live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Новий суд, стара ЦВК: підсумки восьмої сесії Верховної Ради

Що найважливішого ухвалив парламент за шість останніх місяців. Яких рішень від парламенту так і не дочекалися. І чим запам’яталася VIII сесія

У п’ятницю, 13 липня, у депутатів фактично був останній робочий день. Наступного тижня вони формально ще працюватимуть у комітетах та фракціях, але, як показує практика, більшість з Києва поїде: хто на відпочинок, хто на округ.

"Вчора думав: піде! Але я бачу: йде надто повільно"

Ключовим документом, ухвалення якого розтягнулося на всю сесію, був давно обіцяний закон про антикорупційний суд. Питання відкладали з тижня на тиждень. МВФ чітко давав зрозуміти: не буде рішення — не буде п’ятого траншу (а це 1,9 млрд доларів). Зрештою наприкінці травня почалося друге читання. Дві тисячі поправок розглядали майже два тижні. Так повільно, що навіть спікер Андрій Парубій засумував: "Вчора думав: піде! Але я бачу: йде надто повільно".

Голосування відтягували, щоб знайти компроміс навколо ключової поправки: чи матиме Рада міжнародних експертів право ветувати кандидатури суддів, якщо запідозрить їх у недоброчесності. Таке право їй зрештою дали, і 7 червня за закон проголосували 315 депутатів. Документ підтримали майже всі фракції, групи та більшість мажоритарників. Проти голосували лише члени "Опоблоку". "Радикали" Ляшка утрималися.

На цьому історія не завершилася. У фінальному тексті виявили несподівану поправку: справи НАБУ, які вже потрапили в звичайні районні суди, не мали бути переправлені в Антикорупційний суд. А оскаржувати вироки по "старих справах" (а це Розенблат, Мартиненко, Насіров та інші) САП та НАБУ теж мали в звичайній апеляції.

Це не сподобалося МВФ. І в останній повноцінний робочий день, 12 липня, спікер Парубій та прем’єр Володимир Гройсман змогли переконати депутатів, що з Фондом сваритися не треба: поправку скасували.

Втім, депутати не завжди прислухалися до прохань із Заходу. Наприклад, парламент відмовився скасувати вимогу до антикорупційних активістів звітувати про свої статки. Про це просили США, ЄС, МВФ, спікер та президент, який запропонував альтернативні варіанти контролю над громадськими організаціями. "Це виглядає, як банальна помста", - скаржився керівник НАБУ Артем Ситник. Але до 1 квітня, як і вимагав закон, активісти подали електронні декларації.

На заклик Скаженого пса

Ще один знаковий закон — про національну безпеку. Його до парламенту вніс президент. А "пролобіював" міністр оборони США Джеймс Меттіс (на прізвисько Скажений пес), який закликав український парламент якомого швидше ухвалити документ. Закон значною мірою рамковий, але важливий для зближення України з НАТО. Він розмежовує повноваження й обов’язки численних силових відомств та передбачає цивільний контроль над "силовиками" й закупівлями Збройних сил. Зокрема, відповідно до закону, з 1 січня 2019 року Міністерство оборони замість генерала армії Степана Полторака має очолити цивільний.

Лист до Стамбула

Ще зранку 17 квітня, напевно, мало хто з депутатів та журналістів знав значення слова "томос". Але вже вдень голів фракцій та груп покликав до себе президент. Він розповів, що нині Україна як ніколи близька до створення помісної церкви. Для цього, за словами Петра Порошенка, потрібен томос про автокефалію (томос — термін, що означає декрет  у важливих питання церковного устрою, а автокефалія де-факто означає незалежність від інших православних церков). Такий документ може видати лише Вселенський патріарх, з яким президент вже кілька разів про це розмовляв.

Порошенко попросив лідерів парламентських сил підтримати його ініціативу, і вже наступного дня відповідний проект постанови з’явився на сайті Верховної Ради. Серед його авторів були голова парламенту Андрій Парубій та керівники всіх фракцій, за винятком "Опозиційного блоку", який проголосував проти. Що не дивно, адже багато його членів відкрито підтримують Українську православну церкву Московського патріархату, яка вважає себе єдиною канонічною в Україні. А можливий Томос (який, за словами президента, може з’явитися ще до 28 липня, дня Хрещення Русі), сприятиме об’єднанню вірян та кліру навколо незалежної від Москви Української церкви.

Надія в рамках

Протягом сесії генпрокурор Юрій Луценко вніс до парламенту п’ять подань щодо зняття недоторканності з депутатів. За ґратами опинився лише один нардеп — Надія Савченко. Історія почалася з затримання її товариша — "переговорника" Володимира Рубана. СБУ взяло його 8 березня при спробі вивезти з окупованої території арсенал зброї. За версією правоохоронців — для організації в Україні терактів. Потім з’ясувалося, що до історії причетна й Савченко.

Юрій Луценко продемонстрував парламенту відео, на якому вона разом із Рубаном обговорює намір розстріляти депутатів прямо під куполом Верховної Ради. 22 березня з Савченко зняли недоторканність та затримали. Наступного дня — заарештували за звинуваченням у підготовці теракту й держперевороту. А депутати після інформації про те, що Савченко заходила до сесійної зали з гранатами, швидко ухвалили закон про заборону перебувати там зі зброєю. Для контролю поставили на вході металеві рамки.

