Чому Путін не боїться допомоги Україні від США та проблеми, з якими стикаються українські ветерани. Акценти світових ЗМІ 2 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 2 травня.

Пакет допомоги від США не лякає Путіна

Фото: відкриті джерела

Bloomerg опублікували статтю під назвою "Путін не боїться збільшення бюджету України на 61 мільярд доларів". Журналісти пишуть, що найближчі місяці в Україні будуть досить складними. Пакет допомоги був прийнятий значною двопартійною більшістю — майже 80 голосів у Сенаті, понад 300 — у Палаті представників, що свідчить про те, що підтримка американського інтернаціоналізму залишається сильною.

"Сценарій, який дедалі більше хвилював американських чиновників, полягав у тому, що Україна, змучена війною, а потім покинута своїм найсильнішим прихильником, буде страждати від накопичення військових невдач... Коли українські війська і цивільне населення дійшли висновку, що перемога неможлива, крахи вздовж лінії фронту можуть змусити Київ підписати невигідний для себе мир".

Американська допомога, безсумнівно, зміцнить обороноздатність України. Однак на думку американців, ймовірно, цього буде недостатньо, щоб допомогти цим українським військовим, які "не виявили таланту" до складних операцій, щоб вибити ворога зі своєї землі. І навіть якщо Україна завадить російським атакам і завдасть жахливих втрат московським силам, немає гарантії, що Путін відмовиться від своїх планів у майбутньому.

"Навіть якщо Путін зіткнеться з проблемами у 2025 році та пізніше, він все одно керуватиме більшою, сильнішою країною, протистоячи меншій, слабшій. І який би біль не завдали західні санкції, він компенсувався значною кількістю допомоги, економічної та військової, яку були готові надати його авторитарні брати в Північній Кореї, Ірані та Китаї".

У виданні пишуть, що попри допомогу, перспективи гідного результату в Україні залежать від складних питань: чи зможе Київ створити армію, здатну прорвати розшаровані, добре захищені російські лінії? Чи зможе Європа збільшити виробництво боєприпасів, щоб підтримувати українську армію, якщо і коли Америка відступить? Чи погодяться США та їхні союзники арештувати заморожені російські активи та доставити їх в Україну? Чи готові вони робити речі — наприклад, витіснити путінську нафту зі світового ринку чи провести санкційну боротьбу з китайськими банками, залученими в торгівлю з Росією — які необхідні для справжнього посилення економічного тиску?

Та найбільш тривожне питання: якщо Путін не зможе завоювати Україну, але не припинить воювати, як далеко підуть США та НАТО, щоб змусити Росію припинити війну?

Поранені солдати стикаються з соціальною стигмою

Фото: Сергій Супінський

Про проблеми українських військових з інвалідністю написали у POLITICO. У медіа пишуть, що занепокоєння багатьох ветеранів та їхніх сімей полягає в тому, що Україна історично погано оснащена для боротьби з інвалідністю, що є пережитком радянських часів, коли людей з інвалідністю тримали поза увагою.  

Олександр Іщенко, який відвідав курс реабілітації для сліпих ветеранів говорить, що з радянських часів у нас була така концепція, що людей з обмеженими можливостями не сприймають у суспільстві.

Українська громадська організація "Сучасний погляд" у 2019 році почала надавати реабілітацію сліпим ветеранам війни на сході України, пропонуючи фізіотерапію та ерготерапію, навчання адаптивних технологій та шрифту Брайля, психотерапію та підтримку однолітків, та орієнтування в навколишніх містах. 

Директорка ГО Олеся Перепеченко знаходить сліпих ветеранів усно, через лікарів, волонтерів чи інших пацієнтів. Потім вона годинами відвідує їх у лікарні або розмовляє з ними телефоном.

Зараз курс "Сучасний погляд" є частиною пілотного проєкту, який підтримує Міністерство освіти і науки України, який має намір прийняти стандартизовану національну програму освіти та соціальної реабілітації сліпих ветеранів і жертв війни, а також паралельне навчання студентів комунікації з ними та допомагати їм.

Однією з найбільших проблем є спонукання ветеранів прийти на захід. 

З 2022 року кількість сліпих ветеранів, багато з яких мають додаткові травми, такі як втрата слуху та нюху та ампутації, зросла до сотень. У 2018 році Україна прийняла правила забудови, які мали б забезпечити доступність, але на практиці мало розуміння чи уваги до їх належного виконання. Навіть у нових будівлях немає відповідних пандусів чи дверей, достатньо широких для інвалідних візків. Техніка для незрячих людей, як і фактурна плитка на тротуарах, якщо взагалі є, то часто встановлюється неправильно.

Уряд України запровадив пілотні центри розвитку ветеранів на базі вищих навчальних закладів, де навчають професіям і підприємницьким навичкам, а також готують помічників ветеранів. Однак аби щось змінити, треба мужності й від самих ветеранів: аби ті виходили на вулиці й люди бачили їх, що вони є.

Бійці, які ніколи не побачать своїх новонароджених

Фото: Оксана Парафенюк для The Washington Post

The Washington Post звернули увагу на українських військових, які осліпли через бойові травми. Руслан Козачок - один із таких бійців. За три місяці до народження доньки Ізабелли 47-річний Козачок осліп - осколки російського снаряда пробили ліву частину його черепа в Часовому Яру.

"Колись він був майстром татуювань із власним салоном, але травма позбавила його професії, хобі, рутини та, найболючіше, можливості побачити, як росте його донька".

Коли народилася Ізабелла, у лікарні дружина Руслана Козачка Юлія описала її чоловікові: рожева шкіра, руде волосся та яскраво-блакитні очі.

"Я можу лише торкнутися її обличчя і уявити її образ у своїй голові", - ділиться військовий.

Чоловік досі не знайшов роботу, яка б могла влаштовувати його, щоб задовольнити його творчі пристрасті. Але він знайшов розраду в скелелазінні — виді спорту, в якому він ніколи не пробував, поки не втратив зір. Зараз він регулярно відвідує спортзал у Києві.

Тетяна Литвиненко, завідувачка офтальмології київського госпіталю, де лікують військових і цивільних, каже, що 30 ліжок у відділенні завжди заповнені.

У виданні також додають, що Україна ще не пристосувалася до сліпого населення, кількість якого зростає. Собаки-поводирі рідко зустрічаються, багато вуличних ліхтарів не подають сигнали для пішоходів, а водії часто паркуються на міських тротуарах, створюючи небезпечні перешкоди.