Чому зростають ціни на бензин

30, 33 та навіть 36 гривень за літр. Захмарні ціни на бензин викликали справжній шок у автомобілістів. Заправити повний бак нині коштує мало не половину мінімальної зарплати, а з настанням холодів суттєво збільшилась ще й витрата пального. Україною прокотилися акції протесту. Однак наразі думки автовласників стосовно доцільності таких методів розділилися, проте з тим, що ціни космічні, погодилися всі.

Причини подорожчання пального

Зростання розпочалося наприкінці липня. Тоді упродовж місяця ціни збільшилися ще й за рахунок девальвації гривні, коли долар виріс з 26 до 28 гривень. Експерти пояснюють: для нафтопродуктів такі коливання мають величезне значення, оскільки близько 90% собівартості пального містять валютну складову: здебільшого це - імпортні товари. А вже у вересні цю естафету підхопив світовий ринок нафти, - розповідає директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн. “У вересні ціна почала зростати на нафту від 72 доларів за барель. Впродовж  1,5 місяця вона зросла до 85 доларів, тобто на 15%. Зараз трохи ситуація змінюється, хоча й несуттєво: ціни на бензин суттєво впали, ціна на нафту з 85 впала до 80 доларів за барель”, - пояснює експерт.

До того ж, нині спостерігається таке явище, як ресурсна нестача постачання. Оскільки жовтень видався неочікувано теплим місяцем, був подовжений сезон активного споживання нафтопродуктів, тобто люди переміщувались, працювала промисловість, сільське господарство та дорожнє будівництво. Проте експерти заспокоюють, що нічого критичного не відбувається і говорити про кризу зарано: до кінця листопада ситуація має стабілізуватися. Нинішня ціна на пальне обґрунтована та не несе за собою захмарні прибутки власників АЗС. У середньому елітні заправні станції з одного літра пального отримують в середньому 3 гривні, це близько 10%, натомість у АЗС економ-класу цей прибуток становить гривню-півтори.

Захмарний акциз

Левову частку податку, який платять мережі, складає акциз. Зараз за дивним збігом обставин він визначений не в національній валюті, а в євро. Таким чином зміна курсу гривні напряму впливає на зростання пального. Екс-президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук вважає, що саме цей фактор найбільше впливає на формування цін. Експерт обурюється: “Я не знаю жодної країни, де би акцизний податок нараховувався у валюті сусідньої країни. У нас же розмитнення йде за контрактною ціною в доларах, тоді перемножується на курс національного банку до євро, потім на все це нараховують ПДВ, і маємо вихідну ціну, а потім дивуємося, звідки така ціна”.

Тож якби акциз призначався у гривні, у нас не було б такої великої і швидкої залежності від курсу. Натомість одні з найактивніших опонентів податків – громадська організація «АвтоЄвроСила» пропонують окрім зміни валюти акцизу ще й варіанти стримування коливань.  Приміром, коли ціна на нафту підвищується, акциз автоматично має зменшуватися і навпаки, таким чином створюючи  можливість мати сталі ціни на АЗС.

Натомість деякі експерти вважають, що податки на пальне в Україні, у порівнянні з Європою, невисокі. Особливо це стосується дизельного палива – якщо у нас 139 євро за тисячу літрів, то в Європі цифра сягає 900-1000 євро за тисячу літрів. Стосовно динаміки росту вартості пального в Україні за останні 10 років, то подібні ціни на бензин у євро спостерігалися у 2007-2008 роках, тоді вартість сягала 1 євро 40 центів за літр, тобто нині це було б майже 40 гривень. На початку 2014-го бензин коштував 11 гривень, що відповідає приблизно 1 долару 37 центів, на сьогодні це теж майже 40 гривень за літр.

Ціни на продукти

При таких підрахунках не варто забувати і про курс валюти та купівельну спроможність громадян. Підвищення цін на заправках одразу провокує суттєве подорожчання абсолютно усіх продуктів. Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко пояснює: “У будь-якому продукті закладена вартість палива, це в середньому 10%. Якщо вартість пального збільшується на 10%, це означає, що в загальному в нашій країні зростання вартості продуктів харчування відбудеться на 1%”.  А якщо ціна зростає — то вона практично ніколи не падає і контролювати її рівень можливо тільки зменшенням попиту на товари та послуги.

Пасажирські перевезення

Дороговартісне пальне потягнуло за собою не лише здорожчання продуктів. Чи не першими на нові ціни зреагували перевізники. Вартість квитка на міжміських маршрутах одразу зросла щонайменше на 20%. Зокрема, проїзд одразу подорожчав на Львівщині, Київщині, між столицею і містами Житомир, Чернігів та Черкаси. Приватні перевізники досить легко узгодили нові ціни з обласними та районними адміністраціями. Проте під приводом здорожчання пального 10% перевізники не знехтували можливістю підняти ціни аж на третину.

Громадяни в таких випадках мають повне право звертатися до суду. “Якщо пальне піднялось на 10%, а інвестиційна привабливість складає 90% від ціни, то зрозуміло, що можна оскаржувати відповідне рішення. Це досить легко довести, тому що по-перше є відповідні ціни, в тому числі індикативні, які можна в Міністерстві економіки отримати і в залежності від цих цін та інвестиційної складової, необхідно в суді доводити правоту щодо необґрунтованого підняття” - розповідає юрист Денис Писаний.

Хто встановлює ціни

Щодо контролю за цінами на пальне – тут ситуація складніша. Питання цінової політики є в повноваженнях Мінекономрозвитку, проте раніше цим займалася Державна цінова інспекція, яку ліквідували, а виконувати її функції жодне інше відомство не може. Проте юристи нагадують про постанову Кабінету міністрів “Про затвердження повноважень органів виконавчої влади та виконавчих комітетів місцевих рад щодо регулювання цін та тарифів”, згідно якої обласні, Київська та Севастопольська державні адміністрації можуть встановити граничну ціну для АЗС, що становить не більше 15% від оптової ціни придбання палива. Проте поки що про такі випадки контролю за цінами нічого невідомо.

Чи змінить ситуацію Антимонопольний комітет

Вирішити питання з лихоманкою на ринку пального Володимир Гройсман доручив Антимонопольному комітету: “Треба розібратися з бензином цим: є змова, нема змови. Тому що це - важливо. Я розумію, що нафта зростає, ну, це правда, якщо зростає нафта — відповідно можуть зростати нафтопродукти, але у всього є здоровий глузд і межа. Тому треба, я дуже просив би вас, тому що в уряду нема інструментів, є інструменти в Антимонопольного комітету”.

Проте комітет не наділений повноваженнями контролю за цінами. І може відстежувати лише порушення конкуренції на ринку. Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Валерій Полюхович запевняє, що в компетенції органу лише одне питання, що стосується вартості пального: “Однакові ціни на заправках, дійсно, це питання є предметом нашого розгляду, нашого розслідування і протягом, я так вважаю, відносно короткого часу, кількох місяців винесене рішення якраз щодо цього правопорушення”.

Попри те, що у подорожчання пального є вагомі причини — ослаблений курс гривні, підвищення котирувань нафти та сезонна невідповідність попиту та пропозиції, — можливості стримувати зростання цін у держави все ж таки є, - наполягають експерти. Інша річ, як держава ними користується. А допоки відомства перекладають відповідальність одне на одного, пальне продовжує тримати рекордно високі ціни.