Вітер змін у нафтовому раю: Саудівська Аравія на порозі масштабних трансформацій

Ініціатива належить молодому кронпринцеві Мухаммаду бін Салману, який не тільки стрімко зосереджує всю повноту влади в своїх руках, але й озвучив план амбітних реформ, покликаних докорінно модернізувати багате, хоча і архаїчне королівство нафти і піску.

Цитадель середньовіччя

На сьогоднішній день наша планета існує під знаком постійного розвитку і руху вперед. За часів, коли економічна модернізація, технічний прогрес і соціальні зміни стали абсолютною догмою, королівство Саудівська Аравія - мабуть, єдина з помітних країн, яка офіційно будує середньовіччя.

На відміну від Єгипту, Сирії або Марокко, на великих посушливих територіях середини Аравійського півострова ніколи не було того, що можна було б назвати єдиною політичною нацією. Цьому є своє пояснення: кліматичні умови не сприяють осілому життю, заснуванню великих міст і ведення системної економічної політики. Після занепаду Арабського халіфату, півострів повністю належав кочовим бедуїнським племенам (хоча формально і був частиною Османської імперії). Спроби створити щось на кшталт централізованої держави незмінно терпіли невдачу - або через тотальну військову перевагу сусідів, або внаслідок племінних і кланових усобиць.

Коли в 1932 році Абдул-Азіз Аль Сауд об'єднав майже весь півострів, оголосивши себе королем нової держави - Саудівської Аравії - структура суспільства жодним чином не змінилася. Королівство як і раніше являло собою конгломерат погано пов'язаних один з одним кочових і напівкочових племен, тільки тепер - під верховною владою єдиного монарха. Офіційною релігією був оголошений ваххабізм ("чистий іслам") – ультраконсервативна течія в сунітському ісламі, що проповідує життя суворо за заповітами пророка Мухаммеда, без будь-яких інновацій та різночитань. Основою зовнішньої політики нової держави став повний ізоляціонізм.

Саудівська Аравія існує у формі абсолютної теократичної монархії: главою держави є король, влада якого обмежена лише нормами шаріату і який править, спираючись на поради ісламських богословів. Міністри призначаються з числа членів монаршої родини, парламенту як такого в країні немає, політичних партій - теж.

Правове і суспільне життя суворо регламентується шаріатом, судові рішення ухвалюються на основі ісламського права. Широко поширені тілесні покарання, включаючи побиття камінням, відсікання голови, рук та інших виступаючих частин тіла.

Жінки позбавлені найбазовіших прав і можливостей і цілком залежать від свого опікуна - батька, чоловіка або брата. Алкоголь, азартні ігри і взагалі все, що можна віднести до розваг знаходяться під суворою забороною, а релігійна поліція (Мутава) суворо стежить за моральним кодексом поданих його величності.

З тих пір, як в 1938 році в королівстві виявили величезні запаси нафти, гроші потекли рікою. Переважно ресурси витрачалися на утримання королівської сім'ї, що неймовірно розрослася – і, за деякими даними, налічує близько 5000 (п'ять тисяч!) принців. Більшість принців не цікавляться ні управлінням країною, ні взагалі чимось суспільно корисним, просто насолоджуються життям в стилі luxury і використовують нафтодолари на облаштування палаців, утримання гаремів, покупку яхт тощо.

Втім, племінні вожді та прості люди теж не бідують. Перші "осідлали" державні контракти, зокрема, будівельні підряди. Другі - отримують допомогу з безробіття або ж йдуть працювати на державні посади, на яких платять абсолютно неринкові зарплати, приблизно втричі вище, ніж в приватному секторі, і потреба в яких часто досить умовна.

При цьому по-справжньому працюють в країні переважно іноземці: європейські інженери займаються видобутком нафти і інфраструктурними проектами, а потребу в некваліфікованої робочої сили закривають мігранти з Індії, Бангладеш і Філіппін.

