Як пандемія COVID-19 вплинула на економіку України. Експертне опитування

Як це вплинуло на економіку України та чи допомогли виплати підприємцям по 8 тис. грн? Журналістка Еспресо.TV Ольга Чайка запитала в економічних експертів.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії:

Перший локдаун, у 2020-ому році, дуже сильно знизив ділову активність. Пересування людей впало десь відсотків на 20-40 залежно від місць, куди вони їздили. Знизився роздрібний товарооборот. Знизилися доходи підприємств у сфері торгівлі та розваг. Абсолютно жахливо себе почували такі індустрії, як авіаперевезення та готельний бізнес.

Це був один локдаун, на відміну від європейських країн, де восени теж запроваджували жорсткі обмежувальні заходи. Тому такого нищівного впливу на економіку він не справив. Після нього показники по більшості галузей досить швидко відновилися до докарантинного рівня. Це стосується і цін на нерухомість, і кількості вакансій, і рівня заробітної плати, і роздрібної торгівлі, і товарообороту, чеків тощо.

Що дуже сильно постраждало — так це галузі, які через світову пандемію не змогли оговтатися протягом року. Це перевезення пасажирським транспортом — вони досі знаходяться на дуже низькому рівні. Це туризм, який також досить суттєво просів.

З експортом та імпортом ситуація виявилася цікавою. Експорт у нас в основному сировинний, і він не так сильно впав у обсягах. У той самий час імпорт знизився відчутно більше, ніж експорт. Тому торговий баланс в Україні покращився.

Оця невизначеність і невпевненість щодо того, що буде далі, яка буде реакція уряду, вона дуже погано вплинула на інвестиції. 2020 рік, мабуть, один із найгірших за новітню історію України по капіталовкладеннях. Люди дуже обережно до цього ставилися, багато хто заморозив програми капіталовкладень до моменту, коли стане більш-менш зрозуміло, як себе поводитиме уряд, як буде розвиватися ситуація з вірусом — ну і, відповідно, із споживчим попитом. Те, що капіталовкладення призупинили — це, звісно, дуже погано для економіки: це її гальмує.

Січневий локдаун 2021 року тільки-тільки завершився. Поки що говорити про його результати ще дуже рано. Ми тільки зараз отримуємо оцінки з економічної активності за минулий тиждень, які нам можуть надати наші партнери для трекеру — це чеки в мережі “Приват24”, у POS-терміналах, це інформація про переміщення людей з Apple та Google. Переміщення знизилися, але ми розуміємо, що на це вплинув не лише локдаун, а ще два чинники — свята і погодні умови (на локдаун припали морози).

Наскільки на економічну ситуацію в України вплинули урядові виплати по 8 тис. грн, вам жоден економіст не відповість. Тобто так, людям дали гроші, ті, кому вони були справді потрібні, змогли протриматися якийсь період. Це такий іміджево-позитивний крок з боку влади. Але економічний ефект вам не оцінить ніхто.

Рішення про доцільність інших заходів з підтримки бізнесу будуть прийматися, виходячи із здорового глузду, а не ґрунтуючись на економічних оцінках чи моделюванні,  бо такі моделі дуже складні.

Можна робити якісь припущення. Наприклад, ми припускаємо, що у нас є обмежений бюджетний ресурс (а в Україні він дійсно обмежений, бо є дефіцит державного бюджету), і цей бюджетний ресурс можна таргетувати, тобто спрямувати на когось конкретного. А хто ж у нас найбільше постраждав? Напевно, це сім’ї з дітьми, це малі підприємці, які працюють в закладах, які закрилися на карантин тощо.

Україна матиме ще один довгограючий ефект від пандемії, кризи і локдаунів — це розшарування. Бідніші родини з дітьми отримали набагато менше можливостей, ніж забезпечені родини.

Бо проблеми вразливих родин полягають у тому, що матері доводиться кидати роботу, сидіти з дитиною вдома, а у дитини немає ноутбука чи іншого пристрою для доступу до дистанційного навчання.

