Єгор Фірсов: Щоб змусити великий бізнес відповідати екологічним нормам, потрібна жорстка рука

Про причини свого звільнення та про ситуацію із забрудненням повітря великим бізнесом Єгор Фірсов розповів у програмі “Еспресо: капітал” на каналі Еспресо ТВ. Ведучий програми – Андрій Яніцький, директор Центру журналістики при Київській школі економіки.

Пане Єгоре, чому вас звільнили? Ви знаєте відповідь на це питання?

За три тижні до звільнення я зустрічався з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і питав, чи є претензії до Державної екологічної інспекції, чи є питання особисто до мене і чи можемо ми продовжувати політику, яку розпочали. Що я маю на увазі. Державна екологічна інспекція має можливість приходити до топ-забруднювачів, стукати їм у двері, перевіряти їх і виписувати штраф, якщо є порушення.

За чотири місяці роботи ми виписували мільйонні штрафи величезним корпораціям: металургійним заводам, ТЕЦ. Більше півмільярда штрафів. За всю історію Інспекції це - рекорд. І дуже важливо було заручитися підтримкою нового прем’єра, бо без його підтримки це просто марна праця.

Ми мали підтримку попереднього уряду і колишнього  глави Офісу президента, тому я поставив це питання Денису Анатолійовичу. Він відповів: так, можете. Тоді я прийшов, зібрав колектив і сказав – далі вперед. І ще три тижні ми продовжували перевіряти підприємства, коли зі ЗМІ я дізнався, що мене звільнили. Причини я не знаю, я намагався зателефонувати прем’єр-міністру, писав йому sms, але відповіді досі я не отримав.

Знаю, що вам спалили автомобіль. Чи знайшли людей, які це зробили?

На жаль, ні. Дійсно, місяці півтора тому вночі біля мого дому спалили авто. Поліція, треба віддати належне, працювала досить ретельно. Вона відпрацьовувала відеокамери, опитувала свідків, робили експертизи різні. Але, на жаль, я не знаю, на якій стадії слідство зараз. Винуватців поки не знайшли.

Xто теоретично міг бути незадоволений вашою роботою?

Це питання дуже часто мені ставлять. І коли ставлять, то в мене десятки прізвищ, корпорацій, назв перед очима. Я не можу сказати і, відверто, не буду цього робити. Бо могли зробити це дуже-дуже багато суб’єктів, починаючи з лісгоспів, які ми штрафували.

А хтось погрожував, може, попереджав вас, що можуть бути такі наслідки?

Кожен тиждень були якісь погрози, попередження, “привіти”. Про них навіть немає сенсу говорити. Це було щотижня. Коли перевіряєш лісгоспи, які палять ліс, і виписуєш їм мільйонні штрафи, корпорації великого бізнесу тих людей, яких називають олігархами, комунальні підприємства...

Тобто це величезне лобі з величезними зв’язками і величезними грошима. І коли ти їх штрафуєш на мільйони, а вони до цього не звикли, бо раніше вони не отримували таких штрафів, то їм це дуже не подобається. І тому я думаю, що вони використовували всі методи. І лобі в парламенті, і якісь замовні статті. В тому числі, можливо, намагалися лякати підпалом авто.

А хто в нас найбільші екологічні забрудники ? Є ТОП-5 підприємств, які можна все ж таки назвати?

Тоді обирайте категорію, про що ми говоримо. Повітря, вода або засмічення. 

Давайте про повітря. Для Києва, принаймні, це така болюча тема.

Повітря це не тільки для Києва, а переважно для східної України: Запоріжжя, Дніпро, Маріуполь – це тема №1. Якщо говорити про повітря, то перше це - ТЕЦ, про які зараз дуже багато говорять, вугільні. Друге – металургія. Ну це, звичайно, авто. Скажімо так, автівки це загальний суб’єкт, але все ж таки треба сказати, що вони суттєво забруднюють повітря.

Тобто, наскільки я розумію, коли кажемо ТЕЦ, то думаємо про Ахметова, коли кажемо про металургію, то там багато людей, мабуть і Пінчук там фігурує. А коли ми кажемо про авто, то про виробників неякісного палива, тобто про пана Коломойського. Тобто всі гучні імена ми можемо перелічити.

Я не буду говорити про якісь прізвища олігархів.

Але так, це - правда. Ми оштрафували компанію Метінвест більше, ніж на 10 мільйонів гривень, це - рекорд. Ми приходили на Нікопольський завод феросплавів, туди нас взагалі не пустили, на це підприємство. А штраф за недопуск це 750 гривень і це окрема розмова щодо ґрунтовних і системних змін нашого екологічного законодавства, яке в катастрофічному стані, і дуже багато там не змінювали ще з 90-х років. Наприклад, штрафи. Бо у нас за неносіння маски 17 тисяч гривень людина платила, а за забруднення повітря 75. Тільки не тисяч, а гривень. Ніде в Європі ви таких норм не знайдете. І, звичайно, потрібна зміна екологічного законодавства щодо сміття, повітря, штрафів, реформа інституції – це має бути завдання, яке входитиме в топ-3 державної політики поряд з економікою і поряд з припиненням війни. Ну і, звичайно, коронавірусом.

Коли питаєш людей про реформи, то про екологію в Україні не часто згадують. Чому так?

Ми ще на дуже низькому рівні в цьому плані, це - правда. Якщо б ви проводили такі опитування десь в країнах Європи, то відповіді були б інакшими. Бо в європейських країнах охорона довкілля це питання якщо не номер один, то номер два. І я поясню чому. І спробую переконати людей.

Можливо, кияни, які зіткнулися нещодавно зі смогом, пиловими бурями і пожежами, розуміють, що охорона довкілля -- це навіть важливіше, ніж епідемія коронавірусу. Чому? Тому що проти коронавірусу може бути застосована вакцина, впевнений, що в цьому році її винайдуть.

І можна буде піти на самоізоляцію. Але від поганого довкілля, поганого повітря, непитної води самоізоляція не допоможе. І вакцини тут не винайдеш.

І якщо трапиться так, що вже буде запізно щось робити, а ми знаємо, що такі точки неповернення є, то це дуже критична історія. Тому я ще раз повторюю, що як би там навіть десь громадяни не ставилися до цієї теми, все ж таки президент і парламент мають усвідомити, що реформа захисту й охорони довкілля має бути пріоритетною в політиці, бо це здоров’я і життя людини.

Я повністю згоден, але дивіться, в нас міністерства екології досі немає (розмова відбулася ще до рішення уряду про розділення міністерств). В нас є спільне міністерство – енергетики та екології, що дуже дивно. Це як бджоли та мед в одному міністерстві зібрались. Чи треба нам окреме міністерство екології?

Треба окреме міністерство, окремий лідер, який буде займатися захистом і охороною довкілля, окремі фінанси, треба визнати належне – охорона довкілля потребує грошей. І звичайно політична підтримка. Без політичної підтримки президента і парламенту змін не буде. Зміни іноді непопулярні. Для того, щоб змусити людей з повагою ставитися до довкілля, щоб змусити великий бізнес відповідати екологічним нормам, потрібна жорстка рука. І політична підтримка тут дуже важлива.