Само собою, все перераховане породжувало не найбільшу ефективну економіку. Згідно з індексом економічної свободи, королівство нафти і піску знаходиться на 78 місці (сусідня ОАЕ, наприклад, на 25-му), в рейтингу легкості ведення бізнесу - на 92-му (ОАЕ - на 22-му). Проте, поки ціна бареля нафти била всі рекорди, це не дуже обтяжувало місцевий істеблішмент.

МБС

Ситуація різко змінилася в середині 2010-х. Повалення Саддама Хусейна в Іраку, а потім і "Арабська весна" різко дестабілізувала регіон. І, хоча саме Королівство не постраждало, стрімко зросли витрати на підтримку сателітів в Сирії, Іраку та Лівії, єгипетського режиму фельдмаршала ас-Сісі, інтервенцію в Бахрейні, а також - на таємну війну з Іраном.

Підвищилися і витрати на власну безпеку - так, загроза вторгнення з боку бойовиків ІДІЛ змусила Ер-Ріяд приступати до спорудження "стіни" на кордоні з Іраком. При цьому вартість чорного золото різко пішла вниз. Наприклад, бюджет королівства на 2015 рік верстався виходячи з ціни 90 доларів за барель нафти. Однак в реальності ціна впала до 45-50. Країна перейшла від накопичення до проїдання власних запасів.

В цей же час новий король Саудівської Аравії (у 2015 році монархом став 79-річний Салман бін Абдулазіз ас-Сауд) кілька разів змінив процедуру престолонаслідування. Якщо раніше в разі смерті глави держави новим Хранителем святинь Мекки і Медіни (такий офіційний титул правителя королівства) ставав старший з братів покійного монарха, то новий король призначив наслідним принцом свого племінника Мухаммеда ібн Наіфа. А влітку минулого року порядок спадкування був знову змінений. Цього разу кронпринцем став міністр оборони, молодий і амбітний сина короля, Мохаммад бін Салмана.

До цього 32-річний бін Салман встиг попрацювати губернатором столичної провінції Ер-Ріяд, а пізніше - очолити міністерство оборони. Ставши найбільш довіреним радником свого батька, Мохаммад бін Салман (або МБС, як називають принца) зосередив у своїх руках контроль над сферою безпеки і зовнішньою політикою Королівства. Будучи переконаним яструбом у зовнішній політиці, бін Салман ініціював інтервенцію і війну в Ємені з метою придушення повстання проіранських хуситів на півночі країни.

Наслідний принц та фактичний керівник Саудівської Аравії Мохаммад бін Салман

Також наслідний принц стоїть за рішенням почати блокаду Катару, який проводить надмірно самостійну, на думку Ер-Ріяда, регіональну політику - Доха підтримує ісламістів в Єгипті і Лівії, а головне - значно поліпшила відносини з Іраном. Втім, обидва починання не можна назвати успішними - хусити продовжують контролювати північ Ємену, створюють загрозу нафтовим полям Саудівської Аравії і періодично намагаються обстрілювати ракетами саму столицю Королівства; а Катар, заручившись підтримкою Тегерана і Анкари, витримує блокаду і зовсім не збирається повертатися в орбіту впливу Ер-Ріяда.

Після призначення офіційним спадкоємцем, бін Салман нещадно зачистив всю потенційну опозицію. На початку листопада минулого року щойно створений комітет по боротьбі з корупцією заарештував 11 членів королівської сім'ї, 4 діючих і 34 колишніх міністра. Найважливіший серед затриманих - мультимільйонер принц аль-Валід бен Таляль, один з акціонерів американських корпорацій Citigroup, 21st Century Fox, Apple і Twitter, чий статок оцінюється в 20 млрд доларів. У той же день розбився вертоліт, в якому перебував брат короля Мансур бін Мукрін - перший в "старій" черзі на престол. Принц бін Макрін загинув.