Кадровий прорив

Після багатомісячних переговорів депутатам вдалося організувати "кадровий прорив". 15 березня вони нарешті відправили у відставку Валерію Гонтареву (заяву вона написала ще за рік до того), а керівником Нацбанку призначили її першого заступника Якова Смолія.

Того ж дня з’явився новий Уповноважений з прав людини — Людмила Денісова з "Народного фронту". А член фракції БПП Валерій Пацкан очолив оновлений склад Рахункової палати, яка шість років була у "підвішеному" стані через відсутність керівника та завершення термінів повноважень її членів.

З кадрових успіхів цієї сесії варто згадати й вистраждане призначення аудитора НАБУ. Ним став екс-представник Україні в Раді ООН з прав людини, 81-річний юрист Микола Василенко. Тепер всі три аудитори призначені і мають перевірити ефективність роботи Антикорупційного бюро. Незадовільні висновки можуть призвести до звільнення його керівника Артема Ситника.

Тінь дострокових виборів

Ще в червні 2014-го сплив термін повноважень більшості членів нинішнього ЦВК на чолі з Михайлом Охендовським. Останній, до того ж, перебуває під слідством НАБУ (поки призупиненому з технічних причин).

Але оновити склад Центрвиборчкому депутати не змогли. Президент вніс 14 кандидатур на 13 вакантних посад ще 5 лютого 2018 року. Серед них були представлені всі фракції, крім "Опозиційного блоку". І саме це стало формальним приводом переносити розгляд питання з тижня на тиждень, адже Парламентська асамблея Ради Європи вимагала представництва всіх політсил.

За рішення насамперед не хотів голосувати "Народний фронт". За інформацією ЗМІ, в адміністрації президента серйозно розглядали сценарій дострокових виборів, і "фронтовики" розуміли: зі старим ЦВК з сумнівною легітимністю він не можливий.

Крім того, більшість фракцій побоюються, що президент отримає повний контроль над Центрвиборчкомом. Остання надія БПП згасла 12 липня: спікер Андрій Парубій відмовився поставити питання на голосування, пославшись на відсутність кандидатів у залі. Мовляв, інакше призначення членів ЦВК можна буде оскаржити в суді. Таким чином, питання перенеслося на осінь.

Напівзвіт уряду

Не дочекались у парламенті й звіту Кабміну. Спершу його перенесли з весни на літо — нібито через відрядження голови економічного комітету Андрія Іванчука. За інформацією ЗМІ, ініціатором перенесення звіту був "Народний фронт", який побоювався, що БПП може порушити питання про відставку Володимира Гройсмана. А у "фронтовиків" із ним налагодилися добрі стосунки. Натомість президент та його фракція роздратовані надмірною, на їхню думку, самостійністю прем’єра. Зрештою комітет заслухав звіт урядовців 20 червня і взяв його до відома. Виносити питання до сесійного залу спікер Андрій Парубій не став.

Що зроблено, а що ні

З важливих рішень, ухвалених під час VIII сесії, ще варто згадати закон про трансплантацію. Він має запустити систему пересадки органів, адже ситуація з цим була критична: лікарі боялися проводити операції через правову неврегульованість цієї сфери. Письмове рішення, чи віддавати органи на трансплантацію у випадку раптової смерті, мають ухвалювати самі українці. А якщо за життя вони цього не зробили, рішення — за близькими родичами.

Важливим є новий закон про дипломатичну службу, який зокрема передбачає конкурсне призначення на посади в МЗС. Новий закон про валюту повинен лібералізувати цю традиційно зарегульовану сферу.

В останній робочий день у п’ятницю 13 липня, коли, як правило, за важливі рішення не голосують, депутати встигли зробити крок до вирішення проблеми "євроблях". Проголосовані у першому читанні законопроекти передбачають суттєве зменшення вартості розмитнення авто (вона залежатиме від віку автомобіля й об'єму двигуна), а також суттєве збільшення штрафів (десятки тисяч гривень) за їхнє незаконне ввезення й експлуатацію.

З очікуваних, але не ухвалених рішень парламенту слід згадати Виборчий кодекс. Він передбачає скасування "мажоритарки" та запровадження відкритих списків. У першому читанні документ ухвалили ще під час минулої сесії 226 голосами, тобто мінімальної кількістю. В кулуарах депутати не на камеру визнавали, що це сталося "випадково": насправді хотіли "завалити" проект, але не розрахували. Ухвалення нових виборчих правил вимагає зокрема США та ЄС.

Також Рада не змогла ухвалити всі закони, необхідні для повноцінного запуску Державного бюро розслідувань — нового правоохоронного органу, який замість Генпрокуратури повинен розслідувати злочини правоохоронців та посадовців, не пов’язані з корупцією. Голова відомства Роман Труба зокрема скаржився щодо неможливості провести конкурси на 140 посад у центральному апараті.

Припадають пилом у комітетах і три "мовні" законопроекти. Питання стало особливо актуальним 28 лютого 2018, коли Конституційний суд скасував так званий закон Ківалова-Колесніченка і мовне питання опинилося в правовому вакуумі. Втім, з огляду на конфлікт з Угорщиною, який вже суттєво заважає відносинам України з НАТО, та невизначену ситуацію з Мінськими домовленостями, самі депутати навряд чи мають уявлення, коли візьмуться за це питання.

новини партнерів

21 липня, 2018 субота

20 липня, 2018 п'ятниця

21 липня, 2018 субота

20 липня, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати