Два Андрія, не рахуючи Володимира. Чи помирить Єрмак Україну з Росією?

Бо Андрій Єрмак за кілька місяців сам створив собі ореол людини, яка піде на будь-яке замирення із Донбасом і легалізує самозванців у законну місцеву владу.

Все би було так, але Єрмак насправді набагато більша проблема для самого президента Зеленського. Який, очевидно, вибрав не того, хто підказував в експресивній манері як зробити правильно. А того, хто рукоплескає президенту завжди і у будь-якій ситуації. Проблема Андрія Богдана була в тому, що в якийсь момент його підвело власне "его", а інші фаворити хотіли засвідчити свою лояльність і отримати від цього зиск.

Володимир Зеленський лише сам нещодавно відпустив ейфорію медового місяця і почав шукати тих, хто діятиме тихо, не привертаючи уваги ЗМІ і решти гієн у владній команді — і налагодить якусь систему.

За останні кілька місяців Андрій Єрмак почав активніше спілкуватися із пресою, явно подружився із міністром МВС Аваковим і олігархом Рінатом Ахметовим — буквально за кілька годин до призначення він мило спілкувався на новому каналі останнього із Євгенієм Кісельовим — і нині те інтерв`ю крутять нон-стоп.

Тобто — Андрій Єрмак створив собі імідж людини, яка з усіма дружить. А не лізе на рожен, як його попередник на чолі ОПУ.

Свого часу ілюзію "давайте знайдемо ефективного менеджера" мали Віктор Ющенко та Петро Порошенко, у яких після кадрових пошуків в командах з’явились Віктор Балога та Ігор Райнін. Перший мав допомогти Ющенку показати управління державою та потопити Юлію Володимирівну Тимошенко, поки очільника більше цікавили глечики трипільської культури.  Другий — надував щоки, як ефективний менеджер аж три роки і лише минулої осені виявилось, що колишній член СДПУ(о) сильно страждав в рядах патріотів, поривався піти — і урешті щасливо очолив харківський осередок ОПЗЖ.

"Санта-Барбара" в команді Зеленського і не збирається припинятися. Варто лиш поглянути на перші призначення Єрмака суто в своїй команді. Так, його прес-секретарем стала Даша Зарівна, вона не просто редакторка модного глянцю. Вона колишня дружина отого "смотрящого" за Мін’юстом, до якого на нове весілля із новою обраницею у Сен-Тропе їздив Андрій Богдан. Настільки відомо авторці, Андрій Довбенко так і лишається "смотрящим" за Мін’юстом — але питати по це уже варто нового очільника ОПУ.

Друге, тінь таємних чаювань Єрмака з Дмітрієм Козаком — автором плану, як всучить нам ОРДЛО і оплатити усе, що поламали росіяни — лише посилюватиметься із кожною заявою хоч Зеленського. Хоч чергового Арахамії.

Бо ж Єрмак ще не встиг нормально речі занести в кабінет на Банковій, а Арахамія вже починає артикулювати найгірші побоювання і готовий дати воду в Крим в обмін на певний компроміс по Донбасу — з виплатами пенсій мешканцям, амністією бойовикам, відновленням територій за рахунок бюджету України.

Це фактично закриє для Росії питання Криму дуже надовго, тобто ми фактично визнаємо анексію, чого вже Кремль давно прагне. Ще — показуємо партнерам із ЄС, що ми згодні на окупацію і можна знімати санкції — бо їх якраз за Крим і наклали на Росію. Третє, показуємо, що ми лохи, яких сусідня держава може катувати, розстрілювати, окуповувати, роздягати як липку — а негумовий український бюджет ще і спонсоруватиме усі ці сумнівні втіхи.

Андрію Єрмаку нема по суті різниці, що озвучувати — він із тієї категорії людей, які до усього, що вони роблять, ставиться як до бізнесу. Підняти бабла, досягти статусу і жодних ідеологічних заморочок. Жодного плану розвитку країни без намагання прогнутися під ситуацію чи момент. Три скликання поспіль Єрмак був помічником Ельбруса Тадеєва, потім продюсував стрічки зі словаками, зараз уже засвербіло показати "ефективний мир" на Донбасі шляхом домовленостей із Козаком. Увесь цей випадковий генератор хайпових ідей уже щедро вкладають в голову і вуста президента Зеленського. У свіжому інтерв`ю "Інтерфаксу" Володимир Олександрович покладає великі миротворчі надії на... зоровий контакт із Путіним на майбутніх зустрічах.

"Здається, що коли такий контакт, очі в очі, ти одразу розумієш, хто перед тобою, що за людина.  Всупереч всім даними розвідки, мені здається, що він мене зрозумів.  І він розуміє, що треба закінчити цю війну", — каже гарант.

Заміна Богдана і Єрмака насправді була питанням часу: і не через те, що гедоніста Богдана задушило його власне ЧСВ, просто Зеленський виріс і оперився і йому уже не потрібні люди, які бачили його в роздумах: а нащо мені те президентство. Ба більше  вмовляли його спробувати піти на вибори — бо ж саме Богдан свого часу умовив Шостого спробувати перенести свій образ із кіно в люди. Єрмак — це уже вибір суто президента, який не любить критику, обожнює теплі ванни і якому треба суцільна похвала, що він молодець. Утім ця омана може зіграти з президентом погану роль — так можна із першого стати тим, хто іде на повідку у здібних маніпуляторів.

Ось свіжа заява із сайту президента, де Зеленський визнає проблему масового переходу в російське громадянство тих, хто живе в ОРДЛО.  Розуміючи це — він жодним чином не говорить про те, що вибори в такій ситуації треба перенести на кілька років після взяття кордону під контроль. Ніяких заходів щодо покарання тих, у кого вдома буде склад паспортів, і тих, хто працюватиме на РФ і далі, прикриваючись "а что тут такого, это майданутые виноваты". Просто треба збільшити квоти на бюджетні місця для молоді і створити "гарячу лінію".

Бурхлива імітація роботи ОПУ та оплескозалежність президента роблять його залежним від будь-яких маніпуляцій — найперше російським, якщо Єрмак таки агент Кремля.

Росія не віддасть Донбас на таких умов, як того хоче Україна. Це уже пройшли Молдова та Грузія зі своїми ПМР і Абхазією. Кремль не віддасть Крим — пустіть лиш воду, дурні. Власне, тому ігри Єрмака і обіцянки Зеленського про єднання нації навколо компромісів щодо Донбасу лише забирають час від інших пріоритетних задач — економіки, обороноздатності  та покращення життя на підконтрольній території. Без усього цього Зеленський та його новий очільник ОПУ схожі на зірку Василя і його продюсера Валентина. Останній у всіх скетчах хотів пробитися у мюзикл Константина Ернста на «Первый», але не судилося. Бо там таких на аперетив їдять.