live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Мацей Санковскі: агенти впливу Кремля є не менш загрозливими, ніж шпигуни

Мацей Санковскі, експерт у справах спецслужб, автор польського сервісу osluzbach.pl про російські агентурні мережі в Польщі, "Nordsteam-2" та арешти російських шпигунів

Країни Заходу викидають російських "дипломатів", натомість, так звані  шпигунські мережі залишаються?

Так і є. Минулого тижня було вислано 134 дипломати з чотирнадцяти держав Європейського Союзу і Сполучених Штатів. Ясна річ, це були дипломати, які займалися чимось більшим, ніж дипломатія. Тобто, проводили шпигунські дії для служби зовнішньої розвідки Російської Федерації. Відомо, що на їхнє місце приїдуть нові шпигуни, бо так вже цей світ влаштований.

Росіяни із зустрічним звинуваченням вислали шпигунів усіх тих країн, які вжили заходів щодо Росії. Тож  нічого надто не зміниться. Розвідка Російської Федерації надалі буде дуже активною, особливо це стосується країн-членів Європейського Союзу, але також Польщі й  України. Зрештою,  наші держави російською розвідкою розглядаються крізь призму так званої  стратегічної глибини. Іншими словами, можна сказати, що вони трактують наші країни просто як підчеревину Росії.

Наскільки багато, на вашу думку, російських шпигунів? Розуміємо, що формально їх мало би бути дуже багато. Але, на жаль, викидають  лише поодиноких.

Я би не звертав особливої уваги на кількість шпигунів. Шпигуни, що діють під дипломатичним прикриттям - це одна частина. А друга – це є нелегали, тобто люди, що перебувають у країні, які працюють, шпигують на користь Росії, але посольство з ними не тримає контакту. Якраз навпаки, посольство намагається їх уникати, щоб вони могли діяти.

Але значно більшими проблемами є питання агентів впливу. Також це питання фейкових новин. Це питання медіа- та інтернет-активності. І зараз це насправді більше допомагає Росії, ніж шпигунські мережі. Світ трохи змінився і сьогодні, щоб шпигувати, насправді не треба обов’язково перебувати у певному місці і конструювати величезну мережу інформаторів, адже  інформації і так забагато. Нині шпигунство більш полягає у ретельному  аналізу зібраної інформації.

Російські спецслужби діють, власне, в напрямку руйнування польсько-української дружби, тому що розуміємо: у цій ділянці відбувається забагато дивних речей.

Справді. Ця проблема є і буде існувати, тож у політичних дискусіях це варто брати до уваги, щоб ми не дали розіграти себе. І це стосується – і поляків, і українців. Щоб ми не дали себе спровокувати. Тому що росіяни насправді чекають на момент, коли ми сваримося щодо якихось дрібніших проблем, зокрема й історичних. Натомість великі проекти, зокрема, у сфері енергетики проходять у нас просто під носом - проекти, які можуть нас зробити незалежними. Бо насправді нині і Польща, і Україна їдуть на одному возі, мають однакові проблеми. Україна, очевидно, має більш ускладнене становище з огляду на російську агресію.

Кілька днів тому у Польщі був затриманий діяч енергетичної інституції, котрий діяв на користь Кремля. І розуміємо, його завданням було спостереження за ситуацією навколо  будівництва "Північного потоку-2". Для Кремля "Північний потік-2" зараз є найважливішим проектом, який дозволить йому шантажувати і Польщу, і Україну. Зрештою, всю Центральну Європу.

Так і є. Минулого тижня був затриманий працівник польського міністерства енергетики, який займався справами енергетичними, зокрема газовими. Доказова база  вказує на те, що він співпрацював з агентами російської розвідки. Це, звичайно, зміцнює напругу у дипломатичних стосунках Росії та Польщі.

Читайте також: Валіза, вокзал, Росія: як цивілізований світ підтримав Британію

Але, як Ви і кажете, те, що сьогодні дійсно цікавить Росію -  окрім дезінформації і дезінтеграції – це енергетичні проекти. І є два таких проекти. Один – це "Північний потік-2", який росіяни планують збудувати, попри опір частини країн Європейського Союзу. Натомість другий проект, який їх так само дуже цікавить, це Baltic Pipe, що має транспортувати норвезький газ через територію Данії до Польщі, і який є конкурентом "Північного потоку".

Ці два питання дуже цікавлять російську розвідку,  і це зацікавлення лише зростатиме. Слід брати до уваги, що у Польщі у 2019 році закінчується газова угода з "Газпромом", що зобов’язує нас до 2022 року. Але до кінця 2019 року ми маємо повідомити Москву, чи продовжуємо цю угоду чи ні. У зв’язку з цим ми входимо у дуже критичний період, коли подібних дій буде дуже багато, це стосується як Польщі, так і України. І маємо бути свідомі цього, спостерігаючи за ситуацією.

Наскільки потужно спецслужби Росії представлені у Польщі і в Європейському Союзі?

Зовсім недавно керівник бельгійських служб дав інтерв’ю - це було волання про допомогу. Він зазначив, що зараз у Брюсселі діє кількасот російських агентів. Вжите число у кілька сотень – тож говоримо про двісті, можливо, триста осіб, які працюють на користь російської розвідки.

Схожа ситуація у Великій Британії, де є російська діаспора, якою до теперішнього часу британські спецслужби мало займалися, знаючи, що це дуже герметичне російське середовище – тож, мовляв, нехай свої справи у власному середовищі вирішують самі. Нині стало зрозумілим, що це була помилка, адже це середовище намагається впливати на політичну ситуацію у Великій Британії.

У Польщі це виглядає подібно. Очевидно, контррозвідка агентства внутрішньої безпеки Польщі свідома того, які саме дипломати займаються чимось більшим, ніж лише дипломатія. Але більше значення для нас має питання хоча б таких осіб як пан Піскорський. Мені насправді приємно було свідчити у справі пана Піскорського, говорячи прямо, що його справа – це справа контррозвідки.

Зараз пан Піскорський вже довго перебуває під арештом. Але насправді таких людей ми маємо багато. І це вони в основному сіють  недобру пропаганду, намагаючись довести ситуацію до того, щоб не лише посварити такі народи як Польща і Україна, але  також намагаються дестабілізувати зовнішню ситуацію. Ну, і здобути інформацію, яка була б потрібна Росії.

Останнім часом з’являлось багато інформації, що піддавала сумніву польсько-американський союз, - це така класика, яку звичайно можна відчитати. Інша приклад – це інформація про те, що мовляв, "Північний потік" це проект виключно бізнесовий, ми не маємо ним  перейматися, бо тут немає місця політики, тут заробляють гроші. А потім, коли розумієш що й до чого, виявляється, що якраз це якнайбільше і має відношення до політики, бо той, хто контролює газовий кран, перекриваючи його чи відкриваючи, то він керується насамперед політичними мотивами, і менше бізнесовими. Тому тих викликів буде дуже багато. І мені здається, що цей останній арешт у Польщі теж показує, що польські спецслужби не планують пасивно дивитись на цю ситуацію.

 

новини партнерів

12 грудня, 2018 середа

12 грудня, 2018 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати