Продаж об’єктів малої приватизації: що цікавить інвесторів

Отже у березні вступив в дію Закон “Про приватизацію державного і комунального майна”. Він визначає два типи держмайна, яке планують виставити на приватизацію, а саме: великі (вартість перевищує 250 млн. грн) та малі об’єкти. Нас цікавлять лише останні, адже самі їх планують виставляти на торги через електронні аукціони.

Що це за об'єкти та кому потрібні?

На сайті фонду держмайна оприлюднений перелік з 335 об’єктів, які уряд планує виставити на продаж у цьому році. Серед переліку є:

• їдальні

• майнові комплекси

• дитячі табори та пансіонати

• кінотеатри

• інше

Об’єкти розташовані на території всієї країни й саме тому важко спрогнозувати потенційний інтерес до них. Адже, якщо у великих містах зростає ринок нерухомості, то у віддалених районах не все так однозначно. Не у всіх віддалених районах є розвинена інфраструктура, а саме вона є одним з головних чинників, що впливають на ліквідність об’єкту.

Крім інфраструктури на окупність об’єкту впливає:

• місце розташування

• рік будівництва

• стан

• наявність землі і правильне її оформлення

Якщо все добре й окупність складає 5-7 років, то очікується велика конкуренція на таких аукціонах. Адже зараз такий термін це норма й бізнес готовий вкладатись.

При цьому такий об’єкт може буде розташований не у Києві, бо якщо є інфраструктура, то бізнес “прийде за ним”. Тому що у столиці велика конкуренція й багато хто йде в регіони, адже там дешевше обійдуться роботи й менша конкуренція, що збільшує потенційний дохід.

Крім цього, маленькі нежитлові приміщення можуть зацікавити ФОПів, які мають невеликий бізнес, наприклад перукарню, фотостудію, або маленький магазин. Точно відомо, що вже є представники малого та середнього бізнесу які очікують старту такої приватизації, адже можна за прийнятною ціною отримати у власність готове приміщення.

Також, головне розуміти, що для держави пріоритет - реалізація майна за ринковою вартістю. Саме тому приватизація і відбуватиметься за “змішаною” системою аукціонів. Спочатку аукціони будуть проводитись за традиційним “англійським” аукціоном. Але коли у випадку відсутності інтересу до майна за очікуваною вартістю, то проводитимуть “голландський” аукціон, коли ціна знижується до тих пір, допоки не знайдуть інвестора.

Таким чином, вартість майна визначить ринок з мінімальним людським фактором оцінювання. Навіть якщо ціна буде мінімальною, ми будемо розуміти, що це через відсутність інтересу бізнесу, а не корупційна складова. А держава все одно скине баласт неліквідних (для неї) активів.

Сподіваємось побачити перші лоти у системі вже у червні й саме перші місяці будуть визначальні для подальшого планування. Проте досвід реалізації активів збанкрутілих банків показує, що проблем не має бути й свої мільярди бюджет добере.

Антон Припіченко, керівник майданчика SmartTender.biz