Марія Репко: “Карантин не є ліками від коронавірусу”

Такий більш гнучкий карантин дозволить водночас і стримувати поширення коронавірусної хвороби, і збереже українську економіку від падіння. Розмова відбулася у ефірі програми “Еспресо: капітал” на телеканалі Еспресо. Ведучий програми – Андрій Яніцький, директор Центру журналістики при Київській школі економіки.

Як карантин позначиться на українській економіці? 

Можна дуже приблизно оцінити 1 місяць карантину в 3-5% втраченого ВВП. Що це означає? В перші місяці економіка може втратити навіть менше, бо фірми ще мають якийсь запас потужностей, накопичену ліквідність, і вони ще спроможні виплачувати людям зарплати, платити оренду і перечекати цей період. Але якщо карантин затягується на другий місяць, на третій і надалі – то все менше фірм спроможні робити витрати і не закриватися.

Як ви оцінюєте ефективність карантину? 

Компанії Appleта Київстар вже показали свої цифрові дані: ефективність середня. Якщо порівнювати з іншими країнами, українці почали менше виходити гуляти, менше їздити на громадському чи своєму транспорті, але вся активність збереглася. І це нормально.

Центр економічної стратегії пропонує інше рішення. У чому воно полягає? 

Карантин не є ліками від коронавірусу. Карантин - це лише спосіб виграти час для того, щоб система охорони здоров’я пристосувалася до нових вимог, до більшої кількості потенційних хворих. Відповідно, ми вважаємо, що карантин не має триматися в економіці тривалий час. 

Вірус з нами, скоріше за все, надовго. Бо якщо вакцину зроблять, то не раніше, ніж через кілька місяців або навіть більше року. А більше року жорсткий карантин не витримає ніхто. 

Тому карантин має бути адаптивний. Жорсткі обмеження мають запроваджуватися в так званих чорних зонах, де поширення вірусу серед людей дуже швидке і неконтрольоване. Наприклад, це може бути одне селище або одне місто, або один район, де в лікарню звертається дуже велика кількість людей з вірусом, і немає можливості відслідкувати, де ж вони заразилися.       

Тобто, за вашою ідеєю, наприклад, Тернопільська область могла бути в такій чорній зоні карантину, а якась інша сусідня – в жовтій?

Миколаївська, наприклад, в жовтій чи червоній, обмеження там могли бути набагато слабкішими.

А з медиками ви радилися щодо такого сценарію? 

Ми радилися з медиками. Один з соавторів нашої записки є Павло Ковтонюк, колишній заступник міністра охорони здоров’я. Також ми завжди даємо наші записки на так звані peerreview, і цю записку читав Володимир Курпіта, який був очільником Національної служби здоров’я. Тому ми впевнені, що з медичної точки зору ці рекомендації підтримані. Ба більше - Всесвітня організація охорони здоров’я та Євросоюз зараз публікують дуже схожі рекомендації. 

З чого треба почати перехід до адаптивного карантину? 

Я би розпочала з широкого тестування. Знімати обмеження без інформації про поширення вірусу – небезпечно. Я би почала з того, що зібрала інформацію про поширення вірусу, впевнилася, що лікарні нормально екіпіровані для того, щоб був необхідний захист у медиків, щоб була необхідна кількість палат та інше. А потім би думала, які обмеження знімати в першу чергу. 

Прямо зараз першочерговими для мене виглядають обмеження щодо діяльності ринків. Вони повинні відповідати санітарним вимогам, але повинні працювати. Відповідно, має бути якийсь транспорт до ринку, бо сільськогосподарські підприємства, фермери не можуть поставити на карантин землю і врожай. І цей врожай ми втрачаємо, купуючи турецькі продукти, бо українські, власне, гниють десь на огородах, тому що люди їх не спроможні вивезти. Оце першочергова, на мій погляд, вимога.

Чи обраховували ви, який економічний ефект буде від запровадження вашої версії карантину?

Це неможливо порахувати, бо це карантин адаптивний. Він буде дуже залежати від того, як буде поширюватися хвороба. Якщо закриється одна область, економічний ефект буде один, якщо закриється 10 областей, економічний ефект буде значно більший. Негативний. Але цей адаптивний варіант карантину, коли закривається не вся економіка, а тільки в місцях, де є спалах вірусу або поширення жертв вірусу не контролюється, він принесе менше шкоди для економічної діяльності, аніж широке закриття взагалі всього. 

Ви прораховували, скільки треба буде прийняти законодавчих змін для того, щоб цей адаптивний карантин запрацював. Чи діюча законодавча база вже готова для цього?

Дуже важко це сказати, тому що насправді для того, що зараз відбувається, законодавча база не готова. Конституція України передбачає вільне право на зібрання і вільне право на пересування. І тільки введення надзвичайного стану може дати владі повноваження ці права якось обмежити. Зараз у нас надзвичайний стан не введений. Це теж одна з дуже великих проблем насправді, бо зараз верховенство права не дотримується. І конституційні юристи вже кажуть, зокрема, Харківська правозахисна група, що це є проблема. Що можливо економічно чи соціально це не є проблема, але взагалі для розвитку верховенства права, розвитку правовладдя в Україні з цим потрібно щось зробити. 

А бізнес як ставиться до вашої ідеї? 

Бізнес в основному підтримує. Ми розмовляли зі Спілкою українських підприємців, розмовляли з кількома іншими представниками бізнесу і поки що не почули якихось негативних відгуків. Насправді говорити про це ще трішки зарано, бо бізнес дійсно хоче полегшення, це абсолютно зрозуміло, бо їх просто закрили і не дають можливості працювати і людям до них приїжджати. Але не зрозуміло, чи Уряд введе взагалі такий формат карантину. 

Як чиновники ставляться до цієї ідеї? Чи ви спілкувались з кимось? 

Ми представляли цю ідею раднику прем’єра і людям із команди президента, вони це бачили. Що буде введено, що буде впроваджено, а що не буде – ми поки що не знаємо. 

Мені ця ідея дуже подобається. Але є сумніви щодо того, що наша влада спроможна на такі тонкі налаштування. 

У нас виходу нема. Бо або будуть захворювання, якщо зняти карантин, або, якщо карантин залишиться на дуже тривалий період часу, буде серйозна економічна криза і безробіття. Формату 90-х.