Тому отакий дуже важкий навчальний рік у школі для дітей із вразливих родин може ще більше поглибити нерівність у суспільстві.

У нас глобально в Україні дуже велика проблема з освітою, особливо математичною. Якщо говорити не про Київ, а про інші населені пункти — для школярів є проблемою навіть скласти ЗНО з математики. Це відображається вже зараз: заводи та фабрики відчувають дефіцит кваліфікованих інженерних кадрів; робітників, які можуть щось порахувати. І цей рік, що “випав”, він дуже важливий, і ми ще побачимо його вплив. Це може стати великою проблемою України у найближчі скількись років.

Олег Пендзин, виконавчий директор економічного дискусійного клубу:

Вплив пандемії на економіку — це мінус 5% валового внутрішнього продукту. Тобто ми з вами минулий рік закінчили показниками, які на 5% гірші, ніж показники 2019 року. Тобто на сьогоднішній момент можна стверджувати, що економіка України стала слабшою на 5%. Хоча, якщо врахувати, що наші європейські сусіди впали ще більше, Україна не в такому поганому стані.

Італія впала на 9%, Іспанія — на 12%. Лідером падіння економіки стали Сполучені Штати Америки, які за попередніми розрахунками в результаті пандемії впали на 16%.

Я можу назвати єдину країну з багатих країн світу, яка за результатами пандемії продемонструвала ріст власної економіки на 1,5% — це Китай. Тобто та країна, звідки пішла пандемія, в дійсності ще й заробила на ній.

В Україні ж за оцінками Національного банку місяць локдауну забирає з економіки держави $250 млн або 0,5% росту ВВП. У січні 2021-го ми мали не повний локдаун, а посилений карантин. Тим не менше, він негативно вплинув на українську економіку. І по прогнозам Міністерства економіки, перший квартал цього року ми закінчили на рівні -3%.

Виплати ФОПам перед локдауном — це хоч щось. Наявність 8 тис. грн — це краще, ніж їх відсутність. Безперечно, роздані ФОПам і людям 8 тис. грн — це надзвичайно мала сума по відношенню до їхніх фактичних збитків.

Якщо ми поглянемо на програму підтримки бізнесу у інших, у тому числі багатих країнах, вони не йдуть у жодне порівняння з тим, що робить українська влада. Але не треба забувати чарівне слово “багаті”. Американці роблять програму підтримки свого бізнесу на $250 млрд. Багаті країни можуть собі це дозволити, ми — ні.

Я обговорюю саму суму, яка була вкинута в економіку. В Україні людям фізично роздали порядку 15 млрд грн.

Але товарної маси більше не стало. Ви дали людям гроші, але вони ж не пішли до банку ставити їх на депозит — вони з тими грошами пішли на продовольчий ринок. Там якась кількість продавалася — і вона не змінилася. А у людей стало більше грошей, папірців. Тож будуть зростати ціни.

Тобто ми з вами з одного боку даємо людям гроші, з іншого — стимулюємо інфляцію. І сьогодні ми маємо у споживчій корзині ріст цін на багато продуктів. Я не беру лідерів типу олії, яєць, гречки, — я беру хліб, який виріс в ціні на 9%. Тобто ви за ті самі гроші, які були до Нового року, купите менше буханок хлібу.

Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконувач обов’язків міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України:

8 млрд грн втраченого ВВП — це оцінка від Нацбанку, якщо ми говоримо про останній локдаун. А загалом, якщо підвести підсумки 2020 року, падіння склало близько 4-5% від ВВП — порівняно із очікуваним зростанням на 3-4%. Наприкінці першого кварталу знатимемо, адже Держстат порахує і дасть нам статистику.

Найбільше постраждав сектор обслуговування, який підпадав під локдаун. Враховуючи, що це здебільшого малий та середній бізнес, він достатньо вразливий сам по собі. Але зачепило всіх, адже навіть на експортно-орієнтовані галузі вплинуло падіння попиту на світових ринках.