Мільярдеру аль-Валід бен Талялю довелося кілька місяців провести у в'язниці в рамках "антикорупційної" кампанії принца бін Салмана

Реформи: "Нове майбутнє" і поміркований іслам

А ось всередині країни МБС озвучив плани масштабних перетворень. План реформ, відомий як Vision 2030 пропонує корінну перебудову економіки країни, її диверсифікацію і зниження залежності королівства від нафтових доходів. Передбачається скорочення непотрібних посад в державному секторі. Приватну ініціативу і економічну активність громадян, навпаки, будуть всебічно заохочувати. Планується в значній мірі переформатувати ринок праці: місце мігрантів повинні зайняти саудівці. Держава перейде від субсидування всіх і вся (зараз вода і електрика поставляється населенню безкоштовно) до збору податків, яких піддані королівства до цього часу не платили. Також передбачається продаж частини державної нафтової компанії Saudu Amarco.

Мабуть, найбільш зухвалої задумкою наслідного принца є будівництво з нуля суперсучасного міста в північно-західній частині країни, на березі Червоного моря. Передбачається, що місто з робочою назвою Neon ( "Нове майбутнє"), до проектування якого залучать найпрогресивніших урбаністів і наймодніших архітекторів, стане ядром вільної економічної зони, центром розвитку нових технологій та інноваційних хабом, який буде притягувати розумних і енергійних людей з усього світу. Роль релігії в місті буде зведена до мінімуму.

Планується, що місто і вся економічна зона будуть повністю забезпечувати себе електроенергією з відновлюваних джерел: благо, сонця і вітру в пустелі - хоч відбавляй.

Важливою частиною проекту Neon стане величезний міст через Акабську затоку Червоного моря, який з'єднає Саудівську Аравію з Єгиптом в районі Шарм-ель-Шейха. Мега-міст не тільки дозволить зробити Південний Синай частиною вільної економічної зони, що стрімко розвивається, але і стане основною сухопутної транспортною магістраллю, що з'єднує Азію з Африкою.

Згідно з розрахунками, проект Neon буде коштувати саудівської скарбниці астрономічні півтрильйона доларів. При цьому ВВП "Нового майбутнього" вже до 2030 року може скласти 100 млрд.

У суспільному житті бін Салман намір знизити роль релігії (концепція "поміркованого ісламу") і суттєво розширити права жінок, щоб у перспективі представниці прекрасної статі змогли активно включитися до економічного життя країни. Зміни вже йдуть: так, жінкам дозволили водити машини і відвідувати футбольні матчі. Вперше за 35 років в країні заробили кінотеатри, а недавно створене Головне управління з питань розваг проводить тисячі заходів з метою хоч якось скрасити культурне життя саудівців. Суттєво обмежена роль релігійної поліції - Мутава все ще існує, але сильно зменшила свій запал.

З квітня в Ер-Ріяді знову відкрилися кінотеатри

Опір реформам часом набуває гротескних форм: на початку січня 11 принців влаштували сидячий страйк в королівському палаці, вимагаючи повернути безкоштовну воду і світло. Всіх 11-тьох, зрозуміло, заарештували.

У разі успіху плану модернізації, грандіозні зміни очікують не тільки Саудівську Аравію, а й весь регіон. Економічна активність в королівстві, а також в сусідніх Йорданії та Єгипті, різко зросте. Регіон стане інвестиційним магнітом і транспортним хабом, рівень життя в Саудівській Аравії і - особливо - в суміжних країнах істотно виросте. Поворот королівства нафти і піску від релігійного фанатизму до поміркованого ісламу різко знизить активність джіхаддістскіх угруповань і стане певним маяком, на який буде орієнтуватися весь арабський світ. Регіон стане значно терпиміше, а вся планета - безпечніше. Сам же автор аравійських перетворень займе своє заслужене місце в пантеоні видатних реформаторів сучасності, поряд з Ататюрком і Лі Куан Ю.

Однак не варто недооцінювати рівень неприйняття змін. І народ, і еліта розбещені десятиліттями ситого і безтурботного життя. Позиції консерваторів як і раніше дуже сильні. Кронпринцу Мохаммеду бін Салману, якщо він твердий у своїй рішучості модернізувати архаїчне королівство, доведеться стикатися з змовами всередині правлячої династії, що звикла купатися в розкошах; засудженням духовенства, і неприйняттям значної частини суспільства. І, якщо МБС не впорається з опором противників модернізації, то в тюрмі або в несправному гелікоптері виявиться він сам.