live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

"Це природна очистка ринку"

Який бізнес збанкрутує, а який виживе після карантину в Західній Україні

Карантин тією чи іншою мірою вплинув на всі сфери економіки, і хоча для більшості він приніс втрати, проте декому навіть дав поштовх до розвитку. Західна Україна і Львівська область зокрема мають свої особливості. Про вплив пандемії на місцевий бізнес і прогнози виходу з цієї кризи в інтерв’ю "Еспресо.Захід" розповіла керівниця Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації Мар’яна Луцишин.

Хто найбільше постраждав від карантину

– За вашими даними, як карантин вплинув на бізнес у Західній Україні і, зокрема, на Львівщині? Чи є якісь особливості порівняно з рештою країни, крім того, що ситуація з коронавірусом тут виявилась гіршою і, відповідно, довше тривав жорсткий карантин?

– Гадаю, карантин вплинув на всіх. І важко оцінити цей вплив однозначно. Десь є негативні моменти, а десь все-таки позитивні. Як буде далі – теж ніхто не скаже. Головне в оцінці ситуації – триматись здорового глузду й бути відповідальним перед самим собою та навколишніми. 

Львівська область завжди була гнучкою, і тому загалом західноукраїнському бізнесу було простіше адаптуватися до теперішніх викликів.

Скажу не нову інформацію, адже це зрозуміло вже сьогодні, що найбільше постраждали галузі, які змушені були зупинити свою діяльність через обмеження. Це насамперед івент-менеджмент, туризм, ресторанний бізнес, логістика та перевезення. Виробничі підприємства або ставали на простій, або отримували мінімальну, порівняно із докризовим періодом, кількість замовлень. 

Однак у бізнесі відбулася цифрова трансформація, адже компанії змушені були переглянути бізнесові процеси, і ті процеси, які можна було перевести в "цифру", – були переведені. Відбулась так звана діджиталізація. Так, наприклад, комунікація з працівниками в певних галузях трансформувалася в онлайн. До кризи зустрічі онлайн були поодинокі й не мали великої популярності. Сьогодні ж – це реалії. Цей момент скоротив відстань між людьми і спростив комунікацію.

– Які види бізнесу мають нині найбільший потенціал для відновлення?

– Люблю на таке запитання відповідати так: усе в наших руках. Головне – бажання та мета. Потенціал мають галузі, які змогли адаптуватися до нових реалій та швидко відреагувати на зміни. 

Так, наприклад, майбутнє є й у меблевій індустрії, й у легкій промисловості. Якщо металообробка сильно просіла на початку й помалу відновлюється, то,скажімо, місцеві компанії, які виготовляють елементи для медичного устаткування, витратні матеріали для медицини внаслідок світового буму отримали більший прибуток. Деякі компанії також переорієнтувалися на випуск медичної продукції під час карантину й почали працювати, як кажуть, "в другу зміну" через великий попит.

Одяг та взуття – надзвичайно перспективна для нас річ. Почнімо з того, що наші люди вміють шити якісні речі та є креативними. А ще цього ринку як такого в нас немає, немає конкуренції. Ми легко можемо конкурувати з турецькими та іншими азійськими товарами. Особливо на тлі глибокого просідання "фешн-галузі", яка шукатиме шляхів оптимізації витрат, Україна може стати рятівним колом для світової індустрії.

Сільське господарство взагалі Covid-19 не зачепив, воно продовжує розвиватися. І це не проблема, а можливість запроваджувати глибші ступені переробки продукції. Ми маємо менші ставки податків, менші витрати на зарплати та енергоносії, нижчу вартість сировини, але в підсумку наш продукт дорожчий. Причина тут, з-поміж іншого, в ефективності виробництва. І нині ми повинні експортувати нашу продукцію, а цьому може сприяти залучення іноземного капіталу, технологій, управлінського і бізнес-досвіду.

– Окремо про ІТ-бізнес у Львові – здавалось би, айтішникам найлегше було перейти на дистанційну роботу, але чи означає це, що викликана карантином криза оминула їх?

– Я, мабуть, повторюсь – пандемія вплинула на всіх, IT-сектор не виняток. Питання не в роботі з дому чи з офісу, хоча це теж важливо, питання в замовленнях та роботі самих програмістів і тих, хто працює з "цифрою" та хто її замовляє. IT-сектор не менш залежний від логістичних та виробничих компаній, адже вони їх замовники. Тому, вважаю, IT-галузь змушена була трансформуватись певною мірою.

Згідно з нашими даними, в малих компаніях, де працює до 20 людей, продажі впали від 40% до 60%, а у гігантів – 20-30%. І це, напевно, охолодить загальний запал індустрії. Звісно, такі вузькі спеціалізації, як кібербезпека чи геймінг, зростатимуть. Але тим, хто працював з Boeing, треба готуватися до гіршого. Тим, хто працював з автомобільною промисловістю, теж не варто очікувати на багато замовлень.

Як держава може допомогти бізнесу

– Наскільки відчутною й адекватною була державна підтримка бізнесу? Чи дала вона якісь помітні результати?

– Асоціація на початку карантину тісно співпрацювала з владою, і ми продовжуємо це робити для запровадження чітких правил гри. Так, лише за два місяці карантину в Асоціації підготували 107 офіційних листів до держорганів, приблизно половина з них так чи інакше стосувалася роботи бізнесу в кризовий період: адаптації податкової та регуляторної політики, логістики, роботи продовольчих і непродовольчих магазинів тощо. Крім того, відбулось понад 170 робочих онлайн-зустрічей щодо цих питань.

Ми з вами маємо бути свідомими того, що ми не Німеччина і навіть не Польща, у нас, на жаль, близько 60% бізнесу перебуває в тіні. Звичайно, немає жодної країни, де люди люблять платити податки. Шукаючи шляхи оптимізації податків, вони їх все одно платять. І тому сьогодні в Польщі можуть порахувати середньомісячний дохід, наприклад, салону краси за минулий період і заплатити цьому власнику 50% його минулорічного доходу. А в нас з податків, які сплачує "білий" бізнес, кошти ділять на виплату субсидій, пенсій, підтримку військових, медичної системи тощо. Тобто ситуація доволі непроста. І держава робить усе, що може.

З наших пропозицій влада впровадила низку ідей, а саме було заборонено підвищувати процентні ставки за кредитними договорами та розширено програму пільгового кредитування, перенесена дата здачі фінансових звітів, введено мораторій на проведення планових перевірок тощо. Звичайно, для бізнесу цього мало. І сьогодні ми продовжуємо працювати над вдосконаленням чинного законодавства, готуючи законодавчі ініціативи, щоб спростити процеси, які впливають на ведення бізнесу не тільки під час карантину, а й у період виходу з нього. 

Сьогодні для того, щоб бізнес міг стати на ноги, варто все-таки знизити податок на фонд оплати праці, скасувати оподаткування доходів від банківських депозитів як фізичних, так і юридичних осіб, продовжити мораторій на перевірки контролюючими органами, скасувати штрафні санкції та нарахування пені за порушення податкового законодавства (ПДВ, акциз, рента) тощо. 

– Яка ситуація із залученням інвестицій? Як карантинні обмеження впливають на цей процес?

– На думку експертів Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації, головна проблема залучення прямих іноземних інвестицій – повна втрата довіри до України як надійного партнера. В медіа-просторі про нас ходять лише погані новини. Позитиву надзвичайно мало.

Слід розуміти, що загалом іноземні інвестори мають кошти для інвестування. І сьогодні, у зв’язку зі світовою кризою, інвестори переглядають свої виробничі потужності, розміщені на Сході. Україна ж маючи майже все – родючу землю, ідеальні логістичні умови, людський капітал, досвід та свіжі думки – готова приймати нових партнерів та створювати нові бізнеси. Ми маємо показати, що до нас треба прийти й почати щось робити. Іноземному інвесторові наразі нема чого боятися в Україні. Якщо ти справно сплачуєш податки, ніхто тебе не зарейдерить. Принаймні, в Західній Україні ми такого не бачили протягом останніх 10 років.