Запроваджені урядом виплати для підприємців, постраждалих від локдауну, я думаю, допомогли — але і близько не так, як могли допомогти. Концептуально програма була складена правильно — прямі виплати живими грошима людям на руки. Це найправильніший підхід, який можна було у такій ситуації застосувати. Але кілька проблем виникло при реалізації цього підходу. Мені здається, що вони значно зменшили ефективність цієї програми.

Що відбулося? Ця основна програма, це 8 тис. грн на одного робітника або ФОПа у галузях, які йдуть на карантин. І початково уряд заявив, що виділить на це близько 8 млрд грн.Як на мене, сума замала для такої програми.

По факту витратили лише 4 млрд грні охопили лише півмільйона осіб. Як на мене, були надто жорстко критерії цієї програми. Їм відповідали близько 700 тис. робітників та ФОПів. Безпосередньо під локдаун потрапляли більше 1 млн (а може і до 2 млн доходило). А по факту надали допомогу лише 0,5 млн робітникам та ФОПам. 

Жорсткі критерії — це можливість отримати допомогу, тільки якщо в тебе перший код економічної діяльності бізнесу відповідає переліку кодів, які йдуть на локдаун. Але багато бізнесів працюють не за першим кодом: підприємці при реєстрації надають цілий список цих кодів — і можна працювати за будь-яким.

Плюс у кого проблеми зі звітністю — теж не отримали допомогу. Там треба було, щоб остання звітність була подана вчасно (здається, за третій квартал 2020 року). Можливо, хтось дійсно не звітував, бо вже не працював, а в когось просто щось було не подано — і все, ти не потрапляєш під виплати (таких було близько 400 тис. підприємців).

Ще близько 200 тис. підприємців не потрапили під виплати, бо не встигли податися. Бо 31 грудня встановили дату відсікання, треба було подаватися через додаток “Дія”.

В результаті обсяг програми виявився завузький порівняно з тим, яким би він мав бути. 

І як на мене, уряд зробив велику помилку, коли не продовжив принаймні доступ до програми, і не розширив перелік кодів, за якими можна було отримати допомогу. Як на мене, спокійно можна було доводити охоплення цієї програми хоча б до мільйона людей. І це якраз би і були ці 8 млрд, про які початково заявляв уряд.

Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру:

Пандемія дуже суттєво вдарила у першу чергу по малому і середньому бізнесу (МСБ). Тут потрібно розуміти, що офіційна статистика значною мірою цього не покаже. У нас значна частина МСБ знаходиться в тіні — і жодного відображення реальної ситуації ми не бачимо. Але для мене очевидно, що падіння буде суттєвим. При чому для значного бізнесу це означатиме можливість відновитися, тому що немає оборотних коштів і уявлення про те, що буде далі при тій політиці, яка зараз реалізовується.

Один із непрямих показників, який буде відображати ситуацію з реальними доходами людей — це обсяг продажів нерухомості. Тому що люди не зможуть собі це дозволити. Згодом частково можна буде відслідкувати обсяги продажів автівок. Я думаю, що вони суттєво зменшаться — і це буде казати про те, що у класа, який міг заробляти більше, доходів нема.

Питання щодо ефективності виплат уряду по 8 тис. грн постраждалим від локдауну — це як середня температура по палаті. З точки зору зарплат співробітникам — може бути. Особливо у малих населених пунктах це могло дати якійсь захист. Але якщо ми говоримо про Київ, то така виплата абсолютно не захищає людей, бо тут значно вищі витрати — і на оренду приміщення, і на перевезення.

Тут ще важливо, у якій мірі сам роботодавець зацікавлений. Я знаю приклади, коли люди працюють у ресторані, зарплату отримують тіньову. Під час локдауну заклад працював тільки на виніс, виручка впала в рази. Але для отримання допомоги власник бізнесу мав оформити заявку. Я знаю випадки, коли ця допомога фактично і не дійшла до людей, які постраждали. Але і сказати, що виплати виявились зовсім не потрібними, теж не можна.