Єльцина та Долгорукого, а співзасновником "Руського університету" був директор московського центру "Президентський фонд Б.М. Єльцина" Дроздов О.

Спонсорські кошти Рубану, за інформацією відомства, надходили від двох російських високопосадовців - колишнього співробітника МЗС СРСР, а згодом заступника голови "Росспівробітництва" Георгія Мурадова, який нині є "заступником" у російському окупаційному уряді в Криму, й вже згаданого Олександра Дроздова, який раніше офіційно працював у зовнішній розвідці КДБ СРСР.

На російські кошти Рубан видавав й поширював періодику, підручники й літературу про велич Росії та Путіна.

Також ним було надруковано антиукраїнську псевдонаукову "монографію" Олександра Карєвіна "Українська мова", в якій стверджувалося:

"Українська мова створювалася штучно, з політичних міркувань. Аби розірвати минулу єдність Русі, відірвати Малоросію від Великоросії".

У Медведчука

У 2013 році, тобто напередодні можливої інтеграції з Росією, він став працювати в організації "Український вибір" Віктора Медведчука, де займався просуванням ідей федералізації України (проект "Українська федерація"), а також вступу до Митного союзу й відмови від євроінтеграції. З початком Революції Гідності засуджував Євромайдан.

"Ні угоді про асоціацію з Європейським Союзом... Не можна допустити розриву стосунків з Росією", - писав тоді Рубан.

За участі Медведчука він почав займатися й полоненими. Але вже під егідою "Офіцерського корпусу".

При цьому він чомусь "прив'язував" себе до СБУ та одного з колишніх голів Служби Ігора Смешка. Однак, у 2016 році, після того як Рубан почав виступати із заявою про те, що він буцім-то їздив на зустріч з представниками у Мінськ, відомство розповсюдило прес-реліз у якому наголошувало:

1) українська державна влада не уповноважувала цю особу вестим перемовини з незаконними збройними формуваннями;

2) "генерал" Рубан генеральського звання не має.

На війні він теж, до слова, не був. Не воював.

Відносини з бойовиками

Водночас, є факти того, як на початку війни фейковий "генерал" успішно витягнув з полону російсько-терористичних військ не одного українського воїна. Як свідчать окремі ветерани АТО, пояснюється тут усе дуже просто: Рубан формував списки на обмін й через Віктора Медведчука передавав їх Захарченку та іншим ватажкам бандформувань. Основна роль у цих процесах, таким чином, належала не "генералові" з лейтенантськими погонами, а кумові Путіна й Медведєва.

Ще одна важлива деталь: домовлятися про обмін за своїми списками Рубан їздив не на лінію розмежування, а безпосередньо в окупований Донецьк. У "віджаті" бойовиками апартаменти.

2015 року звільнений з полону український військовий Дмитро Куліш (пробув в заручниках 1 рік), зустрівши Рубана біля Верховної Ради, прямо звинуватив його у надто близьких зв'язках з терористами. Й у тому, що замість нього все, насправді, вирішує Медведчук.

"Стєчкін" де трофейний, подарований тобі у "ДНР", де він? ...Це говорить та людина, яку ти пропивав разом із Захарченком. У ресторанчику. Це факти, це факти... Ти ж пишеш, що фактів немає. Ось вони факти. Ти моїм батькам казав, що я "сидітиму", тому що я цього "заслужив", й "сидітиму" 20 років за "законами" "ДНР". Й казав: "У них більше честі, ніж у тебе". Яка "республіка"? Хто хоче "республіку" створювати? Позорисько... Медведчук напряму телефонує... Й не треба усім розповідати, що ти "генерал". Ти старший лейтенант, то ж поводься як старший лейтенант!", - обурювався доброволець.