До 2020 року ми говорили про брак кадрів. Після того, як карантин запровадили європейські країни, багато українців повернулося додому. Головне завдання нині – забезпечити їм достойну оплату праці тут. Коли працездатна людина повернулась додому, їй необхідно створити умови, щоб вона відчула, що вона вдома і має шанс реалізувати свої таланти та можливості. Питання в тому, як це реалізувати на практиці. Як на мене, це буде можливим завдяки вдосконаленню інвестиційного клімату: коли ми створимо умови для появи нових виробництв, послуг та сервісів, тоді зросте здорова конкуренція. Конкурувати будуть як за якість, так і за кваліфікованого працівника. Так свого часу було з індустрією ІТ. Нині це актуально для всіх галузей.

Відновлення докарантинного рівня: прогнози і загрози

– За Вашими прогнозами, скільки часу знадобиться бізнесу для відновлення докарантинного рівня? 

– Сьогодні кожна компанія шукає вихід із ситуації, враховуючи власні можливості та ресурси. Карантин дав зрозуміти, що необхідно трансформуватись та десь і об’єднуватись, навіть зі своїми конкурентами на ринку. Так, наприклад, галузь логістики, де бізнеси після карантинної зупинки намагаються об’єднатися з іншими, комбінувати різні види перевезення товару та сировини. Однак авіація цього року не вийде навіть на рівень, який був три роки тому. На жаль, і туристична індустрія на минулорічний рівень цьогоріч не повернеться. 

Нам усім загалом треба зрозуміти, що з Covid-19 потрібно навчитися жити. Позитивний результат отримає той, хто зможе адаптуватися до ситуації й швидко реагувати на зміни.

Згідно з нашими дослідженнями, щоб сягнути докарантинного рівня розвитку, 20% підприємців знадобиться шість місяців, а для 39% – близько одного року. Ще 17% знадобиться два роки, а 7% – більше двох років. Лише 4% не втратили темпів розвитку за час карантину.

Це природна очистка ринку. Низькоякісні бізнеси, непродумані й не прораховані, збанкрутують так чи інакше. Як воно вплине на ринок? Якщо не збільшиться купівельна спроможність, то має вирости якість зі збереженням старої ціни. Іншого варіанту немає, адже тим, хто найкращий на ринку, треба буде якось існувати. У разі якщо ми проведемо плідну роботу із залучення прямих іноземних інвестицій як альтернативу Китаю та іншим країнам Азії, то вийдемо з цієї кризи швидко й із великими дивідендами. Все залежить від нас, від того, який сигнал ми просуватимемо назовні.

– Які можливі наслідки, якщо восени прийде друга хвиля захворюваності і, відповідно, буде повернення жорсткого карантину?

– Ми маємо усвідомити той факт, що пандемія не дінеться нікуди. Карантин був потрібен для підготовки системи охорони здоров’я. Отже, якщо ми її не підготували за три місяці жорсткого карантину, то вже не підготуємо. Повторний жорсткий карантин негативно вплине на економіку держави в цілому, і це призведе до значних втрат.

Погоджуюсь із твердженням голови Регіональної координаційної ради Асоціації Антоном Подільчаком, що поширення вірусу – це глобальна небезпека, але не єдина. Загроза згортання бізнесу та прав людини є набагато більшою небезпекою, ніж медична проблема. Те, що нам точно треба пробувати розвивати, – позитивне мислення і підтримку тих якісних продуктів, які в нас вже є в Україні, а також чесний бізнес.

 

новини партнерів

6 серпня, 2020 четвер

5 серпня, 2020 середа

5 серпня, 2020 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати