Моя мелодійна українська. У чому таємниця милозвучності нашої мови та гарні українські слова, якими говорять у всьому світі

Тетяна Зінченко
7 липня, 2020 вiвторок
10:18

Наша мова має такі особливості, за якою її впізнають і люблять у світі. Про милозвучність, багатство лексики і українізми - у літній мовній підбірці Еспресо-TV

Кожна мова світу має свої особливості. Не треба бути поліглотом, щоб визначити, яка мова звучить у певний момент: за тембром, інтонацією, артикуляцією. Мови світу розрізняють за структурою, кількістю їх носіїв,  писемністю, ступенем їх вивчення, суспільними, іншими функціями. Одна мова - ніжніша, і її називають мовою любові. Інша мова - велична, ще інша - тверда, є такі, що насамперед сприймаються як урочисті. Приміром, латинська гуманна, її вчать лікарі. Є музичні мови і виразні, є мови, які мають тональність. 

Хоча ці характеристики - досить умовні, бо кожен скаже головне: найкраща мова - своя, рідна. 

 

Наша мова також має свою особливість: у світі вона сприймається як одна з наймилозвучніших і наймелодійніших. Не будемо вкотре повторюватися, хоч це і приємно, що на початку минулого століття в Парижі зібралися представники від кожної нації. Міжнародне журі проводило конкурс краси й мелодійності мов світу. Оцінювалася краса звучання, представники прослуховували тексти різними мовами. І от наша мова зайняла дуже почесне - третє - місце за мелодійністю та красою лексики. Відтоді вона у світі таки звучить! 

 Хоча нам, носіям мови, тим, хто любить свою мову, спеціальних фактів і не потрібно. Ми знаємо все про себе і свою мову. Мої знайомі - літня пара з Німеччини, якось кілька років поспіль приїздили до нас як туристи і просили мене говорити. Вони майже не знали української і майже не розуміли того, що я говорю, але могли годинами слухати, казали, що я говорю - ніби співаю, їм подобається цей мовний спів, милозвучність.  

Влітку, коли сама природа, сонце, буяння квітів і танці теплих вітрів спонукають до легкості, хочеться говорити про красу, і краса нашої  мови - хороша літня тема. Тим паче - майже екватор літа і навіть екватор року, День Івана Купала - давнє свято українців спонукають до такої легкості і до бажання виділити як пріоритетну - красу. 

Наш мовний малюнок

Оксана Суховій, викладач Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, пояснює ці визначальні й характерні особливості нашої мови - милозвучність і мелодійність - її структурою, будовою і гнучкістю: "Милозвучність у нашій мові досягається різними фонетичними засобами, - каже вона. - Наприклад, в українській мові є таке поняття, як спрощення у групах приголосних. Є, навпаки, поява голосного чи приголосного звука в певній фонетичній позиції. Є чергування звуків, приміром, "у" з "в" чи "і" з "й", які допомагають уникнути скупчення багатьох голосних чи багатьох приголосних. І тоді такий мовний малюнок виходить досить плавний, у нас немає складних для вимови скупчень звуків".

"У нашій мові є таке явище, як приставні приголосні, - продовжує відтворювати наш милозвучний мовний малюнок кандидат філологічних наук Оксана Суховій. - Це є нормою української мови. Наприклад, такі слова, як "вухо", "вулиця", "гострий", "горіх" - ми до них звикли. У діалектах української мови це явище більш поширене, ніж у літературній мові. І вухові, яке треноване на літературну мову, іноді дивно чути такі форми, які є звичними для носіїв діалектів. Своїм студентам я наводжу, наприклад, такі імена:  "Анна" і "Ганна","Андрій" і "Гандрій", щоб показати, що це - одне й те саме явище. Для студентів слово "Андрій" звучить органічно, нормально, а при слові "Гандрій" вони починають усміхатися.

І коли ми спільно починаємо шукати різницю в цих словах, приходить розуміння, що ми є заручниками мовного консерватизму. Тобто ми звикли, що є певні норми, певні рамки, а все, що поза ними - такого бути не може. Але ж літературну мову формує мова народна: щось увійшло до правопису, щось лишається на його периферії, але люди так говорять, і для них це звично. І, скажімо, "до Гандрія" звучить милозвучніше, ніж "до Андрія". І от такі явища продовжують формувати дуже багато норм і в літературній мові, які, зокрема, стосуються і милозвучності".

"А милозвучності нашій мові додають ще й суфікси емоційного забарвлення - рученьки, ніженьки, пташечка, квіточка, сонечко. І навіть дієслова в нас мають такі суфікси: спатоньки, їстоньки, гулятоньки. А суфіксів на позначення згрубілих форм у нас менше. І вже у вимові слова формується ставлення до самого поняття, яке виражає певне слово. Коли ми говоримо "рученята", "оченята" - це вже сприймається з теплотою, душевністю, звучить приємно, музично",  - підсумовує Оксана Суховій.  

Ллється, ніби пісня

"Питання щодо милозвучності моєї рідної мови для мене навіть ніколи не поставало. Очевидно, що вона ллється для мене, наче пісня... Ніби моя колискова, співана раніше багато років поспіль моїм нині вже досить великим синам: "Ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота...", - каже Олена Полевецька - редакторка видавничого дому "Простір".

"Мелодія мови звучала і звучить з вуст моїх рідних. Зокрема, з ніжністю згадую свої розмови з бабусею (простою, але мудрою жінкою з Буковини, яка любила, щоб все було добре і файно) чи з моїм татом, який може розповісти про все на світі, а в розповідь вміє доречно вплести прислів'я і приказки або ж смачно пожартувати. А як милозвучно линуть слова незнайомого дідуся на базарі: "Візьми, доню, кропику, свіженький". Не втомлююся милуватися і дивовижним словам, нині вони сплетені з літом, наприклад, "літечко", літепло", "купіль", "легіт", "любий", "любисток" , "липа" та іншим. Їх тисячі! 

Моя улюблена робота - це робота зі словом! З трепетом і любов'ю добираю слів, редагуючи різні твори. І намагаюся щоразу зберегти мелодію мови кожного автора", - додає Олена Полевецька. 

  А як там у світі? Українізми

Українська мова поширена в Білорусі, Росії, Польщі, Словаччині, Казахстані, Молдові,  Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, у Португалії, Іспанії, Великобританії, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії, Італії, Греції, нею, за підрахунками дослідників, послуговуються понад 45 мільйонів людей у світі.

Відтак можемо говорити про українізми, тобто слова, запозичені з української мови іншими мовами світу, які повноцінно функціонують у мовах різних куточків земної кулі. Найбільше, звичайно, їх у тих народів, які найближче до нас територіально - у польській, російській, білоруській, румунській мовах.

Власне українські, колоритні українські слова зустрічаються і в інших мовах - англійській, французькій, німецькій, італійській, угорській тощо.

Найчастіше вони позначають українські реалії, елементи українських звичаїв, предмети українського побуту, тобто є в названих мовах екзотизмами (слова, запозичені до якоїсь мови з інших мов на позначення реалій життя іншого народу чи країни), а також етнографізмами (слова, які позначають культурні та побутові явища певного народу в певний період його розвитку).    

Борщ

Приємно, що українські слова, які в іноземних мовах виступають як екзотизми, стають не просто лексичною одиницею в словнику, а набувають практичного застосування. Таким словом у багатьох народів світу є, приміром, слово "борщ". Ми можемо з певністю сказати, що наше слово "борщ" глобалізувалося, бо в усьому світі "український борщ" - це ще й одна з найвідоміших перших страв.  

Фото Марини Гармаш

  • боршч - білоруською
  • borsch - італійською
  • Borschtsch - німецькою
  • barszcz - польською
  • борщ - російською
  • borș - румунською
  • Borscht - французькою
  • boršč - чеською
  • borscs - угорською

Вареники

Найбільше українізмів - у російській та польській мовах. У російську мову деякі з них потрапили  ще  у 19 ст. і навіть раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр). Деякі із них навіть витіснили свої російські відповідники: "пасека" (рос. "пчельник"), "сырник" (рос. "творожник"), "хлебороб" (рос. "хлебопашец"), "стерня" (рос. "жнивьё"), "гречка" (рос. "гречиха"). 

Фото Марини Гармаш

Українізм "вареники" так само міцно вкоренився як у словниках російської (англійської, білоруської) мов, так і в кулінарній культурі цих народів. 

  • Vareniks - англійською
  • варэнікі - білоруською
  • вареники - російською

Козак

Ще з 16 століття українські слова з'являються і у французькій мові. Серед українізмів там з'являються такі: поріг, козаки, курінь, січ, отаман, гайдамак, сотник, джура, старшина, булава, бандура, староста, слобода, хутір, борщ та інші.

Слово "козак" - власне українське: вільна, незалежна людина, захисник своєї землі, шукач пригод, але з "легкої руки" українського словника воно чудово прижилося в словниках інших мов світу. 

  • Cossack - англійською
  • казак - білоруською
  • Kosak - німецькою
  • Kozak - польською
  • казак - російською
  • cazac - румунською
  • Cosaque - французькою
  • Cossack - чешською
  • kozák -угорською

Степ

 

Фото з "Вікіпедії"

Деякі мовознавці припускають, що англійське steppe є давнім запозиченням з нашого ареалу. Можливо, через польську мову, де слово step чоловічого роду, як і у нас і куди воно потрапило так само від нас. В російській мові степь змінює рід на жіночий.

  • Steppe – англійською
  • Стэп – білоруською
  • Стер – болгарською
  • Steppe – німецькою
  • Степь – російською
  • Stepă – румунською
  • Step – словацькою
  • Steppe – французькою
  • Stepa - чеською
  • Sztyeppe - угорською

Гопак

Гопак - традиційний український танець запорозького походження, а також власне українське бойове мистецтво - набули великої популярності у світі. Оскільки техніки виконання гопака містять у собі багато елементів, які не поширені в інших народів і схожі на бойову техніку, це слово не знайшло перекладу в інших мовах, але залишилося у них (як і саме понятття) у нашому,  українському, звучанні.   

  • Hopak - англійською
  • гапак - білоруською
  • Hopak - іспанською
  • Hopak - італійською
  • Hopak - німецькою
  • Hopak - польською
  • Hopak - румунською
  • гопак - російською
  • Hopak - французькою
  • Hopak - чеською
  • Hopak - угорською

Вечорниці

Специфічні українізми в англійській мові канадців, що позначають поняття побуту,  звичаїв, історичні значення (dumi "думи", Меtelitsya, Hopak — назви танців, bandura "бандура", borsch "борщ", Zaporozhtsi "запорожці", vechornytsi "вечорниці"). 

Фото "Етнохата"

  • вечерницы - білоруською
  • vechornytsi  - у канадців
  • вечерницы - російською

Читайт також: У цього народу мови "не было, нет и быть не может"? Мова і пам'ять

Черешня

Мелодійна назва соковитої ягоди, українізм "черешня" зустрічається в білоруській (чарэшня), польській (czeresnia (trzesnia), російській (черешня) мовах.

  • чарэшня - білоруською
  • czeresnia (trzesnia) - польською
  • черешня - російською

Бандура

Про походження назви нашого давнього народного інструмента також є багато версій. Можливо, до нас це слово прийшло ще з латині (пандура), але як там є, це слово характерне нашій культурі та історії, а через нас - і культурам інших народів.

 

Фото з "Вікіпедії"

  • bandura - англійською
  • bandura - польською
  • бандура - російською
  • bandura - чеською

Гречка

Назва поширеної в нас запашної і корисної культури не лише міцно вкоренилася в іноземних мовах, а, приміром, у російській навіть витіснила їх відповідник "гречиха".

Фото Тетяни Козак

  • hreczka - польською
  • грэчка - білоруською
  • гречка - російською
  • hrișcă - румунською

Сирник

Українізм "сирник" так само став російським словом, витіснивши там слово "творожник", а також був запозичений іншими мовами.

Фото Оксани Білінської

  • сырнікі - білоруською
  • sernik - польською
  • сырник - російською

"Яке прекрасне рідне слово!
Воно - не світ, а всі світи..."

Цими словами Володимир Сосюра дуже точно передав космічну велич рідного слова у всіх його гранях, значеннях, відтінках і відношеннях. Бо його "всі світи" звучить багатозначно, у найкращих значеннях: ми можемо констатувати, що наші колоритні, власне українські, слова, чудово прижилися у світі. За ними впізнають нас! 

Читайте також:
Київ
+11°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 31.45
    Купівля 31.45
    Продаж 32.24
  • EUR
    Купівля 32.93
    Продаж 33.9
  • Актуальне
  • Важливе
2022, неділя
22 травня
16:56
Польща
Польський Жешув отримав від України почесне звання "місто-рятівник"
16:54
Українець провів тест-драйв КрАЗ Cougar, украденого кадирівцями
16:48
Ліки
Рада заборонила обіг російських і білоруських ліків
16:36
аудіокниги
Рада готується скасувати ПДВ для аудіокниг українського виробництва
16:33
Ексклюзив
острів Зміїний
Росія вважає територіальні води навколо острова Зміїного своїми: готова обстрілювати чужі кораблі, - речник Одеської ОВА Братчук
16:31
білоруські війська
У Білорусі ховають вояків Лукашенка, що пішли найманцями на війну з Україною
16:28
ракета
Російська ракета влучила в річку на Дніпропетровщині
16:25
Швеція Україна
Безкоштовні курси з вивчення мови пропонують для українських біженців у Швеції
16:20
Петро Порошенко
ООН, НАТО, ЗСУ та сухі порти. Порошенко назвав шляхи деблокади українського продовольчого експорту
16:13
Діти у фільтраційних таборах поблизу Маріуполя
У фільтраційних таборах поблизу Маріуполя рашисти утримують десятки дітей
16:04
Віктор Вихрист
Непереможний український важковаговик скасував бій через травму
16:03
Волонтери Інституту Сервантеса
Інститут Сервантеса сприятиме вивченню іспанської мови українськими біженцями
15:52
Людмила Денісова
Росіяни прагнуть оточити підконтрольну Україні Луганщину й руйнують її міста, - Денісова
15:40
ППО, обстріл
Під час перебування Дуди у столиці, ППО збила ворожу ракету на Київщині
15:36
Вселенський патріарх Варфоломій
Варфоломій заявив, що на місці Кирила відмовився б бути патріархом
15:29
біженці Чехія
Понад 350 тис. українців отримали спеціальні візи у Чехії
15:22
Маріуполь
У Маріуполі люди вимушені споживати технічну воду замість питної
15:22
Анджей Дуда та Володимир Зеленський
Україна та Польща домовилися про спрощений перетин кордону, - Зеленський
15:16
Ексклюзив
Маріуполь окупанти вода
Маріуполь поступово перетворюється на гетто, - радник мера Андрющенко
15:11
Ексклюзив
Україна ЄС
Захід надаватиме фінансову допомогу Україні в обмін на реформи, - економічний експерт Пекар
15:10
окупанти  Маріуполь
Проти України в складі російської армії воюють справжні неонацисти, - Spiegel
15:01
Фінляндія
Фінляндія конфіскувала майно росіян на €76 млн
14:38
Верховна Рада
Верховна Рада продовжила воєнний стан та мобілізацію до 23 серпня
14:31
Наслідки обстрілу міста Малин. 20 травня 2022 року
Рашисти вдруге за три дні вдарили ракетами по Малину
14:30
Людмила Денісова
Маріуполь перебуває на межі епідемічної й екологічної катастроф, наслідки яких проявлятимуться за межами України, - Денісова
14:27
Посівна трактор
Україна очікує засіяти пшеницею в 2022 році 75% минулорічних посівних площ
13:56
протест  Путіну на останньому дзвонику в Дагестані
"Путін - чорт! Ні - війні!": на останньому дзвонику в Дагестані випускниця шокувала присутніх своєю заявою
13:54
Нардепи з колишньої ОПЗЖ створили у Раді групу "Відновлення"
Нардепи з колишньої ОПЗЖ створили у Раді групу "Відновлення"
13:43
Окупанти обстріляли Миколаївщину: знищено будинки й поранено 9 цивільних
13:35
Ігор Шувалов глава корпорації ВЕБ вілла в Австрії
Активісти заблокували віллу екс-віцепрем'єра Росії Шувалова в Австрії. Закликають конфіскувати будівлю
13:34
Анджей Дуда
Ніхто не може порушити нашу єдність: ні ворожі політики, ні іноземні агенти, ні журі на Євробаченні, - Дуда під час виступу у Верховній Раді
13:34
аеропорт маска
Ізраїль підтвердив випадки захворювання віспою мавп
13:29
Маріуполь
У Маріуполі окупанти забороняють пересуватися містом без перепусток
13:24
Ексклюзив
Сергій Фурса
НБУ не відпускав курс гривні: медіа вирвали фразу Шевченка з контексту, а обмінники почали спекуляції, - інвестиційний банкір Фурса
13:24
Західний кордон
За добу до України прибуло понад 41 тис. українців, натомість виїхало близько 37 тис. людей
13:07
"Динамо"
"Динамо" дізналося перших потенційних суперників у Лізі чемпіонів
13:06
знищена техніка російськх окупантів
Українські артилеристи показали, як прицільно знищили "піоном" російський паливозаправник і декілька бронемашин
13:00
Польща
Зеленський запропонує надати полякам особливий статус в Україні, - депутатка Совгиря
12:59
У Лисичанську Червоний Хрест відкрив медпункт
12:42
СБУ
На Житомирщині російський агент хотів призватися до ЗСУ
Більше новин