Віталій Портников: Конкуренція суверенітетів є небезпечною для України

Рішення про їхнє затримання ухвалив суд, ніякої політичної та етнічної складової  тут немає, але в Белграді переконані: якщо затримані серби, значить мова йде про політику, про замах на права сербської громади Косово. І негайно приводять війська у стан повної бойової готовності. Війни, швидше за все не буде, але про обіцянку продовжити переговори про врегулювання відносин, яку лідери Сербії і Косово недавно давали Ангелі Меркель і Еммануелю Макрону, теж можна буде надовго забути. Як, втім, і про успішну інтеграцію країн західних Балкан до ЄС.

Між іншим, модель сербської автономії в Косово дивним чином нагадує модель «автономії Донбасу» в Україні - місцеві органи самоврядування, які координуються між собою й перетворюються на  державу у державі. Приштіна поки що не погодилася з такою моделлю, але на практиці вона працює. І щоразу призводить до нових непорозумінь, тому що не дає відповіді на найпростіше запитання: чий же все таки суверенітет в автономії? Чи має право косовський суд затримувати злочинців або якщо людина - житель сербських районів, так вона є неосудною? А якщо суд в Митровиці вирішить заарештувати якогось албанця з протилежного берега річки, тим більше поліцейського - чи можна буде здійснити його рішення? І скільки в цьому рішенні буде політики, а скільки - боротьби з корупцією?

Це питання повинен поставити собі кожен, хто мріє про припинення війни за будь-яку ціну - навіть ціною згоди з автономією Донбасу. Після створення цієї автономії війна аж ніяк не закінчиться, вона тільки почнеться. Тому що почнеться конкуренція суверенітетів - політичних, судових, силових. "Народна міліція" з "особливих районів" буде здійснювати рейди на територію сусідніх регіонів, красти людей, санкцію на арешт яких будуть давати суди в Донецьку чи Луганську. А українська поліція і СБУ - теж з судовими рішеннями - будуть затримувати в Донецьку тих, кого вирішив заарештувати український суд. І щоразу сторони будуть звинувачувати одна одну в порушенні угод, щоразу війська будуть приводитися в стан бойової готовності, щоразу будуть відбуватися показові обстріли з Донецька, щоразу нам загрожуватимуть з Москви, а Захід висловлюватиме глибоку стурбованість. І, звичайно, в будь-який момент кожен такий конфлікт буде означати можливість нової війни - тим більше, якщо в Москві вирішать, що варто знову задіяти цей важіль тиску на Київ.

Ось такий у нас буде мир. І, до речі, така європейська інтеграція - така ж віртуальна і малоймовірна, як мир. Будемо жити в перманентній війні і ганьбі.