Спіймати Зеленського. Як Росія готує із ОРДЛО зашморг для України

Цей документ має визначити політику України щодо окупованих територій, коли вони будуть деокуповані. Але тверезого вирішення проблеми окупованих територій — Криму та частини Донбасу у команди президента Володимира Зеленського за майже два роки його перебування на посаді президента так і не з’явилось. А варіанти “пошукати миру в очах Путіна”, “виграти битву за емоції мешканців ОРДЛО” та “понять и простить” з плином часу стають все більш примарними і втікають, як пісок крізь пальці. І коли кадровий російський військовий і один із тих, хто розпочинав війну на Донбасі Ігор Гіркін ходить на інтерв’ю і чесно називає окуповані території Донбасу “безнадійною, похмурою, брудною, смердючою клоакою”, де РФ і її маріонетки роблять усе аби перетворити її на повний відстійник, смердючу канаву — то ОПУ і уряду треба задуматись нарешті, а що робити нам із цією вибухівкою у дідусевому дипломаті.

І якщо ви думаєте, що це я просто нагнітаю – то зараз я вам приведу слова самого пана Рєзнікова. Який каже, що нарешті документ про принципи деокупації напрацьовано. І упродовж півроку буде внесений на розгляд зеленого монотабору до Верховної Ради. Й одразу додає наступне: “Ми для себе прийняли рішення відмовитися від слова “колаборант”. Я сам спочатку використовував його в своїх публічних інтерв'ю і навіть говорив, що ми повинні прийняти законодавство про колаборантів.

Але коли ми почали вивчати міжнародний досвід, в тому числі історичний, то ми побачили, що колаборація має дуже спірне значення і носить негативну конотацію в ставленні до всіх, і під колаборацію можуть потрапити з великою ймовірністю нормальні люди, заручники. Це ризикована тема і від такої термінології вирішили відмовитися”.

І тут же відзначив, що “в більшості люди на окупованій території - заручники, тому в законопроєкті пропонують ввести градацію співпраці з окупаційними режимами”.

Але є одне велике “але”. Навіть пропозиції про часткове визнання документів, виданих окупаційним режимом – в освіті наприклад, викликають перестороги.

До речі, цікаво, вчителям чи там, наприклад, пропагандистам на телеканалах окупантів ми теж маємо все пробачити? Бо вони жертви обставин і заручники? Серйозно? Може, їх хтось під дулом автомату змушує розповідати дітям люто ненавидіти Україну чи виливати пропагандистські помиї у вуха ідіотів? І робити це вже 7 років. Тобто, час за який нормальні люди встигли не просто переїхати до неокупованої частини України, а й повністю влаштувати своє життя. Понад те, ще й не тицяючи всім під носа своє переселенство. 

Але тепер давайте повернемося до головного – власне, до прекрасної в лапках пропозиції відмовитися від слова “колаборант”. Та ще й керуючись якимись стандартами ООН. Мені от дуже цікаво спитати пана Рєзнікова – а чи розуміє він як правник, що наша війна не має аналогів? Адже вона гібридна, але між двома державами. Тобто, РФ напала на Україну і забрала в нас частину території. 

Зараз проросійська агентура почала брехню, що ОРДЛО це типу наша НДР. Що само по собі брехня, бо німці з НДР знали свою мову, свою історію, мали пласт культури такий як і в ФРН. І герої в них були спільні — Вагнер, Бісмарк, Кант, Гете. Ба більше — місто Плауен, де служили мої батьки, радянські військовослужбовці — було одним із потужних центрів за об’єднання Німеччини в єдину державу. Важливий момент — не було війни між ФРН і НДР. Я такого не бачу в ОРДЛО. Воно все більше схоже на КНДР. Більше того - до 2030 року мінімум у ФРН діють жорсткі закони, які перевіряють людей на предмет співпраці зі Штазі. А загалом за сорок років дії законів про люстрацію — через перевірки пройшли величезні потоки. Ось як їх описує професорка Джорджтаунського університету Хоуп Харріс, дослідниця історії НДР: “Люди, котрі обіймали найбільш значні пости в НДР, були притягнуті до відповідальності за порушення прав людини і вбивства.  І деякі солдати, які охороняли на кордон і виконували накази про відкриття вогню по людям, які намагалися втекти з НДР, теж постали перед судом. Крім того, була проведена люстрація: велика кількість людей, які працювали в державному секторі, повинні були пройти перевірку, щоб упевнитися, що вони не співпрацювали зі Штазі. Таким чином, політики на федеральному і місцевому рівні, юристи, прокурори, судді та викладачі університетів, вчителі, поліцейські, священнослужителі і всі бажали отримати дозвіл на носіння зброї - всі ці люди повинні були пройти таку перевірку в першу чергу”.

Врахуйте, що це суворе люстраційне горнило проходять в країні, де НДР не обстрілювала територію ФРН. А ще — де німці НДР масово тягнулися до возз’єднання із ФРН в єдину державу. 

Поки в Києві шукали як уникнути слова “колаборант” в законі про колаборантів — із ОРДЛО за вказівкою Кремля ЗЕ-влада отримала плювок в обличчя на свої пошуки миру. Про що йде мова? Про дуже цікавий захід, який відбувся на днях в окупованому Донецьку. Під промовистою назвою “Русский Донбасс”. 

Це такий собі форум за участі ватажків терористичних угруповань «ДНР» та «ЛНР». А також – топових російських пропагандистів з державних офіційних каналів. А конкретніше – однією з топових телепропагандонш Маргарити Симоньян, головного редактора міжнародного агітпроп-каналу раша тудей та інформаційного агентства “Росія сьогодні”, її чоловіка, режисера та ведучого програми “Міжнародна пилорама” на НТВ Тиграна Кеосаяна, головного редактора радіостанції “Говорить Москва” Романа Бабаяна, депутата Держдуми Андрій Козенка. Взагалі, звичайно, навіть російські засоби масової дезінформації покепкували з приводу того як троє вірмен їдуть на Донбас вчити Рашку любити. Можна було б покепкувати і нам – мовляв, знову ці оглашені всяку фігню про рускій мір видають, в якій вже навіть в самій Рашці не вірять. 

Однак проблемка – свою фігню вони видають на нашій території, яку окупували. На якій стоять їхні війська, які якраз в останні дні організували чергове загострення на фронті. А у росіян бойові дії завжди супроводжуються й бойовою пропагандою. Яку якраз й забезпечують ці симоньяни і ко.

І їхня поява в Донецьку не є випадковістю. Надто ж з урахуванням того, що вони там наговорили. “Десант” закликав включити український Донбас до складу Росії. Понад те, терористичні угруповання “ДНР” і “ЛНР” представили так звану доктрину “Русский Донбасс”. Яка ніби не передбачає напряму входження до складу Росії. Але з цікавим нюансом. Бандити ОРДЛО все одно хочуть до РФії, але ще й....захопити з собою всю територію Донецької та Луганської областей України. Заради цих цілей окупанти і колаборанти хочуть — “поглибленої економічної інтеграції з Росією” та “інтенсифікації соціокультурних, науково-освітніх та інших зв'язків між ДНР, ЛНР і РФ”

Вся ця вистава у Донецьку мала одну мету — Москва хоче показати Зеленському, що буде або так, як ми скажемо ми, або ніякого миру не буде. Що хоче Кремль, абсолютно зрозуміло. Найперше накачати територію ОРДЛО російськими паспортами. А також – обробкою мізків. Це стосується тих дітей, які народились за 7 років на території окупованого Донбасу.

А ось тими, хто залишиться – тобто, в основному озлобленими та з наглухо відбитим мозком пенсіонерами-совками – шантажувати Україну. Щоб ми знову запустили їх у своє виборче поле, чим подарували 3 млн голосів п’ятій колоні кремля. Та щоб прикриваючись ними в українське суспільне поле влізли вбивці з терористичних організацій ЛДНР.  Ось, власне, чому ОПЗЖ почало накачувати інфополе штучною соціологією, що партія Медведчука - лідер електоральних симпатій. Та качати перевибори Ради. Без електорату ОРДЛО перемога їм не світить навіть із шаленим баблом.

Кремль чітко дає зрозуміти – чхати він хотів на плани А,Б, В... Навіть, якщо б вони у Зеленського і були. Москва буде чітко і вперто реалізовувати свою програму щодо перетворення Донбасу на ворожий, доведений до повного краху край. Який потім має виконувати роль зашморгу на нашій шиї. І наше завдання – за будь-яку ціну не допустити повернення цих територій на хоч на крихту не наших умовах. Ніякої іншої України, окрім Малоросії, з російською мовою, без культури, майбутнього і права на вибір, Москва собі не уявляє. І, щоб там собі не марив Зеленський, разом із російською агентурою в своєму оточенні – ми йому не дозволимо профукати країну. Донбас буде або український, або ми не подаруємо їм смерть нашої держави.